90 років від дня народження Анатолія Авдієвського (1933-2016), українського хорового диригента, композитора, педагога, академіка НАПН України, Героя України

Анатолій Тимофійович Авдієвський народився 16 серпня 1933 у с. Федвар Олександрівського району Кіровоградської області. Після закінчення у 1953 Одеського державного музичного училища (диригентсько-хоровий відділ) розпочав педагогічну діяльність як учитель музики і співу, керівник хорових колективів (1951-58, Одеса). 1958 закінчив Одеську консерваторію. В 1958-63 – засновник, художній керівник і головний диригент Поліського ансамблю пісні й танцю «Льонок» (Житомир). У 1963-66 – художній керівник і головний диригент Черкаського українського народного хору.

Від 1966 – директор, художній керівник і головний диригент заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки.

Поряд із хормейстерською і композиторською діяльністю А. Авдієвський упродовж всього життя вів велику педагогічну роботу: у 1971-76 – викладач Київської консерваторії, у 1977-80 – Київського інституту культури, з 2000 – проректор – директор Інституту мистецтв Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. З 1980 і до кінця життя очолював в університеті кафедру теорії та методики музичної освіти, хорового співу і диригування. Як педагог, особливу увагу звертав на викладання і спілкування українською мовою, використання та глибоке відчуття творів народної творчості, кращих зразків класичної музики і творів сучасних авторів, розвиток музичного слуху, естетичного чуття і смаку, художньо-творчого, морального і духовного потенціалу учнів та студентів.

А. Авдієвський був педагогом-новатором, який вболівав за національну освіту й виховання. Тому став ініціатором створення нових програм з музичного мистецтва закладів загальної середньої освіти та освітньо-професійних програм вищої школи на прикладі кращих зразків сучасних західноєвропейських освітніх систем. Науково обґрунтував систему організації мистецького освітнього простору, яка своїми основними рисами відображає багатолітні традиції та сучасний рівень національної диригентської школи, наявність різних стильових напрямів і тенденцій у хоровому виконавстві, вагому роль церковних інституцій у духовному житті суспільства, інтенсивний розвиток міжнародної співпраці в галузі мистецької освіти.

Наукова парадигма педагогічної спадщини А. Авдієвського віддзеркалює такі основні положення: українська музична культура вирізняється самобутніми національними особливостями і водночас є складовою європейської культури, вокально-хорове мистецтво є для України визначальною культурною традицією, особливе місце в системі музичної культури посідає фольклор, зміст і методи музичного виховання обумовлюються культурними і національними традиціями.

Помер 24 березня 2016. Похований в Києві на Байковому кладовищі