Богдан Ступарик народився 7 березня 1940 у с.Задубрівці Снятинського району Івано-Франківської областіу сільській родині. Навчався вЧернівецькомуфінансовомутехнікумі, а згодом – Івано-Франківськомупедагогічномуінститутіім. Василя Стефаника за спеціальністю «Вчитель фізики  і загальнотехнічних дисциплін».Працював учителем фізики в с. Угорниках і директором школи в селищі Отинії Коломийського району, потім директором Івано-Франківського профтехучилища деревообробної промисловості №3. Двічі очолював Івано-Франківський міський відділ народної освіти (1984–1985, 1993–1994).

З 1985 Богдан Михайлович працював старшим викладачем, доцентом кафедри педагогіки Івано-Франківського державного педагогічного інституту ім.Василя Стефаника, а з 1995 і до своєї смерті (2002) очолював кафедру історії педагогіки у Прикарпатському університеті ім. Василя Стефаника.

В Інституті педагогіки і психології професійної освіти НАПН України захистив у 1995 докторську дисертацію«Розвиток шкільництва Галичини (1772–1939 рр.)».У 1996 Богданові Михайловичу присвоєно вчене звання професора, а 1997 він був обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук України.

Б. Ступарик проводив значну науково-педагогічну діяльність, а домінуючою у творчій спадщині Б.Ступарика є національна ідея. Надаючи великого значення також окремій постаті в історії взагалі та в історії педагогіки зокрема, Б. Ступарик присвятив окремі розвідки педагогічній і просвітницькій діяльності Г.Сковороди, І.Ющишина, М. Галущинського та ін.

Докладніше про життєвий та творчий шлях Б. Ступарика:  Українська педагогіка в персоналіях: У 2 кн. / За ред. О.В. Сухомлинської. Київ: Либідь. 2005.

Помер Богдан Ступарик 19 жовтня 2002в Івано-Франківську.