«Киевская Старина» — історико-етнографічний та літературний журнал, що видавався у Києві російською та українською мовами упродовж 1882-1907 років, а останній рік — українською під назвою «Україна». Видавався журнал за рахунок передплати, а також на кошти від пожертвувань меценатів.

У журналі друкувалися провідні українські інтелектуали кінця ХІХ – початку ХХ ст., зокрема В. Антонович, Д. Багалій, В. Горленко, Б. Грінченко, М. Грушевський, Д. Дорошенко, М. Драгоманов, О. Кониський, М. Костомаров, О. Лазаревський, В. Науменко, І. Франко, Д. Яворницький та ін.

Тематика публікацій була дуже різноманітною: археологія, історія, мовознавство, етнографія, література, релігія, бібліографія, мемуаристика, епістолярій тощо.

На сторінках «Киевской старины» широко висвітлювалася культурно-освітня діяльність (1907 р. №11-12); подавалася цікава інформація із життя навчальних закладів південно-західного краю в 1840-х роках (1906 р. №3-4); з історії навчальних закладів: «К вопросу о начале Киевской Академии» (1886 р. №3), «История Киевской второй гимназии» (1902 р.№2), акцентувалася увага на необхідності збору інформації про жіночий пансіонат в Ніжині (1884 р. №1). Авторський колектив журналу переймався проблемами освіти в Україні, про що свідчить стаття П.П.Сокальського «Из воспоминаний о Харьковском университете» (1906 р. — № 5-6).

Незважаючи на шалений тиск з боку офіційної влади, «Киевская старина» усіляко намагалася піднести престиж української мови. З цією метою у 1895 р. за редакцією В. Науменка та Є. Тимченка вийшов «Малорусский словарь». Керуючий міністерством внутрішніх справ дозволив розіслати словник як безкоштовний додаток до журналу. Результатом активних дій В. Науменка стало отримання дозволу на публікацію в місячнику художніх творів рідною мовою та заснування української друкарні; а ще через два роки було відкрито книгарню «Киевской старины».

Заслуга «Киевской старины» в тому, що журнал зберігав українську історію та культуру «незасміченими,» дбав про їх розвиток і утвердження, залишаючись упродовж 25 років єдиним друкованим органом національної думки у підросійській Україні.
У фондах Педагогічного музею України зберігаються такі примірники журналу «Киевская старина»: 1884р. (№1), 1885р. (№9), 1891р. (№1,4, 10-12), 1901р. (№10-12). Вони входять до складу наукового об’єкта «Колекція стародруків Педагогічного музею України» (рукописи, стародруки та рідкісні видання 1477–1923 рр.), що становить національне надбання.
Пропонуємо ознайомитися з електронною копією одного з видань у pdf-форматі: Киевская старина.1884 р. №1 (pdf)

Статті з історії освіти, опубліковані у журналі «Киевская старина»:

1. Е. Руссет. Высшие женские курсы в бывшей гетьманщине // Киевская старина — 1884. — №1. — С.173-174

2. К вопросу о начале Киевской Академии // Киевская старина — 1886. — № 3. — С. 482-494

3. Документы, известия и заметки. Письмо П. Д. Юркевича к прот. П. И. Катранову // Киевская старина — 1891. — №11— С. 304-307

4. История киевской второй гимназии // Киевская старина — 1902. — №.1 — С. 35-62; № 2. — С. 188-214

5. Из жизни учебных заведений Юго-западнаго край в 1840-х годах // Киевская старина — 1906. — № 3. — С. 421-432; № 5-6. — С. 72-83

6. Из воспоминаний о Харьковском университете 40-х годов // Киевская старина — 1906. — № 5-6 — С. 63-71

7. Отчет о присуждении премии Н.И. Костомарова за лучший малорусский словарь // Киевская старина — 1906. — № 5-6 — С. 191-230

8. Культурно-просвітня діяльність українського громадянства за останні два роки //Киевская старина — 1907. — №11-12 — С. 17-34

Фрагмент виставки «Педагогічний календар січень-лютий 2017″

Тетяна Рудницька
старший науковий співробітник