#ПедагогічнийКалендар2022 

25 січня виповнюється 150 років від дня народження українського державного, громадського і культурно-освітнього діяча Миколи Скрипника (1872–1933).

Народився Микола Скрипник 25 січня 1872 року у слободі Ясинуватій Бахмутського повіту Катеринославської губернії (нині м. Ясинувате Донецької області). Після закінчення Барвінківської двокласної школи вступив до реального училища в Ізюмі. У 1900 році склав екстерном іспити за програмою реального училища в Курську і вступив до технологічного інституту в Санкт-Петербурзі.

З кінця 1917 року Скрипник жив і працював в Україні, обіймаючи найвищі державні посади: народного секретаря торгівлі і промисловості (з грудня 1917), голови народного секретаріату та народного секретаря зовнішніх справ (з березня 1918), народного комісара спочатку держконтролю, а потім внутрішніх справ (1919-1921), народного комісара юстиції і генерального прокурора (1922-1927). В 1927 році очолив Народний комісаріат освіти, яким керував до 1933 року.

Освітянську діяльність Миколи Скрипника можна розглядати як ключ до розуміння процесів розвитку української національної культури, науки та освіти у непрості 20-30-ті роки ХХ ст.

У фондах Педагогічного музею України зберігається добірка номерів педагогічного часопису «Радянська освіта» 1920-1930-х років (Скрипник був редактором цього журналу), в якому публікувалися численні статті та виступи. Скрипника. Теми цих виступів та статей дають уявлення про Скрипника – наркома освіти як про неординарну особистість, керівника з власним баченням пекучих освітніх проблем і шляхів їх вирішення: «Організувати справу дитячої бібліотеки», «За перебудову роботи школи», «Наші літературні справи», «Оглядайся на задні колеса!», «Реконструкція українського національного культурного процесу».

Головною метою Миколи Скрипника було проведення політики українізації, створення нової соціалістичної школи, але на національному ґрунті. У статтях «За єдину систему народньої освіти», «Перебудовними шляхами» Скрипник постійно порівнює російську та українську освітні системи і намагається довести, що саме українська система є більш досконалою, щиро вболіває за успіхи в охопленні все більшої кількості дітей та дорослих початковою освітою.

7 липня 1933 року, після ранкового засідання політбюро ЦК КП(б)У, на якому від Миколи Скрипника вкотре вимагали «справжнього» покаяння за допущені «помилки» у здійсненні національної політики, він покінчив життя самогубством.

З деякими статтями та виступами Миколи Скрипника можна ознайомитися у віртуальній виставці «До 145-річчя від дня народження Миколи Скрипника (1872-1933) на сайті Педагогічного музею України: https://cutt.ly/VI10Bwq