Аркадій Петрович Животко народився 13 березня 1890 в слободі Пуховій на Вороніжчині. Маючи неабиякий талант, зміг вступити до Петербурзького університету, який закінчив у буремний 1917-й. Пожвавлення українського руху, призвело Животка до лав Української Партії Соціалістів-Революціонерів, а створення Центральної Ради покликало додому, на Східну Слобожанщину. Незабаром його обирають членом Української Центральної Ради від Воронезької губернії, а потім і головою місцевої управи.

Опинившись 1918 з урядом УНР у Кам'янець-Подільському, А. Животко активно співпрацює з цілим рядом урядових газет. Найбільше його публікацій уміщує двотижневий педагогічний часопис «Освіта» — орган Подільської губернської управи. Активно співпрацюючи з міністром освіти уряду УНР, першим ректором Кам'янець-Подільського університету Іваном Огієнком, він оперативно розробляє методики й програми з українознавчих предметів, що впроваджувалися тоді в навчальний процес. Його ґрунтовні статті «Фактори дошкільного виховання» та «До справ керування дитячими садками», опубліковані на сторінках «Освіти», були покладені в основу резолюцій педагогічних з'їздів, які проводилися в Кам'янець-Подільському під егідою міністерства освіти.

1923 Аркадій Животко опиняється у Чехії. 7 липня 1923 після відкриття Українського високого педагогічного інституту М. Драгоманова він був зарахований на посаду асистента по кафедрі педагогіки.На межі 1930–1940-х рр. працює над своєю головною темою – історією української преси. В Празі виходять його праці "Преса Підкарпатської України" (1940), "Острогожчина: осередок Подоння" (1942), "Подонь. Українська Вороніжчина в культурному житті України" (1943).

З наближенням радянських військ до Праги (травень 1945), щоб не потрапити до рук НКВС, виїздить до м. Плзень, а в червні 1945 опиняється в таборі для переміщених осіб «Лягарде», який у серпні 1945 був переведений в американську окупаційну зону до німецького м. Ашаффенбург. Там Аркадій Животко і помер 12 червня 1948 р.