Сергій Іванович Канюк народився 15 липня 1880 в с. Хлівище (нині Кіцманськийрайон, Чернівецька область). У 1900закінчив вчительську семінарію, працював учителем у Вашковецькому повіті, також шкільним інспектором у Вашківцях. Сергій Іванович був  редактором газет «Воля народу» та «Громада».За часів розпаду Австро-Угорської імперії виступав за возз’єднання Буковини з Україною.У 1918 —був один із організаторівКомуністичної партії Буковини. Переслідувався румунською окупаційною владою.

У 1922 нелегально емігрував до СРСР, де працював у Наркоматі освіти, у Харківській центральній бібліотеці. У 1934 Сергія Івановича заарештували, звинувативши його в веденні шкідливої роботи в системі Наркомату освіти та засудили на десять років позбавлення волі. Він перебував у місцях ув’язнення,в Сибіру, навіть після формального закінчення терміну покарання.

Сергій Канюк є автором книг — «Співанник робочих» (1920), «Буковина під чоботом румунських бояр» (1930), «Буковина в румунській неволі» (1930); оповідань: «П’ятнадцять літ», «Старий грабар», «Судьба» та ін.. Він також підготував до видання власний «Буквар» (1921) і посібник для вчителів «Дидактику» (1911), але опублікувати їх не судилося. Сергій Іванович писав під псевдонімами — Кс. Недоленко, К. Юнак, С. Аннюта та ін..

 Помер Сергій Канюк в м. Маріїнськ (нині місто Кемеровської області, РФ)13 березня 1945,не дочекавшись звільнення. Реабілітованийпосмертно.