175 років від дня народження Івана Пулюя (1845–1918), українського вченого-фізика, винахідника, педагога

Іван Павлович Пулюй народився  2 лютого 1845 у містечку Гримайлів на Тернопільщині. Саме він зробив перший знімок за допомогою Х-променів, які через 12 років назвали рентгенівськими. Батьки Івана Пулюя були глибоко релігійними людьми, тому свого сина готували до кар'єри священника. Спершу Іван не заперечував – закінчивши гімназію у Тернополі, вступив на теологічний факультет Віденського університету. Хоча закінчив його з відзнакою, проте від кар'єри священника відмовився. Це стало причиною розриву з родиною - відтоді вони більше не спілкувалися.

У 1875 Іван Пулюй стає стипендіатом австрійського Міністерства освіти і його відряджають удосконалювати свої професійні знання в Страсбурзький університет до професора Августа Кундта. Тут він познайомився з Вільгельмом Рентгеном, ім'ям якого будуть названі промені, відкриті Пулюєм. А разом з Ніколою Тесла Пулюй вивчав електричний струм у вакуумі.

Повернувшись зі Страсбурга до Відня, І. Пулюй все більше часу присвячує проблемам електротехніки, продовжує займатися вивченням явищ в трубках. Успіх приходить досить швидко. Фізик винаходить так звану «лампу Пулюя» – прилад, в якій був встановлений антикатод. Результати експериментів з лампою Пулюй публікує у «Віснику Віденської Академії наук» (1880–1882). На світовій електротехнічній виставці в Парижі (1881) прилад Пулюя був нагороджений срібною медаллю. Однак не зважаючи на міжнародне визнання наукових заслуг І. Пулюя, невидимі промені, які він вивчав, назвуть ім’ям його колеги Рентгена.

Іван Пулюй завжди пам'ятав про свою приналежність до українського народу і називав Україну «перлиною Європи» та вірив у її незалежність.  Оскільки Пулюй був не лише фізиком, а й теологом, то разом з Пантелемоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким працював над першим перекладом Біблії українською мовою. У 1903 р. Британське та закордонне біблійне товариство видає першу повну українську Біблію («Святе письмо Старого і Нового Завіту») в перекладі П.Куліша, І.Нечуя-Левицького та І.Пулюя.

З 1884 Іван Пулюй жив та працював у Вищій технічній школі у Празі (нині – Чеський технічний університет). Тут він створив першу в Європі кафедру фізики та електротехніки, яку очолював 32 роки, до виходу на пенсію у 1916. Через два роки, 31 січня 1918 Іван Пулюй помер, похований у Празі.

В Україні пам'ять про Івана Пулюя вшановано однойменною премією, яку присуджують раз на два роки за досягнення у прикладній фізиці. Крім того, у Києві, Львові, Дрогобичі, Тернополі та Івано-Франківську є вулиці, названі на честь видатного вченого.