My Calendar

Week of Мар 24th

Понедельник Вторник Среда Четверг Пятница Суббота Воскресенье
18.03.2019
19.03.2019(1 event)

All day: Охрім Іванович Судомора - 130 років

All day
19.03.2019

130 років від дня народження  Судомори Охріма Івановича(1889—1968), українського художника-графіка, ілюстратора дитячих книг

Охрім Судомора (1889—1968)

«Український Бердслі».

19 березня (за іншими даними 19 січня) 2019 виповнюється 130 років від дня народження українського художника-графіка, ілюстратора дитячих книг Охріма Івановича Судомори.

Народився в Борисполі (нині Київська область).

Учився в іконописній майстерні Києво-Печерської Лаври у класі Івана Їжакевича (1904—1907) і в Київській художній школі (1907—1913). З 1913 працював у книжковій графіці (головно ілюстрував дитячі книжки) для київських (пізніше віденських і празьких) видавництв «Час», «Дніпросоюз», «Дзвін», «Вернигора»; оформлював журнал «Сяйво» (1913—1914) і численні дитячі казки.

З 1924 працював у харківських і київських видавництвах «Шлях Освіти», «Книгоспілка», «Радянське Село» (1924—1934), «Радянська Школа» (1935—1941), журналах «Жовтень» і «Піонерія».

1941—1943 працює у видавництві газети «Нове українське слово» (виходила під час окупації в Харкові).

1943 переїхав до Львова й у виданнях Українського Видавництва ілюстрував журнал «Малі Друзі» і дитячі казки.

1945—1948 працював у Харківському обласному книжково-газетному видавництві, згодом у Сільгоспвидаві УРСР та «Радянській Школі» тощо.

1949 р. — художника засудили на 25 років за малюнок на Й. В. Сталіна, у котрого руки були в крові. 1955 р. — Охріма Судомору амністували.

Помер 1969 р. у Києві.

Детальніше див. у публікаціях

https://borinfo.com.ua/boryspil-products-news/rynok-borispol-585/divitisja-gazetu-onlajn-585/

https://borinfo.com.ua/boryspil-products-news/rynok-borispol-586/providnij-grafik-ukrajini-ohrim-sudomora/

З деякими дитячими виданнями, ілюстрованими О. Судоморою,  можна ознайомитися за нижче поданими посиланнями.

Електронні копії дитячих книг з фондів Педагогічного музею України:

Прибадашка / [Малюнки О. Судомори]. Київ, 1918:  https://goo.gl/8CV9W9

Сірий Ю. Про світ божий: (Бесіди по природознавству): З 46 малюнками / [Обкладинка О. Судомори]. Київ, 1918:  https://goo.gl/Cnx8lO

Рідна школа: Читанка третя / Склав Спиридон Черкасенко. [Обкладинка О. Судомори]. Київ, 1919: https://goo.gl/C3SE2z

20.03.2019
21.03.2019
22.03.2019
23.03.2019
24.03.2019(1 event)

All day: Олена Кисілевська - 150 років

All day
24.03.2019

Олена Кисілевська народилась 24 березня 1869 в с. Фільварки, нині у складі м. Монастириська на Тернопільщині. Шкільну освіту здобула у м. Станіслав (нині Івано-Франківськ).

Засновниця перших жіночих товариств у Станіславові, Коломиї. Працювала у львівській жіночій громаді, а під час 1-ої світової війни — в «Жіночому допомоговому комітеті для січових стрільців та інших вояків». У 1923-1928 - організатор-референт Союзу українок, а у 1929-1935 була сенатором польського парламенту від Українського національно-демократичного об’єднання. Вела в Коломиї громадсько-культурну й просвітницьку роботу, зокрема на жіночі й виховні теми. О.Кисілевська була редакторкою двотижневика (згодом тижневика) для українського жіноцтва «Жіноча доля» (1925-1939), його альманахів та додатків «Жіноча воля», «Світ молоді».

Олена Львівна відома як авторка оповідань, нарисів із життя галицьких селян, інтелігенції. З-під її пера вийшли сотні статей, збірки, що мають не лише художню, а й соціально-громадську цінність, зокрема, «Українське жіноцтво в старовині», «Олена Кульчицька», «Як вести працю в жіночих гуртках», «Самовиховання» (кінець 1920-х рр.). За сприяння І. Франка в 1903 у журналі «Літературно-науковий вісник» під псевдонімом «Калина» з’явився цикл оповідань («Каліка», «Лікарка», «В поштовім бюро», «Огонь»).

У фондах Педагогічного музею України зберігається журнал «Літературно-науковий вісник» (1906), де надрукована новела О. Кисілевської «Море» під псевдонімом Ол. Галичанка. 
Її діяльність в еміграції (Німеччина, а потім Канада) стала логічним продовженням багаторічної праці на рідній землі. 1948 вона очолила Світову федерацію українських жіночих організацій. Письменниця не полишала літературної діяльності, за кордоном видала збірку нарисів «По рідному краю» (1955), а також опублікувала низку спогадів про Ольгу Кобилянську, Наталію Кобринську, Уляну Кравченко, Олену Телігу та ін.

В останні роки життя мешкала у Канаді, померла у м. Оттава у 1956 р.