• Педагогічні читання «Актуальні питання творчого використання ідей В. Сухомлинського у вихованні національної свідомості»

  • Вебінар «Педагогині: Надія Шульгина-Іщук»

  • До 105-річчя журналу «Світ дитини» (Львів, 1919)

  • Вебінар «Педагогічна мапа Києва: вулиця Володимира Дурдуківського»

  • Повернуте ім’я вчителя

  • Круглий стіл «Газета як джерело вивчення епістолярної спадщини В. Сухомлинського»

  • Творчий спадок Василя Сухомлинського у фондах Педагогічного музею України

  • Онлайн-лекція «Олекса Тихий (1927-1984) та його педагогічна візія»

  • Діяльність Педагогічного музею України у 2020-2024 рр.

  • Культурно-просвітницький захід «Волошковий чин Володимира Дурдуківського»

  • Репортаж з виставки шкільних зошитів «Я Вам пишу…» з приватної колекції Віталія Постолатія

  • Педагогічний музей України вітає всю освітянську спільноту з Днем знань та початком нового навчального року!

  • СИЛА СЛОВА: педагогічні афоризми

  • Мандруємо з Учителем Сухомлинським (локації до туристичного маршруту)

  • ГЕОРГ КЕРШЕНШТАЙНЕР — один із засновників музейної педагогіки — про Україну

Всеукраїнський конкурс екскурсоводів музеїв закладів освіти «Край, в якому я живу» — 2024

21.03.2024 відбулося урочисте відкриття Всеукраїнського конкурсу екскурсоводів музеїв закладів освіти «Край, в якому я живу». У вітальному слові Олександр Міхно, директор Педагогічного музею України, подякував організатору конкурсу – Українському державному центру національно-патріотичного виховання – за творче партнерство, в результаті якого у 2023 р. підготовлено, затверджено і схвалено для використання у навчальних закладах України начальну програму […]

Читанка: перша книга після букваря (електронні копії читанок ХХ ст. з фондів Педагогічного музею України)

«Перша книжка для читання — яка це незмірно важлива річ!» Максим Рильський Читанка — перший після букваря підручник для самостійного читання дітьми. Літературні твори, вміщені в читанках, безпосередньо впливають на дитину: збагачують її духовний світ, учать пізнавати, виховують, сприяють розвитку загальнолюдських цінностей. Історія українського підручникотворення засвідчує, що в різні історичні періоди, незважаючи на численні заборони […]

Вебінар «Педагогічна мапа Києва: вулиця Митрополита Андрея Шептицького»

19.03.2024 відбувся вебінар «Педагогічна мапа Києва: вулиця Митрополита Андрея Шептицького». Під час вебінару учасники дізналися цікаві факти про життєвий шлях та різнобічну діяльність Андрея Шептицького (1865–1944), про велику увагу, яку митрополит приділяв проблемам виховання і навчання молоді, про його педагогічну концепцію та численні освітньо-виховні проєкти, а також переглянули унікальні аудіовізуальні документи, що зберігаються у фондах […]

Порфирій Батюк (1884-1973), український композитор, педагог, фольклорист

Порфирій Батюк – український композитор, педагог і фольклорист. Належав до молодої музичної школи 1920-х років, зорієнтованої на творчі засади Миколи Леонтовича. Автор та укладач збірок музичних творів для дітей. Найвідоміший твір Порфирія Батюка як композитора – музика до пісні «Тихо над річкою» на слова Спиридона Черкасенка. Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних […]

Вебінар «Педагогічна мапа Києва: вулиця Августина Волошина»

12.03.2024 відбувся вебінар «Педагогічна мапа Києва: вулиця Августина Волошина», присвячений 150-річчю від дня народження педагога, громадсько-політичного діяча, президента Карпатської України, Героя України Августина Волошина (17 березня 1874 – 19 липня 1945). Під час вебінару учасники дізналися цікаві факти про його життєвий шлях та різнобічну діяльність, переглянули унікальні аудіовізуальні документи про Волошина-політика, що зберігаються у фондах […]

Шевченківські музеї, кімнати і куточки у закладах освіти України

(до 210-річчя від дня народження Тараса Шевченка) У 2024-му відзначаємо 210-ту річницю від дня народження Тараса Шевченка. Сучасне шевченкознавство – це вивчення життя і творчості Кобзаря, його місця в українській і світовій історії та культурі. Ця наука є надзвичайно багатогранною, зокрема важливим напрямом є її педагогічний аспект, спрямований на залучення дітей, учнів та студентів до […]

Наукова сесія історико-педагогічних студій «Тарас Шевченко у царині українського шкільництва»

06.03.2024 відбулася наукова сесія історико-педагогічних студій «Тарас Шевченко у царині українського шкільництва», яку організували викладачі кафедри освітології та психолого-педагогічних факультету педагогічної освіти наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка (онлайн на платформі Google Meet, 45 учасників). У заході взяли участь науковці Педагогічного музею України з виступами: «Тарас Шевченко й українська освіта: музейно-педагогічний контекст» — Олександр […]

Вебінар «Педагогічна мапа Києва: вулиця Академіка Потебні»

05.03.2024 відбувся вебінар «Педагогічна мапа Києва: вулиця Академіка Потебні». Під час вебінару учасники дізналися про життєвий шлях, наукову й педагогічну діяльність українського мовознавця, філософа, фольклориста, етнографа, літературознавця, педагога, громадського діяча Олександра Потебні (1835-1891), зокрема про вплив викладачів на його наукові зацікавлення, про його педагогічні ідеї, про Потебню-викладача, про «Український буквар. По підручнику О. Потебні» С. […]

Тарас Шевченко у шкільному музейництві України

У відео представлено досвід діяльності шкільних музеїв України у контексті вивчення та популяризації життєвого і творчого шляху Тараса Шевченка. Подано приклади колекцій-зібрань з шевченкознавства та форми використання їх потенціалу з навчально-виховною та світоглядною метою.   Зображення: робота учня 8 класу Кагарлицької середньої школи Віктора Тарана. Листопад 1970. Випалювання по дереву (фонди Педагогічного музею України)

«Коротка історія педагогіки» Августина Волошина

(до 150-річчя від дня народження А.Волошина (1874-1945), президента Карпатської України, громадсько-політичного діяча, педагога, Героя України) Все своє життя я працював як педагог. Переконався я в тому, що наш народ є цілком так інтелігентний, як і інші європейські народи, і що лише гноблення робило його апатичним. Августин Волошин Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 21 […]