• Нові надходження: наука, історія та філателія в одному експонаті

  • Що слухали вчителі та учні до появи інтернету?

  • Педагогічний музей України долучився до фахового обговорення історії бібліотечної справи

  • Біографія через бібліографію: доповідь Олександра Міхна на ХХІІ Біографічних читаннях

  • Вебінар «Педагогічна мапа Києва: вулиця Омеляна Пріцака»

  • Стежками Василя Сухомлинського: візит до Павлиша

  • У ритмі хвиль: життя і педагогічний шлях Олександра Бабенка (1881-1959)

  • Особистість Василя Сухомлинського в листах до сучасників: епістолярна спадщина та музейна інтерпретація

  • Конкурс на заміщення посади директора Педагогічного музею України

  • Підручники мовами національних меншин із колекції Педагогічного музею України представлено на міжнародному форумі

  • Участь Педагогічного музею України у XI Всеукраїнській конференції з історії освіти

  • Вебінар «Педагогічна мапа Києва: вулиця Полонської-Василенко»

  • Дитячий туризм в Україні: візуальна історія у значках та емблемах (із фондів Педагогічного музею України)

  • Вебінар «Педагогічна мапа Києва: вулиця Митрополита Василя Липківського»

  • Вебінар «Заборонена наука: трагедія української педології 1930-х років. Одеський сюжет»

Нові надходження: наука, історія та філателія в одному експонаті

Фондова колекція Педагогічного музею України поповнилася незвичайним і справді унікальним експонатом — авторським науково-філателістичним об’єктом, що поєднує історію освіти, наукове осмислення педагогічної спадщини та мистецтво філателії. До музею надійшов Конверт першого дня (Premier jour) «Видатні особи Європи» разом із супровідним Паспортом. Цей цінний дарунок передала музею авторка проєкту та його наукового обґрунтування Мирослава Алатиренко — […]

Що слухали вчителі та учні до появи інтернету?

До фондів Педагогічного музею України надійшов новий експонат — легендарний транзисторний радіоприймач VEF-202 (1971 р.). Сьогодні важко уявити повсякденність без смартфона та миттєвого доступу до інформації. Однак ще пів століття тому саме портативні радіоприймачі були для мільйонів людей своєрідним «вікном у світ», що поєднувало їх із подіями країни та світу. VEF-202 супроводжував учнів і педагогів […]

Педагогічний музей України долучився до фахового обговорення історії бібліотечної справи

4 червня 2026 року провідний науковий співробітник Педагогічного музею України, кандидат педагогічних наук Оксана Матвійчук взяла участь в онлайновій науково-практичній конференції «Бібліотечна справа України крізь призму часу» (до 100-річчя Першого Всеукраїнського з’їзду бібліотечних робітників), організованій Харківською державною науковою бібліотекою ім. В. Г. Короленка спільно з партнерами. У доповіді «Бібліотечна справа України початку 1920-х років як […]

Біографія через бібліографію: доповідь Олександра Міхна на ХХІІ Біографічних читаннях

3 червня 2026 року відбулися ХХІІ Біографічні читання, присвячені пам’яті засновника і першого директора Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, доктора історичних наук, професора Віталія Чишка. Тема наукового форуму — «Біографічне знання в суспільному, інтелектуальному і духовному просторі сучасної України». У читаннях взяв участь директор Педагогічного музею України, доктор педагогічних наук […]

Вебінар «Педагогічна мапа Києва: вулиця Омеляна Пріцака»

2 червня 2026 року відбувся вебінар «Педагогічна мапа Києва: вулиця Омеляна Пріцака», присвячений постаті Омеляна Пріцака (1919–2006), видатного українського та американського вченого, орієналіста, історика, філолога, педагога, засновника сучасного українського сходознавства. Під час вебінару було висвітлено життєвий і науковий шлях ученого, його внесок у розвиток української та світової гуманітаристики, становлення українського сходознавства, створення наукових шкіл і […]

Від казки до «Енеїди»: графічний всесвіт Анатолія Базилевича (1926–2005)

До 100-річчя від дня народження майстра «Малюнки А. Базилевича викликали і викликають досі у мене глибоке захоплення. Мабуть, ніхто з українських митців не проникнув так досконало в ідею української «Енеїди», як це зробив А. Базилевич» Дмитро Павличко Біографія митця Народився Анатолій Дмитрович Базилевич 7 червня 1926 року в місті Жмеринка на Вінничині в сім’ї інженера. […]

Стежками Василя Сухомлинського: візит до Павлиша

Павлиш завжди справляє незабутнє відчуття: ніби тут час рухається інакше. Не повільніше – глибше й насиченіше. Тут особливо гостро розумієш, що педагогіка – це не лише сукупність теорій, концепцій чи текстів, а насамперед живий простір людської присутності, пам’яті й вдячності. 21 травня 2026 року разом з донькою педагога Ольгою Сухомлинською  та онукою Лесею Сухомлинською ми […]

У ритмі хвиль: життя і педагогічний шлях Олександра Бабенка (1881-1959)

Віртуальна виставка за матеріалами фондів Педагогічного музею України  У фондах Педагогічного музею України зберігаються унікальні матеріали – фотографії, рукописи, підручники й методичні посібники, що відкривають постать Олександра Калістратовича Бабенка (1881–1959) – педагога, фізика-методиста, одного з фундаторів української методики навчання фізики. Його життя – це поєднання несподіваних вимірів: художник-карикатурист і водночас строгий науковець, учасник студентських протестів […]

Особистість Василя Сухомлинського в листах до сучасників: епістолярна спадщина та музейна інтерпретація

20 травня 2026 року директор Педагогічного музею України, доктор педагогічних наук Олександр Міхно взяв участь у творчій зустрічі «Особистість Василя Сухомлинського в листах до сучасників», що відбулася в Обласній універсальній науковій бібліотеці імені Дмитра Чижевського (м. Кропивницький). Подія була присвячена презентації епістолярної спадщини Василя Сухомлинського та її сучасному науковому осмисленню. Особливого значення зустрічі надала участь […]

Конкурс на заміщення посади директора Педагогічного музею України

Національна академія педагогічних наук України відповідно до ст. 21 Закону України «Про культуру» оголошує конкурс на заміщення посади директора Педагогічного музею України. Кваліфікаційні вимоги: вища освіта, стаж роботи у сфері культури не менше трьох років, володіння державною мовою та здатність за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов’язки. Особи, […]