Вчений-фізик, педагог, академік Володимир Хоткевич народився 11 квітня 1913 у Києві в родині письменника, композитора, етнографа, історика Гната Хоткевича.

Після закінчення семирічної школи та індустріально-технічної профшколи в 1930 вступив до Харківського механіко-машинобудівного інституту (Харківський політехнічний інститут), отримав спеціальність інженера-дослідника у галузі фізики.

Протягом 18 років (1932-1950) працював в Українському фізико-технічному інституті.

Під час Другої світової війни разом з інститутом перебував у евакуації в Алмати (Казахстан). 1943 захистив кандидатську дисертацію. 1944 повернувся до Харкова, де взяв активну участь у відновленні кріогенної лабораторії українського фізико-технічного інституту.

У 1954 захистив докторську дисертацію. Від 1950 працював у Харківському державному університеті: доцент, професор, завідувач кафедрою, декан фізико-математичного факультету, проректор з наукової роботи. З 1966 по 1975 – ректор Харківського державного університету.

З 1975 працював завідувачем кафедри експериментальної фізики Харківського державного університету, а з 1979 — завідувачем кафедри фізики низьких температур.

Дослідження В. Хоткевича присвячені механічним, електронним та тепловим властивостям металевих систем з різними видами мікродефектів кристалічної гратки при низьких температурах. За допомогою оригінальної апаратури він вперше встановив значне збільшення критичної температури надпровідного переходу у надпровідниках, деформованих у рідкому гелії. Володимир Гнатович – автор і співавтор близько 200 наукових праць. Створив школу фізиків-експериментаторів у Харківському університеті. Почесний доктор Познанського університету ім. А.Міцкевича.

Помер Володимир Хоткекич 9 липня 1982 у Харкові.

Вчений-фізик, педагог, академік Володимир Хоткевич народився 11 квітня 1913 у Києві в родині письменника, композитора, етнографа, історика Гната Хоткевича.

Після закінчення семирічної школи та індустріально-технічної профшколи в 1930 вступив до Харківського механіко-машинобудівного інституту (Харківський політехнічний інститут), отримав спеціальність інженера-дослідника у галузі фізики.

Протягом 18 років (1932-1950) працював в Українському фізико-технічному інституті.

Під час Другої світової війни разом з інститутом перебував у евакуації в Алмати (Казахстан). 1943 захистив кандидатську дисертацію. 1944 повернувся до Харкова, де взяв активну участь у відновленні кріогенної лабораторії українського фізико-технічного інституту.

У 1954 захистив докторську дисертацію. Від 1950 працював у Харківському державному університеті: доцент, професор, завідувач кафедрою, декан фізико-математичного факультету, проректор з наукової роботи. З 1966 по 1975 – ректор Харківського державного університету.

З 1975 працював завідувачем кафедри експериментальної фізики Харківського державного університету, а з 1979 — завідувачем кафедри фізики низьких температур.

Дослідження В. Хоткевича присвячені механічним, електронним та тепловим властивостям металевих систем з різними видами мікродефектів кристалічної гратки при низьких температурах. За допомогою оригінальної апаратури він вперше встановив значне збільшення критичної температури надпровідного переходу у надпровідниках, деформованих у рідкому гелії. Володимир Гнатович – автор і співавтор близько 200 наукових праць. Створив школу фізиків-експериментаторів у Харківському університеті. Почесний доктор Познанського університету ім. А.Міцкевича.

Помер Володимир Хоткекич 9 липня 1982 у Харкові.