Яніс Цимзе (Jānis Cimze; 1814–1881), латиський хоровий диригент, композитор і педагог

Яніс Цимзе народився  3 липня 1814 в околицях Рауни в Ліфляндії (Латвія). Навчався у Раунській школі. Почав вчителювати у віці 16 років, спочатку домашнім вчителем у маєтку Розес тау Смілтені, з 1833 – у парафіяльній школі у Валмієрі. У 1836–38 навчався в учительській семінарії у Німеччині у місті Вайсенфельс, потім подорожував Німеччиною, Швейцарією, Австрією та Італією, де знайомився з найсучаснішими методами підготовки вчителів того часу. Далі рік провів у Берлінському університеті, де перейнявся ідеями Фрідріха Адольфа Дістервега щодо розвитку народних шкіл та вивчав музику у Людвіга Ерка, аранжувальника німецьких народних пісень.

З 1839 по 1881 – директор, викладач співу, гри на скрипці та на органі, хорового диригування та народного співу Відземської учительській семінарії, першого професійного навчального закладу для підготовки вчителів. Саме тому Яніса Цімзе називають учителем вчителів. Під його керівництвом семінарію закінчили понад 400 латиських та естонських вчителів, які згодом стали професійними музикантами та активними збирачами народної творчості, стимулюючи розвиток національної культури.

Я.Цимзе був прихильником християнського виховання. Він вважав, що не можна обмежуватися розумовою освітою, а слід формувати і спрямовувати почуття дітей.  З цією метою особливу увагу у процесі викладання приділяв розвитку музичних здібностей, а головний шлях до цього вбачав у хоровому співі. В освітньому процесі Я. Цимзе дотримувався педагогічних принципів Песталоцці та Дістервега. В семінарії викладали садівництво, заклали фруктовий  сад та парк. Навички, необхідні майбутнім вчителям, набували у педагогічній школі при семінарії.

Я. Цімзе обробив близько 350 латиських народних пісень, започаткував поширення дитячих та народних хорів. Багато пісень (близько 200) згодом опрацював для хору. У 1872 видав збірку пісень «Пісенна єдність», перші дві частини якої містять опрацювання латиських народних пісень. У 1873 пройшов перший пісенний фестиваль традицій хорових свят, який став традиційним і проводиться кожні п'ять років. Ініціатор конференцій народних вчителів Ліфляндської губернії, які сприяли професійному вдосконаленню вчительства.

Помер 22 жовтня 1881 у Валці та похований на цвинтарі громади Лугажі, де йому встановлено пам'ятник з чорного граніту, з написами естонською, латиською та німецькою мовами з трьох сторін: «З вдячністю шкільному вчителеві від шкільних вчителів його народу в Ліфляндії». 3 липня 2014 в обіг було введено  марку, присвячену 200-річчю від дня народження Яніса Цимзе.