Микола Миколайович Миронов народився 5 травня 1901 р. в Києві в сім’ї залізничника. З 1909 до 1919 р. навчався в 1-й Київській гімназії.
М.Миронов прожив надзвичайно довге, цікаве і плідне життя, про що свідчать основні віхи його творчої, громадської та науково-педагогічної діяльності. Він був одним із організаторів соціалістичного союзу молоді в Києві, створеного в 1917 р. З квітня 1919 р. – слухач перших в Україні педагогічних курсів для підготовки керівників дитячих трудових комун, а згодом – інструктор дитячих будинків та учитель російської мови у м. Гомель. З квітня 1920 р. – політрук батальйону в Червоній армії. У вересені 1921 р. він демобілізувався та до грудня 1922 р. був – комсомольським працівником у Вінниці та Чернігові.

В січні 1923 р. Микола Миколайович очолив новостворене Центральне бюро комуністичного дитячого руху (ЦБ КДР). Зростання спартаківського дитячого комуністичного руху по всій Україні вимагало практичних посібників, відчувалася нагальна потреба в республіканському дитячому журналі. За активної участі М. Миронова у квітні 1923 р. виходить перший номер журналу «Червоні квіти», а ще за декілька місяців – дитячий щомісячник «Октябрьские всходы».

У 1924 – 1927 рр. М.Миронов навчався в Харківському інституті народної освіти, по закінченню якого відразу вступив до аспірантури Українського науково-дослідного інституту педагогіки (УНДІП). 10 грудня 1930 р. захистив дисертацію з проблем розумового виховання. У травні 1931 р. – затверджений Голнаукою УСРР у вченому званні наукового співробітника і залишений в УНДІП на посаді завідувача секцією дитячої літератури. Микола Миколайович створює кілька навчальних посібників з читання для різних класів початкової школи, працює над проблемами удосконалення техніки читання в дітей молодшого шкільного віку, вироблення вміння читати про себе, над розвитком мовленнєвих навичок учнів 3–4 класу початкової школи. Цій тематиці в основному і присвячений творчий доробок ученого.

У 1934–1939 рр. М.Миронов працював у Харкові головним редактором видавництва «Дитяча література». Після переїзду видавництва до Києва він став проректором з наукової роботи Харківського державного педагогічного інституту. Під час війни перебував в евакуації, але не припиняв викладацької та наукової роботи. Деякий час він працював доцентом кафедри педагогіки Уральського та директором Старобільського педагогічних інститутів.

Після звільнення Києва М.Миронов обійняв посаду головного редактора державного педагогічного видавництва «Радянська школа». В цей час він багато й плідно працював над подальшим розвитком методики пояснювального читання як засобу розвитку мови, мислення, виховання дітей молодшої школи, досліджував педагогічний спадок К.Ушинського та Л.Толстого. З 1946 р. М.Миронов – доцент кафедри педагогіки, а згодом – кафедри методики початкового навчання Київського державного педагогічного інституту ім. О.М. Горького.

Навіть у пенсійному віці Микола Миколайович продовжував викладати, публікувався в періодичній пресі. З 1980–1995 рр. він працював старшим науковим співробітником лабораторії історії та теорії педагогіки Інституту педагогіки АПН України, вивчав і популяризував творчість відомого українського педагога І. Соколянського, з яким його пов’язували довгі роки дружби та співробітництва.

Помер М. Миронов у 1998 році.

У фондах Педагогічного музею зберігається персональний комплекс матеріалів М.Миронова, який складається з документів, фото, грамот, вітальних листів, брошур, машинописів, газет та газетних вирізок, машинопису автобіографії та ін.(всього близько тисячі одиниць зберігання).

​

Роботу над першою своєю читанкою Микола Миколайович розпочав іще в 1929 р. у співавторстві з Я.Ф. Чепігою ( вийшла в 1930 р. під назвою «Робоча книжка з мови, літератури й суспільсьвознавства для ІІІ класу»). Цей підручник у дещо переробленому вигляді перевидавався багато разів і використовувався в навчальному процесі аж до 1956 р.

Читанка побудована за принципом тематичного зближення, тобто внутрішнього тематичного та ідейного зв’язку матеріалів. Кожна наступна тема логічно пов’язана з попередньою. Підручник умовно складався з дванадцяти частин, що назвами й текстовим наповненням відтворювали радянську символіку та комуністичні свята. Лише три теми містили матеріали, дещо пов’язані з природою.

Твори в межах однієї теми розміщувалися за ознакою спільної ідеї і послідовного розвитку думок, пов’язаних із твором. З окремимих оповідань, казок, віршів складалася барвиста картина – ціла тема, а з усіх тем читанки – ціла панорама найважливіших життєвих стосунків і явищ. Доцільність такої структури була перевірена автором у власній дослідній роботі та в процесі використання. Добір творів у читанках Миколи Миколайовича став наслідком своєрідного селекційного добору протягом більш ніж 30 років педагогічної діяльності.

Щороку читанку рецензували в учительських колективах, автор отримував сотні листів з порадами й зауваженнями. Добір та удосконалення текстів М.Миронов проводив за такими напрямами:
— визначення загальної кількості важких для розуміння учнів слів, понять, що їх слід засвоїти учням під час читання твору;
— виявлення доцільного навантаження на урок, тему;
— розподіл нових понять за галузями (індустріальне виробництво, сільське господарство, природа, географія, суспільне життя, мистецтво, побут).

Нові поняття розкривалися в підручнику засобами синонімічного пояснення, порівняння, введення незрозумілого слова в інший контекст.

Кожна тема читанки має ідеологічне, класове спрямування. М.Миронов, людина своєї епохи, прагнув прищепити учням віру в світле майбутнє, гордість за радянських людей. Розвиваючи патріотичні почуття учнів, художні твори, вміщені в піручнику, стають одночасно й могутнім засобом, естетичного, морального виховання. Не позбалена необхідного в ті часи ідеологічного забарвлення, «Читанка» словами класиків українського та світової літератури, народних казок прищеплювала читачам кращі людські риси: доброту, працьовитість, повагу до людини, до праці, до старших. Від зразків народної творчості – казок, легенд, прислів’їв, через ознайомлення з доступними дітям шедеврами світової класичної літератури та найкращими творами сучасних письменників – такий, на думку Миколи Миколайовича, шлях до морального та естетичного розвитку.

Методичний апарат читанок М. Миронова (запитання після текстів, завдання учням, поради для позакласного читання та ін.) спрямований на застосування в роботі з підручником. Серед таких вправ: словникові роботи, бесіди за прочитаним текстом, переказ, складання плану прочитаних творів, здфйснення переходу від читанки до позакласного читання художньої літератури, газет і журналів.

У 1932 р. на республіканському конкурсі читанок отримала першу премію «Літературна читанка для 4 класу» шкіл з української мови навчання. Цей підручник мав досить довге життя. Він був визнаний найкращим на конкурсі в 1946 р. і з деякими змінами та доповненнями перевидавався аж до 1969 р., коли читання в 4 класі було замінене систематичною українською літературою (всього підручник витримав 35 перевидань).

На підставі власного досвіду педагог сформулював основні вимоги до підручника з читання: відповідність змісту основним завданням; висока художня якість уміщених творів, які мають бути зразком літературної мови; зміст має давати дітям елементарні уявлення про життя природи, факти та явища географічного оточення та історії Батьківщини; добір матеріалів має відповідати дидактичній вимозі поступового ускладнення, з тим щоб кожен твір відповідав віковим особливостям учнів; забезпечувати перші навики художнього читання; містити вказівки і поради, спрямовані на організацію самостійної роботи учнів; містити високохудожні ілюстрації та репродукції кращих картин, забезпечувати взаємозв’язок між читанками кожного класу; створювати умови для поступового переходу до самостійного читання дітьми художніх творів.

 

В колі наукових інтересів М. Миронова були й проблеми виховання підростаючого покоління в сім’ї, підготовки дітей до школи. Так наприклад, у праці «Батьківські турботи» (1967) він порушував такі актуальні й сьогодні питання: як прищепити любов до книги; як виховати волю дитини;
яким може бути покарання й заохочення; коли слід розпочинати сексуальне виховання.

 

У читанках М.Миронова були втілені основні положення його праць з методики пояснювального читання. Микола Миколайович вважав, що робота з читанкою в початкових класах має на меті не лише навчити учнів свідомо, виразно, правильно читати, а й виховати всебічно й гармонійно розвинену людину. Педагог розумів пояснювальне читання як основний метод розвитку мови та мислення на основі засвоєння елементарних знань про навколишню дійсність (природу, географічне оточення, виробничу діяльність, історію і сучасне життя) в дітей молодшого шкільного віку.

 

М. Миронов – укладач збірок теоретико-методичних матеріалів з питання вітчизняного та зарубіжного комуністичного дитячого руху: «Хрестоматія з дитячого руху» (1924,1926), «Молоді ленінці на селі» (1925), «Чергові завдання комдитруху (Матеріяли ІІІ Всеукрнаради комдитруху)» (1926) тощо.

 

 

М. Миронов – укладач збірок теоретико-методичних матеріалів з питання вітчизняного та зарубіжного комуністичного дитячого руху: «Хрестоматія з дитячого руху» (1924,1926), «Молоді ленінці на селі» (1925), «Чергові завдання комдитруху (Матеріяли ІІІ Всеукрнаради комдитруху)» (1926) тощо.

У вступній статті до «Хрестоматії з дитячого руху» педагог обгрунтовує практичну потребу в таких виданнях та необхідність узагальнення багатого досвіду дитячого руху, нарисів про його історію, постанов керівних органів. «Хрестоматія з дитячого руху» – збірка тез, матеріалів та документів щодо розвитку дитячого руху, укладених за такими розділами: І. Теоретичні основи дитячого руху; ІІ. Дитячий рух і соціальне виховання; ІІІ. Історія дитруху; ІV. Дитячий рух на Заході; V. Постанови керівних органів; VІ. Жовтенята; VІІ. Покажчик літератури з дитячого руху.

 

Розвідки М.Миронова щодо розвитку дитячого руху публікувалися на сторінках журналів «Дитячий рух» (щомісячний орган ЦБ КДР при ЦК ЛКСМУ), «Радянська освіта» (під рубриками «Дитячий рух», «Дитрух – соцвих»), «Радянська школа», «Червоні квіти», «Октябрьские всходы»; газет «Молодь України», «Вісти» та ін. Тематика статей різноманітна: від історико-педагогічних розвідок становлення та розвитку вітчизняного і світового дитячого руху до організаційних і теоретико-методичних засад діяльності дитячих громадських об’єднань в Україні та зарубіжних країнах.

Він був глибоко переконаний, що без активної участі в громадському житті школи, села, міста, країни, без дитячої організації неможливе повноцінне виховання дитини, її соціалізація. Наприкінці 60-х років, підбиваючи підсумки майже 50-річної діяльності піонерської організації, вчений визначає такі напрями її діяльності:
ленінська вахта праці (трудове виховання);
похід бойової слави (патріотичне виховання);
піонерський марш миру (патріотичне виховання);
мала олімпіада (фізичне виховання);
естафета мистецтв (естетичне виховання);
робота з жовтенятами (підготовка зміни).

 

 

 

З метою вшанування памяті Миколи Миронова в Педагогічному музеї України у травні-червні 2011 р. працювала виставка «Сіяч розумного, вічного», присвячена 110-й річниці від дня народження педагога.

У лютому 2016 р. у виставковій залі Педагогічного музею України відбулося урочисте відкриття виставки «2016-й педагогічний», де були представлені матеріали про життя та діяльність М. Миронова (до 115-річчя від дня народження).

Фрагмент виставки «2016-й педагогічний» у Педагогічному музеї України, присвячений М. Миронову. 2016 р.

Праці та публікації в періодиці М. Миронова, що зберігаються у фондах Педагогічного музею України:
Міронов М. Хрестоматія з дитячого руху. Харків: Державне видавництво України, 1926. 302 с.
Миронов М. Літературна читанка. Третій клас. Радянська школа, 1936. 119 с.
Миронов М. Літературна читанка. Четвертий клас. Радянська школа, 1941. 180 с.
Миронов М. Літературна читанка для четвертого класу. Київ: Радянська школа, 1948. 335 с.
Миронов М. упорядник літературної частини. Читанка.Третій клас. Київ: Радянська школа, 1949. 384 с.
Миронов М. Літературна читанка для четвертого класу. Київ: Радянська школа, 1949. 336 с.
Миронов М. Методичні вказівки до роботи за «літературною читанкою» для ІV класу. Київ: Радянська школа, 1950. 59 с.
Миронов М. Читанка. Третій клас. Київ: Радянська школа, 1950. 380 с.
Миронов М. Літературна читанка для четвертого класу. Київ: Радянська школа, 1951. 336 с.
Миронов М. Читанка. Третій клас. Київ: Радянська школа, 1951. 380 с.
Миронов М. Літературна читанка для ІV класу. Київ: Радянська школа, 1952. 319 с.
Миронов М. Читанка. Третій клас. Київ: Радянська школа, 1952. 360 с.
Миронов М. Літературна читанка для ІV класу. Київ: Радянська школа, 1953. 319 с.
Миронов М. Читанка. Третій клас. Київ: Радянська школа, 1953. 359 с.
Миронов М. Методичні вказівки до роботи за «літературною читанкою» для ІV класу. Київ: Радянська школа, 1954. 84 с.
Миронов М. Літературна читанка для четвертого класу. Київ: Радянська школа, 1954. 312 с.
Миронов М. Піонерська організація імені В.І. Леніна в школі. Київ, 1955. 39 с.
Миронов М. упорядник літературної частини. Читанка для третього класу. Київ: Радянська школа, 1956. 344 с.
Миронов М. Методика пояснювального читання. Посібник для вчителів початкової школи та для педагогічних училищ. Київ: Радянська школа, 1957. 210 с.
Миронов М. Літературна читанка для четвертого класу. Київ: Радянська школа, 1957. 319 с.
Миронов М. Уроки пояснювального читання в початкових класах. Методичний лист. Київ: Радянська школа, 1958. 31с.
Миронов М.Методика пояснювального читання. Посібник для вчителів початкової школи та для педагогічних училищ. Київ: Радянська школа, 1959. 222 с.
Миронов М. Комуністи-піонерам. Пам’ятні поради і напутні побажання юним ленінцям. Київ: Державне видавництво дитяча література УРСР, 1962. 96 с.
Миронов М. Літературна читанка для четвертого класу. Київ: Радянська школа, 1962. 312 с.
Миронов М.М, Литвинов С.А., ред., Методика виховної роботи в школі-інтернаті Посібник для студентів і викладачів педагогічних інститутів, працівників народної освіти і шкіл-інтернатів. Київ: Радянська школа, 1963. 224 с.
Миронов М. Літературна читанка для четвертого класу. Київ: Радянська школа, 1964. 308 с.
Миронов М. Літературна читанка для четвертого класу. Київ: Радянська школа, 1965. 308 с.
Миронов М. Літературна читанка для четвертого класу. Київ: Радянська школа, 1967. 304 с.
Миронов М. Батьківські турботи. Роздуми про виховання дітей у сім’ї. Київ: товариство Знання Української РСР, 1967. 48 с.
Миронов М. Літературна читанка для четвертого класу. Київ: Радянська школа, 1969. 303 с.
Миронов М. Батькам про піонерську організацію. Київ: Товариство Знання Української РСР, 1971. 32 с.
Миронов М.М., Балацька Л.К., Горбунцова Т. Ю. Методичні вказівки до читанки для третього класу. Київ: Радянська школа, 1972. 136 с.
Миронов. Н. К истории детского движения. Путь просвещения. 1924. №4-5. С.29-52
М. Миронов. Юні ленінці на селі. Радянська освіта. 1925. №2. С.19-21.
М. Міронів. Літня праця юнаків-ленінців. Радянська освіта. 1925. №4. С.20-22
М. Миронов. На галярські теми. Дитячий рух. 1928. №9. С. 32-33(pdf)
М.Миронов. Підручники К.Д. Ушинського. Радянська школа. 1945. № 5-6. С.22-30.
М. Миронов. Шкільні читанки Л. М. Толстого. Радянська школа. 1953. №10. С.19-25
М. Миронов. Роль позакласної роботи в піднесенні успішності. Радянська школа. 1965. №8. С. 85-91. 

Список використаної літератури:
Пироженко Л.В. Миронов Микола Миколайович / / Українська педагогіка в персоналіях. Навчальний посібник. У 2 кн. Кн. 2. ХХ століття / За ред. О.В. Сухомлинської. — К.: Либідь, 2005.С. 512-517.

Коляда Н.Микола Миколайович Миронов (1901-1998) – історик, ідеолог та популяризатор дитячого руху в Україні / Н. Коляда// Історико-педагогічний альманах . — 2008. — Вип. 2. — С. 64-70.

Підготувала матеріали
старша наукова співробітниця
Тетяна Рудницька