Педагогічно-меморіальні музеї України

Педагогічний музей України

Педагогічно-меморіальні музеї України

«Школа – моє життя»

V міський конкурс юних екскурсоводів-музеєзнавців

«Борець за освіту» (до 180-річчя від дня народження Миколи Олександровича Корфа)

КРУГЛИЙ СТІЛ «ШКІЛЬНИЙ МУЗЕЙ: ДОСВІД І ПЕРСПЕКИВИ»

Каталог музеїв при навчальних закладах України

До речі, про шкільні речі. Парта

10 квітня 2021 – День неспішного мистецтва (SlowArtDay)

Семінар «Мовою барв, орнаменту і крою. Український традиційний одяг як відображення культури, традицій та історії вашого краю»

Стаття директора музею Олександра Міхна в газеті «Освіта України»

Кімната-музей народного вчителя О.А.Захаренка

Відкрита лекція «Порівняльна педагогіка: сучасні моделі шкільної освіти»

Семінар-практикум для керівників шкільних музеїв у Херсоні

Ярослав Грицак навчав історії працівників Львівського історичного музею

Художня майстерня у NAMU

Салон педагогічних ідей працював у Волинському краєзнавчому музеї

All day: Олексій Русько: 115 років

All day: Рене Декарт: 425 років

All day: Норман Аллісон Кроуде: 100 років

All day: Фріц Ґансберг: 9 квітня

All day: Зінаїда Слєпкань: 90 років

All day: Густав Теодор Фехнер: 220 років

All day: Іван Верхратський: 175 років

Національної академії педагогічних наук України

Грінченко Б.Д.	Матеріал Історико-біографічний музей Бориса Грінченка
Ващенко Г.Г.	Матеріал Кімната-музей Г. Г. Ващенка Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка
Захаренко О.А.	Матеріал Віртуальний музей Олександра Антоновича Захаренка
Зязюн І.А.	Матеріал Меморіальний музей-садиба академіка Івана Зязюна
Костомаров М.	Матеріал Музей-садиба історика і педагога Миколи Костомарова в селі Дідівці Прилуцького району Чернігівщини
Макаренко А.С.	Матеріал Педагогічно-меморіальний музей А. С. Макаренка Долинської загальноосвітньої школи №2 Кіровоградської області Матеріал Кімната-музей А. С. Макаренка Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Матеріал Педагогічно-меморіальний музей Антона Семеновича Макаренка – будинок-музей у Кременчуці Матеріал Центр-музей Антона Макаренка при виправній колонії для неповнолітніх імені А. Макаренка у селищі Подвірки Дергачівського району Харківської області
Пирогов М.І.	МатеріалМузей-садиба Миколи Івановича Пирогова – експозиція «М.І.Пирогов – попечитель навчальних округів»
Русова С.Ф.	Матеріал Історико-меморіальний музей Софії Русової вселі Олешня Ріпкинського районуЧернігівської області
Сухомлинський В.О.	Матеріал До 40-річчя створення Педагогічно-меморіального музею Василя Олександровича Сухомлинського Матеріал Музей В. О. Сухомлинського при комунальному вищому навчальному закладі «Олександрійський педагогічний коледж імені В. О. Сухомлинського» Матеріал Музей Василя Олександровича Сухомлинського при Українському колежі імені Василя Сухомлинського Матеріал Аудиторія педагогіки імені Василя Сухомлинського у педагогічному коледжі Львівського національного університету імені Івана Франка Матеріал Музейна кімната Василя Сухомлинського при Луцькій гімназії № 14
Ткаченко І.Г.	МатеріалМузей Івана Гуровича Ткаченка при Богданівській загальноосвітній школі І-ІІІст. імені І. .Г. Ткаченка Знам’янського району Кіровоградської області
Ушинський К.Д.	МатеріалМузей Костянтина Ушинського у селі Богданка Шосткинського району Сумської області

Popular
Recent
Random

«Школа – моє життя»
Posted on 27 сентября, 2014 Posted by admin
V міський конкурс юних екскурсоводів-музеєзнавців
Posted on 24 ноября, 2016 Posted by Валентина Єфімова
«Борець за освіту» (до 180-річчя від дня народження Миколи Олександровича Корфа)
Posted on 7 июля, 2014 Posted by admin
КРУГЛИЙ СТІЛ «ШКІЛЬНИЙ МУЗЕЙ: ДОСВІД І ПЕРСПЕКИВИ»
Posted on 17 ноября, 2012 Posted by admin
Каталог музеїв при навчальних закладах України
Posted on 17 ноября, 2012 Posted by admin

До речі, про шкільні речі. Парта
Posted on 9 апреля, 2021 Posted by admin
10 квітня 2021 – День неспішного мистецтва (SlowArtDay)
Posted on 9 апреля, 2021 Posted by Валентина Єфімова
Семінар «Мовою барв, орнаменту і крою. Український традиційний одяг як відображення культури, традицій та історії вашого краю»
Posted on 8 апреля, 2021 Posted by admin
Стаття директора музею Олександра Міхна в газеті «Освіта України»
Posted on 7 апреля, 2021 Posted by admin
Кімната-музей народного вчителя О.А.Захаренка
Posted on 6 апреля, 2021 Posted by Валентина Єфімова

Відкрита лекція «Порівняльна педагогіка: сучасні моделі шкільної освіти»
Posted on 3 декабря, 2017 Posted by Валентина Єфімова
Семінар-практикум для керівників шкільних музеїв у Херсоні
Posted on 15 декабря, 2017 Posted by Валентина Єфімова
Ярослав Грицак навчав історії працівників Львівського історичного музею
Posted on 13 января, 2017 Posted by Валентина Єфімова
Художня майстерня у NAMU
Posted on 23 апреля, 2019 Posted by Валентина Єфімова
Салон педагогічних ідей працював у Волинському краєзнавчому музеї
Posted on 2 декабря, 2016 Posted by Валентина Єфімова

6 All day: Норман Аллісон Кроуде: 100 років 06.04.2021All day 100 років тому народився Норман Аллісон Кроудер, американський вчений, педагог, винахідник розгалуженого алгоритму програмованого навчання. Норман Кроудер був дуже освіченою людиною: він навчався в таких навчальних закладах, як Коледж Рід (Reed College), Стенфордський универститет, Медичний університет Святого Льюїса та Університет Чикаго. Вчений є автором і редактором серії навчальних посібників TutorText, опублікованої Doubleday у Нью-Йорку, включаючи "Арифметику комп'ютерів" (1958) та серію "Наука і технологія Aldus-Doubleday". Норман Аллісон Кроудер був ініціатором та головним представником теорії розгалуження програмованого навчання, яку втілювала серія TutorText. Він також був досвідченим електромеханічним конструктором та винахідником AutoTutor, автономної настільної навчальної машини, яка використовувалася для адаптації заняття для учнів та студентів. В її основі лежить теорія розгалуження, за допомогою якої складність матеріалу адаптується до учня на основі його зань, що визначається правильністю відповідей на машині. Оригінальний AutoTutor був випущений на початку 1960-х років, задовго персональних комп'ютерів. Пізніше, будучи професором Технічного коледжу Іллінойсу, він заснував наукову компанію «Crowder Scientific Company» для реалізації своїх ідей комп'ютерного навчання. Помер Норман Аллісон Кроудер від раку легенів в 1998 році. Read more

9 All day: Фріц Ґансберг: 9 квітня 09.04.2021All day 150 років від дня народження Фріца Ґансберга (Fritz Gansberg; 1871–1950), німецького педагога Фріц Ґансберг народився 9 квітня 1871 у Бремені. Закінчив учительську семінарію. Викладав у народній школі в Бремені. Відмовившись від особистого життя, він присвятив все своє життя школі і своїм вихованцям. На початку ХХ століття виступав з різкою критикою традиційної школи з позицій, близьких до теорії вільного виховання. Його педагогічні погляди сформувалися під впливом «філософії життя», ідей трудової школи, руху за художнє виховання. Мету виховання Ф. Ґансберг бачив у формуванні особистості за допомогою творчого саморозвитку. Серед методів навчання перевагу віддавав живому слову. У педагогічній практиці застосовував розповідь, пов'язану з конкретною ситуацією, бесіди, твори (переважно на вільні теми). Був активним пропагандистом захоплюючої популярної літератури, що сприяє оволодінню виразними багатствами рідної мови. Склав численні методично опрацьовані книги для читання, серед яких хрестоматія «У нас вдома» (1905), яка багаторазово перевидавалася, посібники з розвитку мовлення для німецької народної школи. Зараховуючи себе до прихильників трудової школи, Ґансберг під працею розумів пізнавальну діяльність учнів, пов'язану з продуктивними розумовими заняттями. Розробляв переважно дидактичну проблематику, але певну увага приділяв і загальнотеоретичним питанням пізнання, мислення і розвитку здібностей. Ф. Ґансберг мало уваги надавав навчальному плану. На його думку, «важливі не предмети викладання, а пробудження продуктивних сил дитини. Тому не може бути жодних обов'язкових педагогічних норм. Будь-яка регламентація в цій сфері веде до ремісництва в педагогіці». Педагог засуджував наочне навчання, в якому конкретні предмети, картини, моделі знаходилися в центрі педагогічного процесу. Таке наочне навчання не формувало активності в учнів. Все навчання, за Ґансбергом,має виходити з навколишньої дійсності і спиратися на вивчення джерел. Найважливіші з них – природа і експеримент. Ф. Ґансберг сформулював формулу антимети школи навчання: «Як добре можна втихомирювати неспокійні голови задаванням уроків!». Головним фактором розумового розвитку вважав активне засвоєння мови, одночасно яскраво і переконливо виступав проти вербалізму. Створив модель школи як «робочої громади» і розробив проблему педагогічного керівництва як такого. Помер Фріц Ґансберг 2 грудня 1950 р. у Бремені. Read more

16 All day: Зінаїда Слєпкань: 90 років 16.04.2021All day Зінаїда Слєпкань (1931 – 2008) – перша в Україні жінка‒доктор педагогічних наук з методики навчання математики (1987), фундаторка української наукової школи з теорії та методики навчання математики в середніх і вищих закладах освіти. Зінаїда Іванівна народилася 16 квітня 1931 в селі Печенжиці (Росія), куди у 1930-х із Запорізької області було вислано її родину. У 1953 з відзнакою закінчила фізико-математичний факультет Мелітопольського педагогічного інституту. З того часу математика стала покликом її долі.Перші дослідження з методики навчання математики стосувалися культури тригонометричних обчислень. Основні результати вчена виклала у своїй праці «Тригонометричні обчислення» (1962). 45 років наукової діяльності пов’язують Зінаїду Слєпкань з Національним педагогічним університетом імені М. П. Драгоманова. З 1966 – доцентка, з 1983 – завідувачка кафедри елементарної математики та методики математики, а з 2005 – професорка кафедри педагогіки і психології вищої школи. Зінаїда Іванівна авторка багатьох публікацій, навчальних посібників і підручників для учнів, студентів і вчителів. Наукові дослідження вченої окреслюють питання розвивального навчання математики («Методика навчання математики» (2000, 2006), «Збірник задач з алгебри і початків аналізу» (2003); аналіз психологічних закономірностей окремих навчальних процесів, засвоєння математичних понять, розв’язування задач, доведення теорем («Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі» (2000, 2005). Всі українські школи десятиліттями працюють за підручником «Алгебра і початки аналізу 10-11», (1995, 1998, 2001) створеним З. Слєпкань у співавторстві з М. Шкілем та О. Дубинчук. На пошану педагогині, до її 85-річчя (2016) фахівці наукової бібліотеки НПУ імені М. П. Драгоманова підготували біобібліографічний покажчик з серії «Вчені НПУ імені М. П. Драгоманова», який містить нарис науково-педагогічної і громадської діяльності, спогади колег, основні дати життя та діяльності, бібліографічний покажчик друкованих праць професоркиЗінаїди Іванівни Слєпкань, представників наукової школи та літературу про її життя та діяльність, іменний покажчик, фотоальбом. Read more

19 All day: Густав Теодор Фехнер: 220 років 19.04.2021All day 220 років від дня народження Густава Теодора Фехнера (Gustav Theodor Fechner; 1801–1887), німецького фізика, філософа, засновник психофізики Народився Густав Теодор Фехнер 19 квітня 1801 у Грос-Зерхені (нині с. Жаркі-Великі в Польщі). Закінчив медико-хірургічну академію в Дрездені. У 16 років був зарахований на медичний факультет Лейпцизького університету. Ступінь доктора медицини отримав в 1822. Протягом 12 років заробляв на життя перекладами довідників з фізики і хімії, а також читав лекції в університеті і публікував результати своїх фізичних досліджень. В 1835 отримав престижну посаду професора в університеті Лейпцига, але потім впав у депресію, яка тривала кілька років. Імовірно, хвороба Фехнера була невротичного характеру. Це підтверджується тим, яким дивовижним чином він вилікувався. Одужання почалося з того, що одна знайома Фехнера розповіла йому про свій сон, в якому вона годувала його сирим окостом зі спеціями, маринованим в рейнському вині і лимонному соку. Наступного дня вона приготувала цю страву і принесла Фехнеру, наполягаючи, щоб він з'їв її. Неохоче він спробував шматочок, а потім їв все більше цього окосту, заявляючи, що відчуває себе все краще. Одного разу він побачив сон, з якого чітко запам'ятав число 77. З цього він зробив висновок, що його одужання займе 77 днів. Так воно і сталося. Самопочуття Фехнера покращилося настільки, що депресія перейшла в ейфорію. Його стали переслідувати галюцинації, він почав стверджувати, що Бог вибрав його, щоб розкрити всі таємниці світу. У цьому стані Фехнер розробив так званий принцип задоволення, пізніше З. Фрейд скористається ним у своїй роботі. У 1844 Фехнер, отримавши невелику пенсію, за станом здоров'я був звільнений з університету, хоча всі наступні 43 роки життя його здоров'я залишалося чудовим. Помер Фехнер 18 листопада 1887 у віці 86 років. 22 жовтня 1850 – важлива дата в історії психології. Вранці того дня Фехнера – коли він ще лежав у ліжку – осяяло, що існує закон, що встановлює зв'язок між мозком і тілом: цей закон може бути виражений через кількісне відношення між психічним відчуттям і фізичним подразником. Фехнер дійшов висновку, що підвищення рівня подразнення не викликає ідентичного зростання інтенсивності відчуття – зі збільшенням інтенсивності подразнення в геометричній прогресії інтенсивність відчуттів зростає лише в арифметичній. Наприклад, звук дзвіночка, доданий до звучання ще одного дзвіночка, позначається на відчуттях набагато більшою мірою, ніж звук того ж дзвіночка, доданий до звучання десяти дзвіночків. Отже, Фехнер визначив, що відчуття та подразник піддаються вимірюванням, тож співвідношення між ними можна виразити у вигляді формули S = К log R, де S – величина відчуття, К – експериментально визначена константа, R – величина подразника. Співвідношення подразників до відчуття має вигляд логарифмічної кривої. В 1860 вчений опублікував розвідку «Елементи психофізики», яку вважають першою працею з експериментальної психології. Термін «психофізика» Фехнер запропонував на означення науки, що вивчає зв'язок між психічним і фізичним світом, досліджує взаємозв'язок між психічними та фізичними процесами. Фехнер описував свої теоретичні погляди та експериментальні дані детально, в чіткій доказовій формі. Він продемонстрував, що психічні явища можна досліджувати відповідно до загальноприйнятих наукових критеріїв. Учений подав приклад своїм сучасникам, і це стало початком наукової психології. Read more

24 All day: Іван Верхратський: 175 років 24.04.2021All day Іван Верхратський був видатним педагогом, науковцем, громадським діячем, послідовним просвітителем і, звісно, — великим патріотом. Іван Григорович Верхратський народився 24 квітня 1846 в селі Більче, нині с. Більче-Золоте Тернопільської області. У 1868 закінчив філософський факультет Львівського університету і природничі курси в Кракові (1874). З 1868 викладав українську та німецьку мови у Дрогобицькій державній гімназії імені Франца Йосифа I, де його учнем був Іван Франко. Пізніше І.Верхратський також викладав природознавство в українських гімназіях Станіславова і Львова. І.Верхратський — видавець та редактор літературно-наукового журналу «Денниця» (Станіславів, 1880), у якому публікував свої поетичні твори, реалізував себе як перекладач і вчений-біолог. Мав псевдоніми Любарт Горовський, Любарт Співомир Лосун, Подоляк, Щипавка та ін. Був членом Фізіографічного товариства у Кракові (1873), Товариства «Просвіта», Наукового Товариства імені Шевченка у Львові (з 1899) і першим головою його математично-природничо-лікарської секції. Мовознавчі зацікавлення вченого у галузі діалектології виявлялися у таких напрямах: класифікація говорів південно-західного наріччя, ґрунтовний і широкий опис говорів та говірок, тлумачення походження етнонімів. Він є автором наукових праць з української діалектології й лексикології, а саме: «Знадоби до словаря южноруского» (1877); «Знадоби до пізнання угорсько-руских говорів» (1899-1901), «Про говір галицьких лемків» (1902) та ін. І.Верхратський заклав основи української науково-природознавчої термінології працею «Початки до уложення номенклатури й термінології природописної, народної» (1864-1879). У роки вчителювання працював над поширення української мови в науці й освіті. Писав українські підручники для гімназій з ботаніки, зоології й мінералогії, перекладав їх з польської, німецької та російської мов. Опрацював українською мовою (за Е. Гіклем) підручник «Ботаніка для шкіл низших гімназіяльних і реальних» (1873), за О.Ростафінським — «Ботаніка на низші кляси шкіл середних» (1893) і «Ботаніка на висші кляси шкіл середних» (1896), підручник з мінералогії (за М. Ломницьким, 1893, 1898). Крім перекладних шкільних посібників, написав самостійно «Зоологію» для І і ІІ класів (1895, 1899, 1906, а за ред. М.Мельника вийшло її видання в 1921), «Ботаніку для І і ІІ класів» (1905, 1912, за ред. І.Сметанського 1922). 1897 опубліковано підручник із «Соматології». Гостро виступав проти русифікації, обстоював фонетичний правопис. Видав праці «У справі народного язика» (1873), «В ділі управильнення правописі» (1880). У фондах Педагогічного музею зберігається підручник І.Верхратського «Ботаніка» (Львів, 1922). Іван Верхратський помер 29 листопада 1919. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові. Read more