УлянаКравченко (справж. – Юлія Юліївна Шнайдер) народилася 18 квітня 1860 в містечку Миколаєві (нині Львівська область)в родині повітовогокомісара, німця за походженням.Початкову освіту Юлія здобувала вдома, а потім навчалася у Львівській учительській семінарії (1877–1881).Вона одержала посаду вчительки в селі Бібрці на Львівщині.Молода вчителька всі сили віддає школі, працює над своєю самоосвітою, готується до кваліфікаційного екзамену на вчительку середньої школи, однак згодом вона захоплюється літературою.

Понад десять років родина Шнайдерів мешкала в Миколаєві в будинку письменника Миколи Устияновича. Звісно, що це сприяло пробудженню її літературного таланту.Вона взялася до вивчення української літературної мови за творами Федьковича, Котляревського, Марка Вовчка. Найбільше враження на неї справили поезії І.Франка.Саме І.Франко допомагав у виданні перших творів письменниці – віршів та оповідань, упорядкував і підготував до друку першу її збірку, що вийшла 1885, і видав власним коштом другу.Завдяки його клопотанню, УлянаКравченко перебралася до Львова, де почала викладати в шестикласній українській школі для дівчат.Деякий час У.Кравченко працює вчителькою в родині одного поміщика в с.Руденки на Львівщині, потім учителює два роки в с. ДолішнійЛужок на Дрогобиччині, де одружується з місцевим учителем, а з 1888 по 1920 з невеликими перервами викладає в школі с.Сільці на Дрогобиччині.

Після виходу першої збірки «Primavera» поетеса здобула популярність серед читачів. В ній письменниця мовби заявила про рівність жінок у правах з чоловіками. У 1887 опублікувала збірку нарисів автобіографічного характеру «Спогади вчительки», де на основі власного досвіду роботи в школі розповіла про занедбаний стан народної освіти в Галичині і важку долю вчителя зокрема. Брала активну участь у жіночому емансипаційному русі Галичини.У 1891 вийшла друком поетична збірка «На новий шлях» вже під псевдонімом Уляна Кравченко, де вміщено вірші, насичені громадсько-політичними та патріотичними мотивами. Їй належать поетичні книжки: «В житті є щось»(1929), «Для неї – все!» (1931); збіркивіршів – «Проліски», «В дорогу»(1921), «Лебедина пісня»(1924), «Шелести нам, барвіночку»(1932).У.Кравченко близько двадцяти п'яти років писала твори для дітей у ж. «Дзвінок» (1890–1914). її поезії для дітей та юнацтва виховували пошану до праці, любов до рідної природи. Авторка багато уваги приділяла прищепленню читачам поваги до науки й освіти.

У.Кравченкопомерла 31 березня 1947в Перемишлі, де й похована.