«Борець за освіту» (до 180-річчя від дня народження Миколи Олександровича Корфа)

Корф М.О.

Відомий педагог, методист, діяч у галузі народної освіти Микола Олександрович Корф був прихильником реформаторського шляху вдосконалення народної освіти 60-80 років ХІХ століття. Його педагогічна діяльність припадає на часи після скасування кріпацтва, коли більше 40 мільйонів селян отримали громадянські права, а питання про народну освіту стало першочерговим. Народну школу почали розглядати як інституцію, що повинна мати соціальне й державне значення, і водночас велися дискусії щодо зміни характеру, змісту і методів навчання, збільшення кількості шкіл та контингенту учнів. М.Корф саме в поширенні знань серед народу вбачав свій патріотичний обов’язок. Він створив новий тип сільської школи (“корфівська тризимка”) – початкову школу з трирічним навчанням, розробив методику навчання, навчальні посібники “Малютка”, “Русская начальная школа”, “Наш друг”, “Наше школьное дело”. Тривалий час ця школа була зразком для всіх земських шкіл Приазовського регіону.

Будинок земської школи. Село Макарів Яр.

Микола Олександрович Корф народився 2 липня 1834 року в м. Харкові. Маленькому Миколі не виповнилося ще й року, як померла мати,  а в 1847 не стало й батька. У тринадцять років він залишився круглою сиротою.      У 1854  р. М.О. Корф закінчив  Олексанрівський ліцей у Петербурзі і деякий час служив у Міністерстві юстиції. Невдовзі залишає службу в столиці і переїжджає на Україну до свого невеликого маєтку в селі Нескучному Олексанрівського повіту Катеринославської губернії, що дістався у спадок від матері. Незабаром він стає одним з активних земських діячів: з 1866 по 1872 рік почесний член, а потім  — голова училищної ради повіту.

Учні земської школи 1916 рік.

Енергійна діяльність М. О. Корфа сприяла розвиткові тут мережі земських початкових шкіл, а також недільних шкіл для дорослих, народних бібліотек. Прогресивна діяльність М. О. Корфа викликала незадоволення царських чиновників. Не без їх «допомоги» він у 1872 р. був забалотований реакційною частиною земства. Навіть більше, того ж року змушений був покинути батьківщину і поселитися у Швейцарії.  Педагогічну  діяльність М.О. Корфа можна умовно поділити на три періоди: з 1867 р. до ухилення його від земської діяльності й добровільної еміграції за кордон у 1872 році; з 1872 до 1880 р. – перебування у Швейцарії; повернення в Росію і до останніх  днів життя (1880- 1883 р.).   13 листопада 1883 р. М. О . Корф помер там, де народився (в Харкові),  на руках у дружини «від остаточного виснаження життєвих сил».

Основні праці:

Основні наукові праці: «Быть или не быть Закону Божию в народной школе»(1882), «Земский вопрос (о народном образовании)»(1867), «Из пережитого. Записки барона Н. А. Корфа»(1884), «Итоги общественной деятельности на пользу народного образования в России» (1876), «Наши педагогические вопросы»(1882).

Навчальні посібники “Малютка”, “Русская начальная школа”, “Наш друг”, “Наше школьное дело”.

У фондах Педагогічного музею України зберігається більше десяти наукових праць М. О. Корфа та статей про його творчу спадщину.

Каптерев М. Ф. История русской педагогики М. Ф. Каптерев. – Петроград Книжный склад Земля, 1915. – 746 с.. 3

Каптерев  М. Ф. История русской педагогики / М. Ф. Каптерев. – Петроград: Книжный склад Земля, 1915. – 746 с..

У 6-й главі «Общечеловеческие идеалы в нородной школе. Барон  Н. А. Корф» автор пише про Корфа як про педагога, який одним з перших земських діячів почав розробку питань початкової школи. На думку Каптерева П.Ф.  Корф «старался создать такую народную школу, которая отвечала бы народным нуждам в образовании, была понятна и люба народу». М.О. Корф чітко переконаний, що школа має надавати не спеціальну, а загальну початкову освіту і має обов’я зково виховувати людину і громадянина.

Каптерев наголошує на тому, що твори М. О. Корфа «більше богаты деловитостью и практичностью, чем тереотическими идеями». М.О. Корф вважав, що в книгах для читання в школі мають переважати практичні відомості для читання. Наприклад,  його книга «Наш друг» відповідає потребам селянських дітей, несе для них корисні відомості. Саме в цим відрізнялася книга  М,О. Корфа «Наш друг» від  книги К.Д. Ушинського «Родное слово», яка більше підходила міським дітям.

В останні роки свого життя М.О. Корф пропагував ідею повторювальних шкіл. Він вважав, що знання, які отримують селянські діти з часом забуваються і їх потрібно відновлювати в повторювальних шкіл. Працювати такі школи мають в неділю за помірну платню.

Корф Н.А.. Инструкция для начальних народних училищ Александровского уезда Екатеринославской губернии Н. А.. Корф Журнал министерства народного просвещения. 1870. - № 11. –

Корф Н.А.. Инструкция для начальних народних училищ Александровского уезда Екатеринославской губернии /Н. А.. Корф // Журнал министерства народного просвещения. 1870. -   №  11. – с. 61-72.

В «Инструкции…» М.О. Корфа йдеться про умови функціонування земських шкіл, про заробітню платню вчителів, матеріальне заохочення їх, про предмети, які мають вивчати учні, розклад занять, вимоги до майбутніх вчителів, підвищення кваліфікації вчителів тощо. М.О. Корф чітко визначає, яким повинен бути майбутній вчитель: він має скласти іспит з теоретичних знань «попечительному совету», а також «предоставить совету письменное удостоверение  о своей доброй нравственности от двух лиц… ». Земський учитель має працювати так, щоб учні навчалися із задоволенням і любили вчителя. «В хорошей школе не может быть наказаний за леность, потому что всем детям хочется учиться, и наказаний за шалость – потому что все дети постоянно заняты и им некогда шалить».

М.О. Корф наголошує на тому, що навчання має не лише  надавати знання, а й виховувати. «Тишина и порядок в классе, порядок и чистота в ученических тетрадях, опрятность учеников должны постоянко обращать на себя внимание учителя».

В «Инструкции…» М.О. Корф пише про предмети, які слід викладати в земських школах. «1. закон божий, поручаемый священнику; 2. русское чтение и письмо; 3. мироведение и наглядное обучение по книге;  4. славянское чтение; 5.первые четыре действия арифметики с умственным исчеслением; 6. церковное пение ».

Демков М.И. Русская педагогика в главнейших ее представителях. Опыт педагогической хрестоматии М.И. Демков. – Москва Издание К.И. Тихомирова, 1898. - 480 с.

Демков М.И.  Русская педагогика  в главнейших ее представителях. Опыт педагогической хрестоматии / М.И. Демков. – Москва:  Издание К.И. Тихомирова, 1898. -  480 с.

В «Русской педагогике…», складеній М. І.  Демковим представлені біографія  та статті М.О. Корфа.

В статті «О необходимости елементарного обучения » йдеться про те, що більшість людей не розуміють, що навчання грамот — і це важка справа і будь-хто не може навчити дитину. Цим повинен займатися фахівець. М.О. Корф пише: «Недостаточно быть грамотным для того, чтобы научить грамоте, а нужно уметь обучать для  того, чтобы начальное обучение, развивало учащегося».

В статті  «Что нужно для того, чтобы состоялась толковая школа в селе?» М.О. Корф висловлює думку, що для того,  щоб у селі функціонувала школа, необхідно насамперед, бажання самих селян бути освіченими. Автор пише про те, що більшість селян байдужі до створення шкіл, бо не розуміють їх переваг. М.О. Корф чітко висловлює думку, що це залежить від керівників шкіл, які не виконують свої обов’язки належним чином.

У статті «Надежный учитель» М.О. Корф пише, що однією з складових успішного функціонування сільських шкіл є «надежный учитель». На думку Корфа М.О., гарний учитель повинен мати запас знань з різних дисциплін, а головне, щоб  «учитель душой и телом мог отдаться школе».

В статті «Мироведение» йдеться про необхідність у процесі навчання надавати учням відомості про природу, знання про небесні світила, різноманітні рослини, мінерали, тварини тощо. В середині  19 століття існувала думка, що «преподавание естественных наук в народной школе, рядом с пользой, приносит тот вред, что колеблит благочестиве народа, подкапывается под. религию». М.О. Корф твердо переконаний, що «посвящение дитяти в тайны природы есть в то же время введение его в область религии». Якщо вчитель навчає учня любити природу, то «этим самым бросит в  душу его неугасимую искру любви к творцу».

Алчевсакя Х.Д. Воспоминания о бароне Корфе

Алчевская Х.Д. Воспоминания о бароне Корфе / Х .Д.Алчевкая // Русская школа. 1916. — №  9. – с. 1-19.

Надзвичайно цікавим є «Воспоминания о бароне Корфе» Х.Д. Алчевської, українського педагога, прогресивної діячки народної освіти, засновниці Харківської приватної жіночої недільної школи.  Цих видатних  педагогів поєднувала щира дружба та спільна праця. Алчевська пише: «Последним нашим трудом при жизни барона Корфа был первый  том «Что читать народу?». И, Боже мой, с какой горячностью и увлечением относился барон Корф к этому делу и как много полезных советов дал он нам!»

У «Воспоминаниях…»  Х. Д. Алчевської,  крім спогадів про М. Корфа можна ознайомитись з листами, які М.О. Корф писав до Х.Д. Алчевської. Христина Данилівна згадує: «Он говорил о своїм дітище – о книге «Наш друг» так просто и задушевно…, с такой симпатией говорил о народе и его детях, так горячо призывал общество к работе на этом поприще…».

Активна діяльність М.О. Корфа не завжди викликала схвалення земств. Він  зазнавав цькувань реакційної преси урядових кіл. Алчевська пише: «Он много боролся и пал жертвой этой борьбы».

Корф Н.А. Записки барона Николая Александровича Корфа. Из пережитого М.О. Корф Русская старина. 1884. - № 3 – с. 548 – 574, № 4 – с. 131- 138, № 5 – с. 376-388.

Корф Н.А. Записки барона Николая Александровича Корфа. Из пережитого/ Н.А. Корф // Русская старина. 1884. — №  3 – с. 548 – 574,  №  4 – с. 131- 138, №  5 – с. 376-388.

«Записки барона Н.А. Корфа. Из пережитого» були написані 1882 року, фактично за рік до його смерті. М.О. Корф характеризує себе як людину, для якої «все інтересы частной  и общественной жизни свелось к вопросу о просвещении и воспитании». В цій статті  Корф аналізує шлях свого навчання  і виховання, розповідає про те, хто з вчителів мав  вплив на розвиток його особистості;   розповідає про те, що першим його вихователем був його батько. «Мне не было еще шести лет, когда я, благодаря отцу, уже умел любить не только тех из людей, которые кормили меня пряниками, но и тех, которые любя меня, относились ко мне взыскательно».

М.О. Корфу не судилося закінчити свої спогади. Він дописав їх лише до закінчення Олександрівського ліцею.

Редактор «Русской старины» назвав спогади М.О. Корфа «Посмертными записками», і відзначав: «Покойный барон Н. А.  Корф принадлежит к тому, весьма немногочисленному у нас, разряду людей, которые предпочли выгоды блестящей служебной карьеры несравненно болем скромной педагогической деятельности и посвятили все свое дарование, все свои силы делу  служения  народному образованию».

Песковский М. Л. Барон Николай Александрович Корф в письмах к нему разных лиц М.Л. Песковський Русская старина. 1894. - № 4 – с. 60- 98, № 5 – с. 115-143, № 6 – с. 135-20

Песковский М. Л. Барон Николай Александрович Корф в письмах к нему разных лиц / М.Л. Песковський // Русская старина. 1894. — №  4 – с. 60- 98,  №  5 – с. 115-143,  №  6 – с. 135-202,  №  7 – с. 157- 194,  №  8 – с. 84 – 96,  №  9 – с. 127- 144,  №  10 – с 179 – 200,  №  11 – с.174- 192.

В журналах «Русская старина» 1894р.  (№ 4 — 11) надруковане листування М.О. Корфа в науковій обробці М. Л. Песковського (публіциста та письменника, дослідника життя та громадської діяльності М. О. Корфа з  народними вчителями, земськими та освітніми діячами, представниками преси тощо.

В четвертому номері журналу «Русская старина» Песковський М. Л. описує біографію М. О. Корфа і дає йому характеристику як людині та громадському діячу. В цьому номері описані перші роки суспільної діяльності барона Корфа (1865 р. – 1869 р.).  Головною особливістю особистості М. О. Корфа  було його вміння викликати повагу до себе громадських діячів. Песковський М. Л. зазначає: «Оставаясь в роли скромного провинциального общественного деятеля, он пользовался обширнейшею популярностью во всей России и большим уважением».

В п’ятому номері журналу «Русская старина» Песковський М.Л. пише про літературні здібності М. О. Корфа. У барона Корфа «рано проявилась наклонность к писательству». М. О. Корф друкувався в журналах «Весник Европы», «С. Петербургские Ведомости», «Русская старина», «Журнал министерства народного просвещения» тощо.

В шостому номері журналу «Русская старина» представлено листування М. О. Корфа з різними педагогічними діячами. Песковський М.Л. наголошує: «Как ни разнообразно общественная деятельность барона Н. А. Корфа, но в ней явно преобладают педагогические стремления вообще, главным же образом – неустанные труды на пользу собственно народного образования».

З усіх листів особливу увагу привертає листування М. О. Корфа з К. Д. Ушинським. Песковський зазначає: «Заслуживает особенного внимания то, что К. Д. Ушинский выбрал барона Н. А. Корфа главным ценителем программы задуманного им «Родного слова» для сельских школ».

В сьомому номері журналу «Русская старина» подано листи до М. О. Корфа офіційних діячів народної освіти. Песковський М. Л. пише: «Переписка эта — строго делового характера: она требовала от барона Н. А. Корфа не простого обмена мнениями, но и советов, указаний, разъяснений и пр.».

В восьмому номері журналу «Русская старина» представлено листування М. О. Корфа з народними вчителями. Барон Корф мав достатню кілкість вчителів, які б хотіли з ним працювати, «ему помогала в этом отношении та широкая гласность, с какой он вел у себя на месте школьное дело».

В дев’ятому та десятому номерах подано листування М. О. Корфа з земськими діячами.

В одинадцятому номері журналу «Русская старина» поданих Песковським М.Л. листуваня Корфа мають назву «Оценка заслуг и низкая злоба». В ньому  розповідається про подорож М. О. Корфа до Петербурга. Барон Корф нарешті досяг «апогея педагогической славы». Його заслуги були належним чином оцінені. В 1870 році Петербургське педагогічне товариство обрало його своїм почесним членом, а в 1871 році барон Корф став почестним членом Московського університету.

Старший науковий співробітник Кравченко Наталія.