30 вересня 1841 року народився український учений-історик, літературознавець, публіцист, філософ, просвітитель, педагог, суспільно-політичний і громадський діяч - Михайло Драгоманов (1841–1895).

Народився Драгоманов на Полтавщині у небагатій дворянській сім’ї, яка походила з козацької старшини. Навчався у повітовому училищі у Гадячі, у полтавській гімназії. Вищу освіту здобув у Київському університеті на історико-філологічному факультеті.

З ініціативи Драгоманова та інших студентів Київського університету, з дозволу Миколи Пирогова, у вересні 1859 року було відкрито першу недільну школу у Києві, де безпосередньо працював і Драгоманов. Діяч підтримував ідею створення й інших недільних шкіл, писав для них навчальну літературу. Після закриття недільних шкіл, працював у Другій київській гімназії.

Успішно закінчивши Київський університет, працює у ньому приват-доцентом, а згодом штатним доцентом. У 1870 році захистив магістерську дисертацію й отримав дозвіл на трирічний виїзд за кордон, де працював у європейських бібліотеках та слухав лекції в університетах. Після повернення викладав історію в Київському університеті, став активним діячем Громади. Через активну громадянську позицію, яка була в центрі його наукових інтересів, у 1875 році був звільнений з університету й змушений емігрувати. Спочатку працював у Львові, потім перебрався до Женеви, де прожив 15 років, там почав видавати збірник «Громада». У 1889 році Драгоманов приймає запрошення Вищої школи (пізніше університету) у Софії (Болгарія) й повертається до викладацької діяльності.

Виступав з критикою Емського указу, долучився до створення нового фонетичного правопису, який так і не увійшов у вжиток, проте отримав назву «драгоманівка».

Педагогічні погляди й ідеї Драгоманова тісно пов’язані з його ідеологічними, науковими інтересами та громадською діяльністю. Він приділяв значну увагу проблемам виховання дітей та молоді, опублікував значну кількість статей з питань шкільної освіти («Земство і місцевий елемент в народній освіті», «Про педагогічне значення малоросійської мови», «Народні школи» та ін.). У цих публікаціях вчений порушував питання важливості української навчальної книги для становлення й розвитку національної школи. Також є автором документально-публіцистичної праці «Про школи на Україні» (1878), де вказує причини й витоки відсутності національної школи в Україні й шляхи національного українського відродження через школу, освіту, виховання дітей та молоді.

Помер Михайло Драгоманов у Женеві у 1895 році на 53-му році життя.

Постановою Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році» 180 років з дня народження Михайла Драгоманова відзначається на державному рівні.

Детальніше про Драгоманова та його педагогічні погляди і діяльність читайте у статті Сухомлинської О. В.: http://pedagogicaljournal.luguniv.edu.ua/archive/2012/N4/article/8/Suhomlynska_ua.pdf  та Міхна О. П. на сайті музею: http://pmu.in.ua/virtual-exhibitions/dragomanov/

#ПедагогічнийКалендар2021