Щербина Володимир Іванович (1850-1936) – український історик, педагог, архівіст, краєзнавець, громадський діяч. Член Київського товариства старожитностей і мистецтв, Київського товариства охорони пам'ятників старовини та мистецтва, член-кореспондент Всеукраїнської академії наук (УАН).

Народився 16 травня в Києві у сім'ї лікаря. Протягом 1862-1862 навчався в Другій київській гімназії, а після її закінчення вступив на історико-філологічний факультет Університету св. Володимира (1868-1873). Після закінчення університету з метою вдосконалення знань у галузі педагогіки В. Щербина поїхав до Петербурга,  де з 1876 по 1879 рік викладав російську мову та історію  в петербурзьких військовій та жіночій гімназіях.

    З поверненням на батьківщину(1879), Володимир Іванович зосередився на науковій роботі в архівах міста: ретельно вивчав історію Києва і Київщини, досліджував актуальні і маловивчені аспекти історії України.

    Протягом 1879–1920 років учителював у жіночих та чоловічих гімназіях, був членом київського історико-архівного гуртка, також співпрацював з київською Археографічною комісією і був членом Історичного Товариства Нестора Літописця.

  В 1901 за дорученням Історичного товариства Нестора-Літописця і Московського археологічного Товариства Володимир Іва­нович із Леонідом Добровольським здійснив наукову подорож на Правобережжя (Бердичівський, Ума­нський, Васильківський повіти) для збирання стародруків і рукописів, обстеження територій та фіксації історичних пам'яток. У цій експедиції було оглянуто і сфотографовано 34 об'єкти церков, костьолів і монастирів.

   Наукову і педагогічну роботу Володимир Іванович завжди поєднував із громадською діяльністю, з 1920 р. працював у Національній бібліотеці при УАН, в Архівному управлінні і згодом у спеціалізованих ділянках УАН: в Археографічній комісії, керував Комісією Києва і Правобережжя, був членом кафедри історії України.

За ініціативою М. Грушевського, Володимир Іванович очолив Комісію історії Києва та Правобережжя (1924), члени якої досліджували київські некрополі та топоніміку. Під його керівництвом було складено збірник "Старий Київ", а згодом видано збірку "Київ та його околиці в історії та пам'ятках".

1926 року з нагоди 50-річчя літературно-наукової діяльності Щербини, УАН видала монографію «Нові студії з історії Київа Володимира Івановича Щербини», що містить і бібліографію його праць.

1930 року, коли вченому виповнилося 80 років, він вийшов на пенсію.   Помер Володимир Щербина у 1936 році, похований на Звіринецькому кладовищі.