Тищенко Юрій Пилипович (1880-1953) – український видавець, письменник, журналіст, перекладач, суспільний діяч. Працював під псевдонімами С. Ю., Юрій Азовський, Галайда, Федір Гарах, Павло Лаврів (Лавров), Ю. Сірий тощо.

Народився 4 травня в с. Салтичія Запорізької обл. в селянській родині. Після закінчення народної школи та вчительської семінарії на початку 1900-х заробляв приватними уроками, вчителював у народних школах Бердянського повіту. З 1902 викладав історію, літературу  та географію у двокласній школі при залізничному депо на станції Долгінцеве. З липня 1907 за сприяння В.Винниченка працював у страховому товаристві "Дністер" у Львові.

Юрій Пилипович був член Української соціал-демократичної робітничої партії, співпрацював з тижневиком "Земля і воля". Також був членом редакційної комітету «Літературно-наукового вісника» (1912-1913); завідувачем редакції ілюстрованої щотижневої газети для селян і робітників «Село» («Засів») (1909-1912). Юрій Тищенко – один із засновників видавництва «Українська хата» (1909), редактор видавництва «Лан» (1909—1913), директор видавничого товариства «Дзвін» (1911—1924), організатор (1908) та завідувач книгарні ЛНВ у Києві (1911—1913) та її філій у Харкові (1909) та Катеринодарі (1911).

Юрій Тищенко є автором науково-популярних та дитячих книжок, літературно-критичних, публіцистичних, науково-популярних, біографічних статей та оповідань на шпальтах ЛНВ, «Села» («Засіву»), «Ради», «Рідного краю», «Дзвінка», «Дзвону», «Молодої України», «Світла», «Української хати».

Протягом 1917-1918 – голова пресового бюро та редактор "Вісника Генерального секретаріату України" (1917), співзасновник видавництва "Український учитель", журналів "Світло" та "Українська школа".

1918 Юрій Тищенко був відряджений Міністерством народної освіти до Австро-Угорщини та Німеччини для організації видання підручників для народних шкіл. Після тривалої еміграції у 1936 р. переїздить до Ужгорода, де співпрацював з газетою "Українське слово" та виданнями "Просвіти". 1938 відкрив власну книгарню в Перечині. Згодом Юрій Пилипович змушений знов тікати до Праги, де заснував власне видавництво. Упродовж 1939-1945 в серіях "Життя і чин" та "Наукова бібліотека ЮТ (Юрія Тищенка)" було видано "Поезії Тараса Шевченка", праці М.Антоновича, Д.Дорошенка, І.Огієнка, Н.Полонської-Василенко, Д. Чижевського, В. Щербаківського, Д.Донцова, А.Животка та ін.

У травні 1945 Юрій Тищенко залишає Прагу та перебуває у таборах для переміщених осіб. В 1950 під загрозою депортації до СРСР переїхав до США. Помер Юрій Пилипович 5 грудня 1953 у Нью-Йорку.

Деякі з перекладів Юрія Сірого (Юрія Тищенка) зберігаються у фондах Педагогічного музею України. З ними ви можете ознайомитися на нашому сайті, у розділі «Публікації», де представлені  каталоги, в яких розміщено варіанти видань з фондів музею http://pmu.in.ua/books/.