27 жовтня виповнюється 100 років від дня народження українського історика, педагога, політолога, публіциста – Івана Павловича Лисяка-Рудницького (1919 – 1984).

Іван Лисяк-Рудницький – видатний вчений-історик, який відкрив Україну світові. Його авторству належать праці з історії України та української політичної думки XIX–XX ст., теорії нації. Вагомими є дослідження вченого присвячені М. Драгоманову, В. Липинському, М. Хвильовому, О. Назарукові.

І. Лисяк-Рудницький народився 1919 р. у Відні (Австрія), походив з однієї з найвідоміших українських інтелігентських родин. Батько, Павло Лисяк, був відомим адвокатом та громадсько-політичним діячем. Мати, Мілена Рудницька - політична діячка й організаторка жіночого руху в міжвоєнній Галичині, належала до відомого роду Рудницьких.

Освіту Іван Павлович здобув в Академічній гімназії у Львові, Львівському та Берлінському університетах. З початком Другої світової війни емігрував за кордон. 1945 р. захистив докторську дисертацію в Карловому університеті у Празі.У 1940-х І. Лисяк-Рудницький був членом українського студентського товариства «Мазепинець», Української Студентської Громади у Празі та Націоналістичної Організації Українських Студентів Німеччини (НОУС).У 1951 - 1971 рр. проживав у США, депрацював викладачем західноєвропейської історії, працював в Американському університеті у Вашингтоні. У 1967 став одним з авторів тексту «Заяви», надісланої від імені провідних американських інтелектуалів українського походження до керівництва СРСР і УРСР з політичними вимогами встановити громадянство УРСР, наладнати дипломатичні відносини між Українською РСР і зарубіжними країнами, надати українській мові статус державної в УРСР, легалізувати УАПЦ і УГКЦ  тощо.

З 1971 р. жив у Канаді, де отримав посаду професора в Альбертському університеті. Був членом НТШ та УВАН, одним із засновників Канадського Інституту Українських Студій при Альбертському університеті. Протягом усього свого життя дописував до українських емігрантських періодичних видань, зокрема до газети «Українські Вісті» і журналів «Зустріч», «Сучасність».

Помер 1984 р. в Едмонтоні (Канада).