До 95-річчя журналу «Однокласник» (1923, Харків; до 1991 — «Піонерія»)

Червоні квіти. – Харків, 1923. – Р. 1. – Ч. 2 (№ 165). Титульна сторінка«Однокласник» –щомісячний ілюстрований україномовний журнал для підлітків.Назва часопису неодноразово змінювалась: перший номер журнал під назвою  «Червоні квіти» вийшов  1 жовтня 1923 р. в Харкові. До 1925 р. в ньому друкувалися лише літературні матеріали для дітей різного віку. Журнал також мав додаток – бібліотеку «Червоні квіти», а з 1928 р. при журналі ще й виходила однойменна газета. У журналі друкувалися письменники А. Головко, П. Панч, П. Тичина, В. Сосюра, Н. Рильський, Н. Забіла, О. Бєляєв та ін.

На початку 1930х редакція журналу «Червоні квіти» переїхала до Києва, а згодом журнал об’єднався з виданням для молодших школярів «Більшовиченятко» та почав називатися «Піонерія». Це видання також виходило лише українською. З початком Другої світової війни видання журналу було припинено аж до кінця 1940-х. З 1 березня 1950 р. в Києві журнал «Піонерія» знову почав виходити вже двома мовами – українською та російською. Він приділяв велику увагу дитячій творчості, вміщував матеріали з життя школярів, художні та науково-популярні твори, поради читачам і нариси зі шкільного життя.

1990 р., починаючи з серпневого номера, журнал був перейменований в «Однокласник» (скорочена назва – «ОК»). Редакція аргументувала це так: «Ми хочемо, щоб з журналом дружили не тільки піонери, але і старшокласники». Справжня ж причина перейменування була пов’язана зі зникненням Радянського Союзу і всіх пов’язаних з ним інституцій і атрибутів, в тому числі і піонерської організації. Змінювалися в журналі теми, пріоритети, художнє оформлення, але незмінним залишалося прагнення колективу журналу ознайомити підлітків із цікавою для них і якісною літературою, залучити молодь до читання, дати матеріал для роздумів і навчити висловлювати свої думки та почуття.

У фондах Педагогічного музею України зберігається 53 номери журналу «Піонерія» різних років:

1934 р. – №1,2,3,5-6,7,8,9,12.

1935 р. – №3,5,6,7,9,10,11.

1936 р. – №1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11.

1937 р. – №2,6,7,8,9,10,11,12.

1938 р. – №1,2,3,4,5,6,7,8.

1940 р. – №1,3,4,5,6.

1941 р. – №1,2,3,6.

1961 р. – №3

Переглядаючи зазначені номери журналу, можна дійти висновку, що за весь час існування журналу на його сторінках надруковано безліч творів відомих українських письменників, журналістів. Наприклад, досить часто публікували художні твори, нариси  М. Трублаїні, з деякими з них пропонуємо ознайомитись в електронній формі, а саме: «Поштар поспішає з листом» (1936, №4, С.14-16) pdf, «Сорочка капітана Хозе Індалєго» (1937, №9, С.15-20) pdf; «Війна на морі»(1941,№3, С.37-39); В. Вдадка – «Таємниця орхідеї» (1935, №9, С.10-15) pdf, «Хвилі над морем» (1935, №5, С.10- 14) pdf, «Аероторпеди повертають на захід»( 1936, №5,С. 2-6; 1936,№6, С.10-13); О. Ільченка – «Рівняння з двома невідомими» (1936,№6,С. 1-5), «Інтересна історія» (1936, №9,С.24-27) pdf, «Франсіско Дсуна – «Червоний Диявол»» (1937,№6, С.15-16).На сторінках журналу часто зустрічаються і інші прізвища авторів, наприклад – О. Донченко, М. Сказбуш та ін.

Головними редакторами журналу свого часу були українські письменники, державні діячі, наприклад  В. Затонський (з 1923 р по 1925 р.), С. Чирков (з 1984 по 2003 р.), С. Іванюк (з 2006 р. по 2018 р.), Н. Степанчук (з травня 2018 р.).

Сьогодні журнал «Однокласник» можна  придбати вроздріб в мережі книгарень «Є» та деяких відділеннях Укрпошти (по всій Україні приблизно 100 відділень), можна також переплатити, тираж становить 3000. В сучасному журналі містяться художні твори, постери, дописи читачів і фотографії. Журнал «Однокласник» й надалі прагне  розкривати найактуальніші теми для молоді, подавати якісні художні матеріали українською мовою, допомагати підліткам, інформувати та розважати їх.

IMG_0007 IMG_0008 IMG_0009
IMG_0010 Untitled.FR12 - 0008 IMG_0011
Untitled.FR12 - 0002 Untitled.FR12 - 0003 Untitled.FR12 - 0004
Untitled.FR12 - 0005 Untitled.FR12 - 0006 Untitled.FR12 - 0007

Підготувала

старший науковий співробітник

Тетяна Рудницька