Педагогічно-меморіальні музеї України

Педагогічний музей України

Педагогічно-меморіальні музеї України

«Школа – моє життя»

V міський конкурс юних екскурсоводів-музеєзнавців

«Борець за освіту» (до 180-річчя від дня народження Миколи Олександровича Корфа)

Виставка «ПЕДАГОГ-ТВОРЕЦЬ»

КРУГЛИЙ СТІЛ «ШКІЛЬНИЙ МУЗЕЙ: ДОСВІД І ПЕРСПЕКИВИ»

→PedCamp → зустріч 4

Дружина музеєзнавця Юрія Омельченка передала у фонди музею книги та особисті речі чоловіка

Про участь у тренінгу «Музей і діти»

→PedCamp → зустріч 3

Обрано директора Педагогічного музею України

Запрошуємо до участі у роботі IV-ї науково-практичної конференції «Музейна педагогіка – проблеми, сьогодення, перспективи»

Ідея створення педагогічного музею

Урочисте зібрання науково-педагогічної громадськості міста Києва та Київської області, присвячене 125-й річниці від дня народження А. С. Макаренка

Виставка «Реклама в педагогічній періодиці ХІХ — І пол. ХХ ст»

Презентація виставки «Київ Сухомлинського»

All day: Лідія Деполович: 150 років

All day: Катерина Антонович-Мельник: 160 років

All day: Катерина Ющенко: 100 років

All day: Олександр Черняхівський: 150 років

All day: Еллен Кей: 170 років

All day: Теодюль Рібо: 180 років

All day: Олександр Ведміцькицй: 125 років

All day: Юліан Кобилянський: 160 років

Національної академії педагогічних наук України

Грінченко Б.Д.	Матеріал Історико-біографічний музей Бориса Грінченка
Ващенко Г.Г.	Матеріал Кімната-музей Г. Г. Ващенка Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка
Захаренко О.А.	Матеріал Віртуальний музей Олександра Антоновича Захаренка
Зязюн І.А.	Матеріал Меморіальний музей-садиба академіка Івана Зязюна
Костомаров М.	Матеріал Музей-садиба історика і педагога Миколи Костомарова в селі Дідівці Прилуцького району Чернігівщини
Макаренко А.С.	Матеріал Педагогічно-меморіальний музей А. С. Макаренка Долинської загальноосвітньої школи №2 Кіровоградської області Матеріал Кімната-музей А. С. Макаренка Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Матеріал Педагогічно-меморіальний музей Антона Семеновича Макаренка – будинок-музей у Кременчуці Матеріал Центр-музей Антона Макаренка при виправній колонії для неповнолітніх імені А. Макаренка у селищі Подвірки Дергачівського району Харківської області
Пирогов М.І.	МатеріалМузей-садиба Миколи Івановича Пирогова – експозиція «М.І.Пирогов – попечитель навчальних округів»
Русова С.Ф.	Матеріал Історико-меморіальний музей Софії Русової вселі Олешня Ріпкинського районуЧернігівської області
Сухомлинський В.О.	Матеріал До 40-річчя створення Педагогічно-меморіального музею Василя Олександровича Сухомлинського Матеріал Музей В. О. Сухомлинського при комунальному вищому навчальному закладі «Олександрійський педагогічний коледж імені В. О. Сухомлинського» Матеріал Музей Василя Олександровича Сухомлинського при Українському колежі імені Василя Сухомлинського Матеріал Аудиторія педагогіки імені Василя Сухомлинського у педагогічному коледжі Львівського національного університету імені Івана Франка Матеріал Музейна кімната Василя Сухомлинського при Луцькій гімназії № 14
Ткаченко І.Г.	МатеріалМузей Івана Гуровича Ткаченка при Богданівській загальноосвітній школі І-ІІІст. імені І. .Г. Ткаченка Знам’янського району Кіровоградської області
Ушинський К.Д.	МатеріалМузей Костянтина Ушинського у селі Богданка Шосткинського району Сумської області

Popular
Recent
Random

«Школа – моє життя»
Posted on Сентябрь 27, 2014 Posted by admin
V міський конкурс юних екскурсоводів-музеєзнавців
Posted on Ноябрь 24, 2016 Posted by Валентина Єфімова
«Борець за освіту» (до 180-річчя від дня народження Миколи Олександровича Корфа)
Posted on Июль 7, 2014 Posted by admin
Виставка «ПЕДАГОГ-ТВОРЕЦЬ»
Posted on Март 14, 2013 Posted by admin
КРУГЛИЙ СТІЛ «ШКІЛЬНИЙ МУЗЕЙ: ДОСВІД І ПЕРСПЕКИВИ»
Posted on Ноябрь 17, 2012 Posted by admin

→PedCamp → зустріч 4
Posted on Декабрь 2, 2019 Posted by Валентина Єфімова
Дружина музеєзнавця Юрія Омельченка передала у фонди музею книги та особисті речі чоловіка
Posted on Ноябрь 19, 2019 Posted by Валентина Єфімова
Про участь у тренінгу «Музей і діти»
Posted on Ноябрь 18, 2019 Posted by Валентина Єфімова
→PedCamp → зустріч 3
Posted on Ноябрь 13, 2019 Posted by Валентина Єфімова
Обрано директора Педагогічного музею України
Posted on Ноябрь 8, 2019 Posted by Валентина Єфімова

Запрошуємо до участі у роботі IV-ї науково-практичної конференції «Музейна педагогіка – проблеми, сьогодення, перспективи»
Posted on Март 21, 2016 Posted by admin
Ідея створення педагогічного музею
Posted on Март 19, 2011 Posted by admin
Урочисте зібрання науково-педагогічної громадськості міста Києва та Київської області, присвячене 125-й річниці від дня народження А. С. Макаренка
Posted on Март 10, 2013 Posted by admin
Виставка «Реклама в педагогічній періодиці ХІХ — І пол. ХХ ст»
Posted on Ноябрь 20, 2017 Posted by Валентина Єфімова
Презентація виставки «Київ Сухомлинського»
Posted on Октябрь 4, 2017 Posted by Валентина Єфімова

1 All day: Катерина Антонович-Мельник: 160 років 01.12.2019All day Катерина Антонович-Мельник народилася 1 грудня 1859 в повітовому місті Хоролі на Полтавщині. Закінчила Полтавську гімназію (1877), Вищі жіночі курси в Києві (1883). З 1888 по 1913 – консерваторка та лаборантка при археологічному музеї Київського університету. Катерина Миколаївна протягом багатьох років проводила археологічні розкопки майже по всіх губерніях України, спочатку – як асистентка історика В. Антоновича, потім – самостійно. З 1919 працювала в Всеукраїнській академії наук. Авторка книг і статей з археології та давньої історії України. Опублікувала частину рукописних творів В. Антоновича. Археологиня перша дослідила та подала докладний опис цілої серії майже невідомих до того часу кам’яних гробниць та інших мегалітичних споруд Південної України. Катерина Миколаївна систематизувала колекції старожитностей приватного музею О. Поля в Катеринославі. Брала участь в організації археологічних з’їздів у Києві (1899) та Харкові (1902). Інтереси дослідниці поширювались також на галузі історії та історичної географії. Відомі її статті, присвячені Івану Виговському, Павлу Тетері, Дем´яну Многогрішному, походам Михайла Дорошенка, а також нариси Поділля, Дністровського узбережжя. З 1930 починається найважчий у житті Катерини Миколаївни період, коли вона після «чистки апарату» Академії, де працювала бібліотекарем, була звільнена з роботи. Катерина Антонович-Мельник померла 12 січня 1942, похована у Києві на Байковому цвинтарі. Read more

8 All day: Катерина Ющенко: 100 років 08.12.2019All day Катерина Ющенко народилася 8 грудня 1919 в м. Чигирин у сім’ї вчителів. Навчалася в Київському державному університеті ім. Т. Шевченка на фізико-математичному факультеті, в Середньоазіатському університеті у Ташкенті. З 1944 працювала вчителькою середньої школи на Житомирщині, потім у м. Стрий, а в 1946 розпочала наукову діяльність у системі Академії наук УРСР у Львівському відділенні Інституту математики. Катерина Логвинівна була першою в СРСР жінкою – докторкою фізико-математичних наук, якій цей ступінь був присвоєний за роботу з програмування. Вона, використовуючи досвід експлуатації МЕОМ(мала електронна обчислювальна машина), розробила одну з перших у світі мов програмування високого рівня «Адресна мова» з непрямою адресацією при програмуванні. Саме завдяки цій мові зникла залежність від місця розташування програми в пам'яті. Вона започаткувала першу школу теоретичного програмування в СРСР. Талановита програмістка, Катерина Логвинівна отримала 5 авторських свідоцтв. Вона є авторкою понад 200 наукових праць, у тому числі 23 монографій і навчальних посібників, частина яких була перекладена і видана в Німеччині, Чехії, Угорщині, Франції та Данії. Членкиня Наукової ради з проблеми «Кібернетика» НАН України, лауреатка Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1978, 1991), премії ім. В.Глушкова (1985). Померла Катерина Логвинівна 15 вересня 2001. Read more

9 All day: Олександр Черняхівський: 150 років 09.12.2019All day 150 років від дня народження Олександра Черняхівського (1869–1939),українського лікаря-гістолога, педагога, громадського діяча Олександр Григорович Черняхівський народився 9 грудня в 1869 в селі Мазепинці (Київщина). Після закінчення гімназії вступив на медичний факультет Київського університету, який закінчив у 1893. Далі залишився в університеті і працював на кафедрі фізіологічної хімії та в лабораторії загальної хімії під керівництвом професора Реформатського. В 1900 склав докторський іспит. 1911 по 1915 читав лекції в Київському Фребелівському інституті. З 1921 завідував кафедрою гістології та ембріології Київського медичного інституту. У 1921–1929 завідував такою ж кафедрою в Київському ветеринарному зоотехнічному інститут. З 1934 полишив викладацьку діяльність та перейшов на виключно дослідницьку роботу в Київський інститут експериментальної біології та патології та в Інститут клінічної фізіології УАН. Олександр Черняхівський володів французькою, іспанською та німецькою мовами, займався перекладами художньої та філософської літератури, здійснював переклади гістологічних підручників та передових наукових статей. Він був одним із першим науковців, які перекладали профільну літературу українською мовою. Разом зі своїм братом Євгеном вони працювали над формуванням українсько-російського медичного термінологічного словника. За його редакцією у 1925 вийшов словник української гістологічної термінології. Разом з братом, в період відновлення української державності, він був засновником Українського державного університету, а саме, його медичного відділення, а також Жіночого медичного університету. О. Черняхівський – невтомний популяризатор медицини, а головне, медицини українською. Разом із дружиною вони були представниками плеяди україномовної інтелігенції Києва. Його дружина, Людмила Черняхівська-Старицька була донькою одного з корифеїв українського театру – Михайла Старицького та племінницею композитора Миколи Лисенка. О.Черняхівський створив потужну київську гістологічну школу, яка прославилася на весь світ завдяки роботі професора-керівника. Його учні в різні часи завідували профільними кафедрами в Києві, Донецьку, Дніпрі. Починаючи з 1929 Україною прокоилася низка гучних сфабрикованих справ. За справою «СВУ» подружжя Черняхівських отримало по 5 років ув’язнення, яке потім замінено на відповідний термін заслання. Величезний авторитет О. Черняхівського вплинув на дозвіл займатись викладацькою та науковою роботою в Сталінському медичному інституті (сьогодні – Донецьк). У 1935 О. Черняхівський повернувся до Києва і працював у Київському інституті експериментальної біології і патології та в Інституті клінічної фізіології УАН. Але життя сім’ї Черняхівських в той час переповнене трагедією та стражданнями. В 1938 повторно заарештували їх єдину доньку, поетесу Вероніку. Приводом для затримання слугувало, нібито, шпигунство на користь Німеччини. В тому ж році її розстріляли в Києві, натомість батькам повідомили про її заслання до Сибіру. Подружжя намагалося зробити все, аби врятувати доньку, але численні листи та прохання не принесли результату. Помер Олександр Черняхівський 21 грудня 1939. Read more

11 All day: Еллен Кей: 170 років 11.12.2019All day Еллен Кей народилася в м. Сундхольм в Швеції 11грудня 1849. Її батько був політичним діячем і відомий як засновник Шведської аграрної партії. Освіту вона отримувала вдома; мати навчала її грамоті та арифметиці, а гувернантка – іноземним мовам. У 1974 Еллен переїжджає в Данію, де починає займатися викладацькою діяльністю в народних інститутах. Вона мріяла про заснування народного інституту на батьківщині в Швеції, але її ідея не реалізувалась. З 1880 працює викладачкою в коледжі для дівчаток в Стокгольмі. У літературній діяльності Е. Кей зверталася до таких тем: права та обов’язки жінки, взаємовідносини між старшим і молодшим поколіннями. Писала про материнські почуття, про взаємодію особистості і суспільства тощо. Її головні праці — «Любов і шлюб») та «Вік дитини») З метою поширення своїх Кей подорожувала по Німеччині і Австрії, де читала лекції про проблеми виховання дітей. Її погляди стали основою для багатьох педагогів. Еллен Кей —авторка концепції вільного виховання. Нововведення, які вона привнесла в педагогіку і сьогодні залишаються актуальними. Її методологія виховання передбачала надання дитині можливості розвиватися відповідно до її характеру та особистісних особливостей. Ключовим моментом у вихованні Еллен Кей вважала роль матері в розвитку дитини. Тільки домашнє виховання, на її думку, дає простір розвитку індивідуальності дитини. Розкриття здібностей вихованця — покликання педагога. Свобода у виборі наук і відмова від нецікавих предметів для вивчення є основою концепції вільного виховання Кей. У фондах Педагогічного музею зберігається одна з головних праць педагогині — «Век ребенка» (2-ге вид.,1910). Померла Еллен Кей у 1926. Read more

18 All day: Теодюль Рібо: 180 років 18.12.2019All day Теодюль Рібо народився 18 грудня 1839 в Бретані в м. Генгані. Навчався в ліцеї міста Сен-Брійо, а пізніше став членом його адміністрації. Через два роки переїхав до Парижа.У столиці Франції закінчив Вищу нормальну школу і отримав докторський ступінь в 1875. У 1876 заснував журнал «Філософський огляд» («Revue philosophique»), у якому друкувалися праці не тільки французьких, а й іноземних авторів. У 1885 Рібо заснував в Парижі товариство фізіологічної психології і став професором в Сорбонні, в 1888 році отримав професуру в Колеж де Франс, де незабаром став директором першої психологічної лабораторії. У 1889 в Парижі організував I Міжнародний психологічний конгрес з метою зміцнення міжнародних зв'язків і співпраці психологів різних країн. На думку Жана Піаже: «Від Рібо у французьких психологічних школах починається традиція широкого застосування в якості експериментального матеріалу патологій і хворобливих станів». Праці Рібо з психології відрізняються легкістю викладу, великою кількістю строго перевірених медичних фактів і обережністю у висновках. Як психолог-емпірик, Рібо намагався сформувати психологію як науку точну, в якій особисті світоглядні стереотипи дослідника будуть зайвими. Вчений ставив перед науковою психологією завдання дослідження конкретних фактів психічного життя людини та їх зв'язків із фізіологічними та соціальними умовами і вважав, що психологія має бути експериментальною. Т. Рібо досліджував розвиток творчого мислення у зв'язку з розвитком уяви і встановив три періоди цього розвитку: перший охоплює дитинство, підлітковий вік, іноді і наступні роки; в цей період уява суб'єктивна, незалежна від розуму. Другий період характеризується антагонізмом між чистою суб'єктивністю уяви і об'єктивністю розумових прийомів. У третьому періоді уява стає раціоналізованою і «зникають юнацькі мрії». Лише у деяких людей, в результаті збагачення уяви розумовими прийомами, вона не згасає, а набуває рис творчого характеру. Зіставляючи сутність уяви та волю, Т. Рібо зазначав: «Воля і уява мають телеологічний характер, діють тільки з огляду на яку-небудь мету ... Творча уява в своїй довершеній формі прагне проявитися в зовнішньому світі, виявитися у творінні, яке існувало б не лише для творця, але і для всіх. І навпаки, у простих мрійників уява залишається всередині у вигляді невиразного абрису, вона не втілюється в естетичне або практичне творіння». Праці Рібо значною мірою вплинули на подальший розвиток французької психології та таких психологів як П'єр Жане, Анрі Валлон, Андре Омбердан та ін. Теодюль Рібо відомий також своєю руховою теорією довільної уваги та уявлення, а також роботами про психологію почуттів. Помер Теодюль Рібо 9 грудня 1916. Read more

22 All day: Олександр Ведміцькицй: 125 років 22.12.2019All day Олександр Ведміцький народився 22 грудня 1894 в Прилуках Полтавської губернії, в сім’ї робітника-пожежника. У 1917 закінчив Полтавський учительській інститут і з того часу вчителював у містечку Городищі на Полтавщині та в Прилуках. Літературну діяльність розпочав з 1920-х рр., писав за власним прізвищем, а також під псевдонімами О. Метеорний, Метеор та ін.. У 1922—1930 мешкав у Прилуках, очолював філію селянських письменників «Плуг».Тут же вийшли і його перші збірки віршів та гуморесок: «Під загравами повстань» (спільно з Хоменком і Станком, 1923), «В ореолі» (1924), «З ліхтарем по селах» (1925). Скоро після того твори О. Ведміцького стали виходити і в Харкові. Одна за одною з’являються збірки віршів і оповідань«Шумить тополя»(1927), «Агітатори»(1927), «Покоси»(1929), «Халабуда і Стрибунець»(1930), «Вугіль»(1931). З 1930 Олександр Микитовичжив уХаркові. Навчаючись в аспірантурі Інституту літератури імені Т.Шевченка, його все більш захоплювалолітературознавство. В 30-хрр. ХХ ст. ім’я Ведміцького, як і багатьох інших письменників, все рідше з’являється на сторінках української періодики й нарешті зовсім зникає. Деякий часвінпрацював у Інституті літератури імені Т.Шевченка. В 1938 захистив при Ленінградському педагогічному інституті імені Герцена кандидатську дисертацію, а в 1939 одержав кафедру російської літератури в Ставропольському педагогічному інституті. Там О.Ведміцький залишався до 1950, коли, уникаючи репресій, перебрався в Орськ, у Закаспій. В Орському педагогічному інституті він читавкурси «Вступ до літературознавства», «Фольклор», «Методика літератури». В останні роки завідував кафедрою російської і зарубіжної літератур. О.Ведміцький вивчав життя Т.Шевченка на засланні. В «Ученых записках» Орського педагогічного інституту та в місцевих газетах з’являються його численні статті і розвідки. В 1960 виходить з друку монографія про перебування Кобзаря в Оренбурзькому засланні, яка мала лягти в основу його докторської дисертації. Він готувався захищати її в Україні, у Києві.В Орську О.Ведміцький проводив широку громадсько-педагогічну роботу: читав лекції для вчителів, керував гуртком методики літератури, виступав з літературознавчими лекціями. ПомерОлександрВедміцькийв 1961 в Орську, де похованийна старому міському кладовищі. Read more

26 All day: Юліан Кобилянський: 160 років 26.12.2019All day Юліан Кобилянський народився 26 грудня 1859 в м.Ґурагумора на Буковині (нині м. Ґурагумора, Румунія). Брат відомої письменниці Ольги Кобилянської. Навчався в Сучавській гімназії, Чернівецькому та Ягеллонському університетах. Працюваву гімназіях у містахРадівці, Сучава (нині обидва в Румунії), Чернівці таКоломия.У 1897—1922 професор у 2-й Чернівецькій гімназії. Юліан Юліанович — укладач українсько-німецько-латинських словників. Написав праці «Педагогіка для педагогічних училищ» (1900), «Естетичне виховання в гімназії» (1901) та інші; підручники з класичних мов для українських гімназій. Займався перекладом творів Генріха Гейне, Фрідріха Шиллера. Очолював українське шкільне товариство «Сковорода». У фондах Педагогічного музею зберігається праця педагога — «Латинсько-український словар для середніх шкіл» (1912). Помер Юліан Кобилянський11 вересня 1922 в м. Чернівці. Read more