(1876 –1947)
Мирона Михайловича Кордубу – видатного українського історика, географа, етнографа, археографа, бібліографа, публіциста, педагога, громадсько-політичного діяча – Михайло Грушевський зараховував до «невеликого числа своїх справжніх учнів, якими він завжди опікувався, і з яких сподівався пожитку для нашої суспільності».
Народився вчений 2 березня 1876 р. в с. Острові (Тернопільщина) у сім’ї священика. З перших днів навчання у початкових класах школи виявив особливі здібності й нахил до науки. У 1885 – 1891 рр. здобував освіту в Тернопільській гімназії, а в 1891 – 1893 рр. – в академічній гімназії у Львові.
Формування світогляду Мирона Кордуби як науковця розпочалося з перших днів навчання у Львівському університеті на філософському факультеті. 2 травня 1898 р. він здобув у Віденському університеті науковий ступінь доктора філософії.
Наприкінці 1900 р. учений залишив Відень і оселився у Чернівцях, де викладав історію та географію у другій державній гімназії. Він – один із засновників у Чернівцях 12 липня 1902 р. Українського історичного товариства (УІТ). Пріоритетними напрямами дослідної роботи цієї інституції були історія, демографія, етнографія, статистика та мистецтво Буковини.
Участь Миколи Кордуби в УІТ розширила коло його наукових інтересів, спрямувала основний дослідницький акцент на буковинську краєзнавчу тематику. Він розпочав складати географічні карти й вести дослідження з історії краю. Його праці з історико-географічної тематики стали новим явищем у розвитку новітньої української історіографії. Дослідники відзначають також навчальні географічні атласи професора Миколи Кордуби (два видання, одне з них у Лейпцигу), які становлять особливу цінність. Він є одним із перших українських учених, який зайнявся докладним вивченням географічних назв як історичного джерела.
 |
 |
 |
Після проголошення ЗУНР 1 листопада 1918 р. Микола Кордуба як Преставник Буковинської Національної Ради став делегатом Української Національної Ради ЗУНР. Також був консулом Західно-Українського посольства у Відні і одним з провідних редакторів «Республіки» – офіційного урядового органу ЗУНР.
У 1941 – 1947 рр. Микола Кордуба повернувся до Львова. Працював у Науковій бібліотеці, в українських гімназіях, у Львівському університеті.
Помер 2 травня 1947 р. у Львові, похований на Личаківському цвинтарі.
У фондах Педагогічного музею України зберігається кілька примірників «Читальні» під редакторством Миколи Кордуби, а також його унікальний атлас:
- Кордуба М. Географічний атлас [Карти]. – Коломия: Галицька накладня Я. Оренштайна, 1912.
- Читальня. Місячник для просвіти народу. Редагує видавнича комісія. Відвічальний редактор: Др. Кордуба Мирон, № 235. – Чернівці: З друкарні т-ва «Руська Рада», 1912. – 18 с.
- Читальня. Місячник для просвіти народу. Редагує видавнича комісія. Відвічальний редактор: Др. Кордуба Мирон, № 239 – Чернівці: З друкарні т-ва «Руська Рада», 1912. – 16 с.
Аліна Малород,
науковий співробітник
