«Перша книжка для читання — яка це незмірно важлива річ!»
Максим Рильський
Читанка — перший після букваря підручник для самостійного читання дітьми. Літературні твори, вміщені в читанках, безпосередньо впливають на дитину: збагачують її духовний світ, учать пізнавати, виховують, сприяють розвитку загальнолюдських цінностей. Історія українського підручникотворення засвідчує, що в різні історичні періоди, незважаючи на численні заборони та утиски, українські педагоги й культурно-освітні діячі створювали якісні читанки для дітей.
Термін «читанка» виник в Україні в середині ХІХ ст. з виходом підручника М. Шашкевича «Читанка для малыхъ дітєй до школьного и домашного употребленія» (1850), яка була видана Я. Головацьким на основі рукопису М. Шашкевича «Читанка для діточок в народних училищах руських» (1836). Відтак з 50-60-х років ХІХ ст. на теренах України з’являються перші читанки і поступово починає створюватися науково обґрунтована методика читання. Перші підручники з читання містили природничі, географічні статті, уривки з художніх творів, вірші. Під час роботи з цими підручниками учитель мав пояснювати учням зміст прочитаного, допомагати у його засвоєнні. Так закладались основи методу, який у 60-70-х роках ХІХ століття одержав назву «пояснювальне читання» [5].
У фондах Педагогічного музею України зберігається колекція шкільних читанок, яка налічує 116 одиниць зберігання. Це підручники українських авторів, видані в Україні в період від початку ХХ ст. – до початку ХХІ ст. Найдавніша читанка в колекції Педагогічного музею України – це видання А. Крушельницького «Руска читанка» (Львів, 1913). Серед читанок початку ХХ ст.: «Наша рідна мова. Перша читанка» М. Грінченко (1918, Київ); «Ясні зорі. Читанка для другого і третього років шкіл початкових» М. Рудинського (1918, Полтава); «Рідні колоски. Читанка для молодших класів гімназії» О. Стешенко (1918, Київ); «Рідна школа» С. Черкасенка (1919, Київ); «Читанка. Перша книжка після граматки з малюнками» Т. Лубенця (1922, Київ, 8-ме вид.). Більшість українських читанок для молодших школярів початку ХХ століття мали чітку національну спрямованість, були якісно укладені з методичного погляду та значною мірою відповідали інтересам української дитини [1].
 |
 |
 |
Період з 1920-тих по 1940-ві роки в українському шкільництві позначений ідеологічним тиском з боку радянської влади. Чимало талановитих українських педагогів та літераторів були репресовані; інші ж були змушені творити під тиском тоталітарної держави. Особливий наголос в освіті робився на трудовому методі виховання. Читанки видавалися з позначками «для трудових шкіл» або «для вжитку в установах соцвиху». Загалом читанок у цей період видавалось небагато. Підручники цього періоду були заідеологізовані, збіднені жанрово, часто з нівельовано-анонімними текстами. Практикувався переклад читанок українською мовою з російських видань. Художнє оформлення читанок було доволі простим, з чорно-білими ілюстраціями або й без них. Книги для читання були невеликими за обсягом і друкувалися на папері низької якості.
У збірці Педагогічного музею України означений період представлений читанками: «Шляхом життя. Читанка для старших груп трудової школи» Г. Іваниці, Я. Чепіги, Б. Якубського (1923, Харків); «Веселка. Після букваря перша читанка» Я. Чепіги (1925, Київ, 4-те перевид.); «Читанка для першого року початкової школи» Т. Пасіки, І. Романова (1934, Харків); «Літературна читанка для 4 класу» М. Миронова (1939, Київ); «Читанка для першого класу початкової школи» Н. Забіли, М. Пригари (1945, Київ); «Рідна мова. Читанка для першого класу» Т. Горбунцової, М. Пригари (1947, Київ) та ін.
 |
 |
 |
Наступний період в історії української читанки умовно припадає на 1950-1980-ті роки. Як зазначають дослідники, цей час, попри незначні періоди політичної «відлиги», позначений не меншою заідеологізованістю та спробами денаціоналізації українських дітей. Поруч з творами українських письменників подавалися й низькохудожні твори російських авторів або партійних діячів. Даниною часу було розміщення на першій сторінці читанок «Пісні про Леніна» або гімну СРСР. Попри це, читанки стають більшими за обсягом (в середньому по 150 сторінок), починають видаватися великими тиражами, на їх сторінках з’являються кольорові ілюстрації, фоторепродукції творів живопису, покращується методичний апарат. Характерним для читанок, і загалом підручників цього часу, була також велика кількість перевидань. Так, популярна в цей час «Читанка для першого класу» Н. Гов’ядовської перевидавалася 12 разів (з 1955 до 1971), а «Літературна читанка» М. Миронова — більше 20 разів. Видавалися читанки здебільшого у видавництві «Радянська школа». У фондах Педагогічного музею України читанки для молодших школярів другої половини ХХ ст. представлені підручниками авторства Н. Гов’ядовської, Т. Горбунцової, М. Миронова, Н. Скрипченко, О. Савченко, Шинкаренко, Т. Войтченко-Варнавської та ін.
 |
 |
 |
Від початку 90-х років ХХ століття, з відновленням незалежності України, починають створюватися читанки нового типу, в основу яких покладено ідею формування особистості на засадах національних та загальнолюдських цінностей. Підручники вміщують нові тексти українського фольклору, найкращі зразки української літератури, переклади творів класиків зарубіжної дитячої літератури. Упорядники вводять до читанок персоналіїї найвидатніших українських письменників та культурних діячів, зокрема Т. Шевченка, І. Франка, Лесю Українку, М. Коцюбинського, К. Білокур, М. Лисенка, С. Крушельницьку та ін. Тексти для читання стають насичені національними символами, а самі видання щедро ілюстровані.
Прикладами таких підручників з фондів Педагогічного музею України є читанки «Ластівка», «Біла хата», «Писанка» (1992, Київ) авторства Д. Чередніченка та Г. Кирпи, які творили під спільним псевдонімом Оксана Верес. Великою популярністю в цей час користуються також підручники з читання, укладені науковцями Інституту педагогіки АПН України М. Вашуленком, О. Савченко, Н. Скрипченко, Н. Волошиною, А. Каніщенко. Читанки цих авторів широко представлені і в музейній колекції.
 |
 |
 |
Пропонуємо до вашої уваги оцифровані копії окремих видань читанок з фондів Педагогічного музею України:
Грінченко М. Наша рідна мова. Перша читанка. Київ : ВСЕУВИТО, 1918.
Читанка Марії Грінченко «Наша рідна мова» побачила світ 1918 року в Києві, у друкарні Всеукраїнського учительського видавничого товариства «ВСЕУВИТО». Обсяг підручника – 79 сторінок. Малюнки виконав Д. Шевандін. Книга містить 84 тексти для читання різноманітної тематики. Це твори фольклору: загадки, казки, колядки, веснянки; авторські твори: вірші, байки, казки, оповідання; переклади творів для дітей зарубіжних авторів. Переклади виконані особисто Марією Грінченко. Твори згруповано за тематикою щодо пір року та свят, які відзначають в ту чи іншу пору. До книги введено твори про батьківщину, рідний край, зокрема: вірш «Україна» В. Самійленка, розповіді «Рідний край» Б. Грінченка, «Київ», «Дніпро» М. Загірньої.
Стешенко О. Рідні колоски. Читанка для молодших класів гімназії. Ч. І. Київ : ВСЕУВИТО, 1918.
Перша частина читанки «Рідні колоски» Оксани Стешенко містить 158 сторінок і є чи не найбільшою читанкою початку ХХ ст. Матеріал для читання підібраний з кращих творів української літератури. Є в читанці і зразки дитячої літератури зарубіжних авторів, які подані в перекладах. У передмові до підручника авторка зазначає: «…матеріал читанки складено, по можливості, концентричними колами: душа дитини, збудження симпатії до людини, звірів, рослин, побут народний, народна поезія, історичні спогади». Читанка ілюстрована чорно-білими малюнками та фоторепродукціями художників: М. Бурачека, М. Жука, В. Старицької, О. Судомори, П. Холодного, Т. Шевченка.
Рудинський М. Ясні зорі. Читанка для другого і третього років шкіл початкових. Ч. ІV. Літо. Полтава, 1918.
Книга надрукована 1918 року в Полтаві в друкарні І. Л. Фрішберга. Обсяг – 72 сторінки. Михайло Рудинський використав у читанці здебільшого авторські твори, переважно поетичні, за винятком декількох фольклорних. Превалюють тексти природничої тематики з акцентом на літніх явищах. Ілюстрації до читанки виконали художники: Є. Балута, Ф. Бондаренко, П. Бутко, І. Бутник, С. Бутник, В. Дурново, В. Осадчук, П. Рожанковський, Ф. Рожанковський, Б. Ромберґ, А. Федоренко, Я. Феодоріді.
Черкасенко С. Рідна школа. Читанка третя. Київ : Рідна школа. 1919.
Читанка вийшла друком 1919 року у видавництві «Українська школа» під редакцією С. Русової, Ю. Сіpого, Я. Чепіги і С. Чеpкасенка. Автором підручника зазначений Спиридон Черкасенко. Малюнки авторства І. Бурячка. Читанка щедро наповнена творами класиків української літератури: Т. Шевченка, Лесі Українки, Л. Глібова, А. Тесленка, О. Олеся, І. Франка, Чайки Дніпрової, Я. Щоголева, а також творами і перекладами Бориса та Марії Грінченків. Для цієї читанки, як і загалом для підручників авторства С. Черкасенка, було характерним переважання творів природознавчої та історичної тематики.
Лубенець Т. Читанка. Перша книжка після граматки, з малюнками. Київ : Друкарь, 1922.
У фондах Педагогічного музею зберігається восьме видання читанки видатного українського педагога Тимофія Лубенця. Читанка складається з 23-х розділів. Кожен розділ присвячено окремій темі, наприклад: «Сім’я», «Праця», «Родина», «Свійські тварини та звірята», «Птахи», «Що є в хаті та на дворі», «Що є в селі та за селом», «Що росте на городі й на полі», «Серед людей», «Земля», «На небі», «Наука», пори року, тощо. У читанці використані твори класиків української літератури, твори фольклору, додано ілюстрації.
Чепіга Я. Веселка. Після букваря перша читанка. Київ : Державне видавництво України, 1925.
Читанка Якова Чепіги видана в Києві 1925 року Державним видавництвом України. Складається із шести розділів, загальним обсягом 128 сторінок. Перший розділ має назву «Осінь. Зима», другий – «В хаті. Сім’я», третій – «Навколо хати», четвертий – «В селі й за селом», п’ятий – «Товариство і приятелювання» (алегоричні розповіді про тварин) і шостий, останній, – «Природа в казках, оповіданнях, байках і віршах». Читанка спрямована на виховання у дитини естетичних почуттів та доброти. До неї увійшли твори про неживу природу, тваринний світ; частина текстів – народні казки.
Виставка доповнюється
Література:
- Богданець-Білоскаленко Н. І. Проблема формування особистості у змісті підручників з читання для початкової школи (50-ті роки ХІХ ст. – 50-ті роки ХХ ст.) : моногр. / Н. І. Богданець-Білоскаленко. Київ : НВФ Славутич-Дельфін, 2014. – 150 с.
- Васькович Г. Шкільництво в Україні (1905 –1920) / Г. Васькович. Київ : Український вільний університет, 1996. – 359 с.
- Гавриленко Т. Л. Українські підручники для початкової школи початку ХХ ст. // Проблеми сучасного підручника: Зб. наук. праць / Інститут педагогіки НАПН України. Київ : Педагогічна думка, 2000. – Вип. 2. – С.178-182.
- Жосан О. Е. Тенденції розвитку шкільної навчальної літератури в Україні (20-ті – 80-ті роки ХХ століття) : [монографія] / О. Е. Жосан. – Кіровоград : Ексклюзив-систем, 2013. – 656 с.
- Підлужна Г. Становлення методики читання в українській школі (ХІХ – початок ХХ ст.) / Г. Підлужна // Рідна школа. – 2002. – № 2. – С. 64-67.
Виставку підготувала
старша наукова співробітниця музею
Вікторія Бондаренко
