«По чім пізнати свідому українську дитину?
По тім, що сама передплачує і читає
найліпшу дитячу газету «Світ дитини»
і других приєднує!»
М. Таранько, «Світ Дитини». 1939. Ч.10.
1 листопада 1919 року світ побачив перший номер ілюстрованого дитячого журналу «Світ Дитини» або, як його любили називати юні читачі, «Світика». Часопис видавався у Львові двічі на місяць (1919–24), згодом один раз на місяць (1925–39). Наклад варіювався від 1-2 тис. примірників до 4-5 тис. примірників.
Засновником та ідейним творцем часопису «Світ Дитини» був Михайло Таранько (1887-1956), український видавець, редактор дитячої літератури та дитячий письменник, педагог. Тривалий час він був незмінним видавцем і редактором журналу, який під його керівництвом видавався впродовж 20 років.
Михайло Таранько у редакції часопису «Світ дитини»
М. Таранько зробив значний внесок у розвиток української дитячої літератури і періодики як видавець і редактор журналу «Учитель», власник видавництва «Світ дитини» у Львові, в якому видавав журнали для дітей «Світ дитини», «Молода Україна», а також «Дитячу бібліотеку» (понад 200 книг), «Популярну бібліотеку» тощо. Він зосередив навколо себе найкращих педагогів, дитячих письменників та ілюстраторів Заходу України, і ця співпраця з талановитими людьми дала йому змогу створити низку цікавих та популярних видань, які посіли важливе місце в українському дитячому літературному середовищі.
Часопис «Світ Дитини» відігравав важливу педагогічну та національно-виховну роль як на західних українських землях, так і серед української діаспори. Це видання було спрямоване на підтримку української культури, мови та національної ідентичності серед молодших читачів. Підібрані матеріали допомагали дітям вивчати навколишній світ, зокрема природу, науку та мистецтво. Часопис пропонував цікаві статті, оповідання, вірші, загадки й ігри, які стимулювали творчість і фантазію дітей, а також розвивали їхні навички читання та мовлення. Видання відображало різні аспекти української культури, такі як народні звичаї, свята, народні пісні і традиції, що сприяло збереженню та популяризації української національної спадщини. Публікації у «Світі Дитини» виконували інформаційну й освітню функції, зокрема розширювали світогляд та розвивали культуру українських читачів.
До першого редакційного комітету часопису входили Михайло Галущинський, Володимир Гнатюк, Катря Гриневичива, Антін Лотоцький, Софія Олеськівна, Володимир Радзикевич, Олександр Тисовський. До ілюстрування «Світу дитини» були запрошені відомі художники Олена Кульчицька та Осип Курилас.
За змістом «Світ Дитини» структуровано у такі розділи:
- Вірші;
- Байки, казки і легенди;
- Оповідання;
- Наукові статейки (мається на увазі зрозумілі для дітей) з обсягу природничих наук, історії, географії та літератури;
- Принагідні та ювілейні статті (у 1920–1922 рр.);
- Сценічні картинки;
- Ігри та забави;
- Пісні й ноти;
- Всячина;
- Загадки, ребуси і шаради;
- Переписка редакції;
- Посмертні згадки (у 1920–22 рр.);
- Викази жертв (у 1920–22 рр.).
Упродовж усього періоду видання структура часопису залишалася сталою. Виняток становили лише 1923–24 рр., коли М. Таранько почав видавати окремо для дітей старшого віку журнал «Молода Україна», а «Світ Дитини» виходив як постійний додаток для найменших читачів. Це вплинуло на формування його змісту — друкувалися лише матеріали, розраховані на сприйняття дитини 3–9-річного віку. Від вересня 1926 р. через байдужість українського громадянства «Молода Україна» вимушено припинила своє існування, і з огляду на це «Світ Дитини» відновив попередню тематику розділів.
В часописі друкувались відомі автори: Олесь Бабій, Роман Завадович, Петро Карманський, Уляна Кравченко, Богдан Лепкий, Антін Лотоцький, Іван Манжура, Юрій Пантелейчук, Марійка Підгірянка, Володимир Радзикевич, Олена Цегельська, Спиридон Черкасенко, Юра Шкрумеляк. Журнал знайомив дітей з поетичними творами Павла Богуцького, Андрія Вака, Тараса Дмитренка, Андрія Волощака, Євгена Іваненка, Григорія Кадлубицького, Сильвестра Калинця, Михайла Кумки (Канада), Теодора Курпіти, Ірини Наріжної, Ждана Пришляка, Іванни Трешневської-Савицької, Володимира Хроновича, Олекси Цукорника (Канада), Василя Ярбія, Юрія Яремкевича та ін. «Світ Дитини» друкував також багато перекладів поезії зарубіжних авторів з Чехії, Польщі, Франції тощо.
Традиційно у журналі «Світ Дитини» друкували щорічні відгуки про вшанування дітьми пам’яті Т. Шевченка. Редактор М. Таранько завжди пропонував багату програму, приурочену до Дня Матері, публікував орієнтовні сценарії, надавав рекомендації, як краще відзначити це свято. Часопис подавав також цікаві й актуальні за змістом п’єски для сільських дітей, враховуючи при доборі репертуару специфічні умови демонстрації в селі. Значну частину публікацій «Світу Дитини» займали науково-популярні та пізнавальні статті з історії України. Журнал подавав також матеріали для дитячої ручної творчості: схеми, конструкції, пояснення та поради, як самому зробити, наприклад, іграшки, меблі та одяг для ляльок, оправу для книжки, підставку для зубочисток, прикраси на ялинку, санчата і т. д.
Отже, часопис «Світ Дитини», був створений та мав концепцію дитячого періодичного видання, зумовлену передусім тогочасними суспільно-політичними обставинами. Редактор віднайшов оптимальну структуру часопису і, використавши усю жанрову різноманітність публікацій, сформував популярний дитячий журнал, який дав змогу українським дітям і молоді ознайомитись із надбаннями світової та української художньої і науково-популярної літератури, спрямовувати виховання у національно-патріотичне русло, спонукати до виявлення розумових і творчих здібностей дитини.
У фондах Педагогічного музею України зберігаються 3 номери «Світу дитини». Наразі вони оцифровані. Електронні копії можна переглянути за посиланням:
Використана література:
Кусий Л. Михайло Таранько – редактор і видавець літератури для дітей та молоді: монографія / відп. ред. Л. В. Сніцарчук ; НАН Ук-раїни, ЛННБ України ім. В. Стефаника. Львів, 2020. 254 с. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Kusyi_Lesia/Mykhailo_Taranko__redaktor_i_vydavets_literatury_dlia_ditei_ta_molodi/ (дата доступу 14.102924)
Тетяна Полюхович,
головний зберігач фондів музею
