Геннадій Євгенович Жураківський народився 23 серпня 1894 р. у Москві в сім’ї, родовід якої сягав давніх чернігівських старшин. У 1910 за надто прогресивні виступи гла­ви сім’ї родину Жураківських було вислано з Москви і в 1911 вони оселилися в Києві. Тут батько Геннадія Жураківського викладає історію мистецтв і естетику у консерваторії та в кількох гімназіях російську мову й літера­туру. Одну із цих гімназій, що знаходилася на колишній Тимофіївській вулиці, 12 (тепер ву­лиця Михайла Коцюбинського), в 1913 і закінчив Г. Жураківський.

У тому ж році молодий Жураківський вступив на історичне відділення історико-філологічного факультету Київського університету. Тут, завдяки викладачу Степану Ананьїну, захопився педагогікою та вирішив присвятити  їй своє життя. У 1917 році Рада університету оголосила дворічний конкурс на тему «Педагогические взгляды Л. Толстого», Г. Жураківський, котрий саме закінчував курс навчання на історичному відділенні, спеціально, щоб узяти участь у конкурсі, переходить на філо­софське відділення того ж факультету. На початку 1920 року він здобуває першу премію, що дало можливість в статусі професорського стипендіата залишитися в університеті для підготовки до викладацької діяльності. Вже на початку професорського стипендіатства визначився один із основних напрямів його майбутніх історико-педагогічних досліджень – молодий учений захоплю­ється античністю.

Проте політичні події 1917 року та  скрутні сімей­ні обставини (хвороба і рання смерть батьків, піклування разом з молодшим братом про психічно хвору сестру) змушували Жураківського дбати про насущні життєві потреби. Тому ще в 1918 році педагог починає викладати громадознавство в 2-й Київській реальній школі, од­ночасно в 1919 році завідував підвідділом дитячих будинків Народного комісаріату соціального забезпечення УСРР, а в 1920 керував педагогічною секцією підвідділу охорони дитинства Київського гу­бернського відділу соціального забезпечення.

Зошит для творчих робіт учня 5 класу 7-ї київської чоловічої гімназії Г. Жураківського.

1909 -1910 рр.

У 1920  році 26-річний педагог починає завідувати великим дитячим будинком на вулиці Велика Дорогожицька, 81. Тут він проводив активну роботу з дослід­ження різних аспектів психології юнацтва.

Активна практична діяльність не завадила Геннадію Жураківському продов­жувати дослідження античної педагогіки і взимку 1923–1924 рр. він став аспірантом київської Науково-дослідної кафедри педології. У березні 1926 відбувся прилюдний захист праці аспіранта Г. Жураківського на тему «Історія педагогіки в зв’язку з історією класової боротьби. Ч. 1», під час якого було прийнято рішення зарахувати Геннадія Євгеновича науковим співробітником кафедри. Цього ж року було видано першу частину «Очерков по истории педагогики в связи с историей классовой борьбы» (інші час­тини цієї праці не були надруковані). В історико-педагогічній літературі ця праця є однією з перших, у якій зроблено спробу проаналізувати античний період з позиції марксизму.

У 1922 Жураківський почав вести педагогічні дис­ципліни в Київському музично-драматичному інституті ім. М. В. Лисенка. У 1924 основним місцем роботи педагога став Київський вищий інститут народної освіти (з 1926 – Київський інститут народної освіти (КІНО). Тут він невдовзі стає одним із провідних викладачів, зокрема в 1927 році отримує звання професо­ра. Основними курсами, які читав педагог, були «Історія педа­гогіки», «Система народної освіти в зарубіжних країнах і в СРСР» та «Су­часні педагогічні течії».

Намагаючись зробити свій внесок у стабілізацію навчально-виховного процесу в педагогічних вузах, Г. Жураківський бере участь у дискусії про роль і місце в навчальному плані різних дисциплін педагогічного циклу, виступає проти постійних змін у програмах, зокрема застерігає від спроб обмежити кількість годин на вивчення курсу історії педагогіки, доводить значення таких знань для формування кваліфікованого вчителя тощо. Багато уваги у другій половині 1920-х років Жураківський присвятив проблемі реформування шкільної освіти.

Лист Г. Є. Жураківського до О. Н. Грабаря, 1917 р.

У 1930 рпоці Київський інститут народної освіти було ліквідовано, а на його базі створено три окремих інститути, Г. Жураківський стає викла­дачем одного з них – Фізико-хіміко-математичного. Проте 19 вересня 1932 року вийшла постанова ЦВК СРСР «Про навчальні програми і режим у вищій школі та технікумах», яка, зокрема, передбачала відтворення універ­ситетів. Згідно з цим документом передбачалося Київського університету. Здавалося, нарешті здійсниться юнацька мрія Г. Жураківського стати викладачем у своїй альма-матер. Проте життя розпоряди­лося інакше.

1 жовтня 1930 було заарештовано молодшого брата Геннадія Євгено­вича Анатолія, котрий був відомим священиком, засуджено його до вищої міри покарання – розстрілу, із заміною смертного виро­ку на 10 років концтаборів. Такий вердикт позначається і на житті Геннадія Жураківського, на початку 30-х років його ім’я зникає зі сторінок українських фахових часописів, а сам він у 1934 переїздить до Москви.

Проживаючи в Москві, він  працював у Центральному Науково-дослідному інституті педагогіки при Вищому комуністичному інституті освіти (1935–1937), викладав у Московському обласному педа­гогічному інституті (1937–1941; 1948–1954) та Московському міському педагогічному інституті (1941–1948), обіймав посаду завідувача відділу зарубіжної педагогіки Науково-дослідного інституту теорії та історії педа­гогіки АПН РРФСР (1945–1948). Водночас учений продовжує наполегливо досліджувати педагогіку Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. Він захищає в 1938 році кандидатську дисертацію на тему «Афинская школа V–IV вв. до н. э.», а наступного року – докторську дисертацію «История античной педагогики». Остання лягла в основу монографії «Очерки по истории античной педагогики», що вийшла в світ у 1940 (друге видання здійснено в 1963).

У 1945 р. Г. Жураківського було обрано членом-кореспондентом Академії педа­гогічних наук РРФСР, і він стає одним із організаторів і перших діячів цієї провідної наукової установи.

Свідоцтво про шлюб Г. Є. Жураківського з П. І. Жураківською

Г. Є. Жураківський разом з дружиною П. І. Жураківською на відпочинку в санаторії для наукових співробітників в Хості, м. Сочі. 1938 р.

В середині 1940-х років він розпочав роботу над великою монографією, присвяченою науковому аналізу та узагальненню поглядів і практичного досвіду А. Макаренка. Вчений, на жаль, устиг побачити надрукованою лише незначну частину своєї ґрунтовної макаренкознавчої праці.

Помер Геннадій Жураківський 10 березня 1955 року. Згідно із його заповітом, його трудові заощадження було використано на будівництво дитячого садка, а власну педагогічну бібліоте­ку, що складалася приблизно з шести тисяч томів на восьми мовах, дружи­на передала Державній бібліотеці СРСР ім. В. Леніна. У Відділі рукописів цієї книгозбірні знаходиться великий архів ученого, в якому зберігається значна кількість його неопублікованих праць, зокрема рукописи «История педагогических идей в связи с историей начальной и средней школы», «Пражский университет и чешское Возрождение конца XIV – начала XV в.», «Атлас по истории педагогики» та ін. Зі складом архівного фонду можна ознайомитися за посиланням: https://dlib.rsl.ru/viewer/01004861469#?page=1

Свідоцтво про смерть Г. Є. Жураківського. 1955 р.

Література:

Антонець Н. Б. Геннадій Євгенович Жураківський. Українська педагогіка в персоналіях: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Кн. 2: ХХ ст. / За ред. О. В. Сухомлинської. К.: Либідь, 2005. С. 267-274.

Бібліографія творів:

1. Жураковский Г. К вопросу об основах психологии отрочества. Путь просвещения. 1922, № 4.
2. Жураковский Г.Е. Очерки по истории педагогики в связи с историей классовой борьбы: Пособие для пед. вузов. К., 1926. Ч. 1.
3. Жураківський Г. Школа та краєзнавство: Огляд літератури. Етнографічний вісник. 1926. Кн. 3.
4. Жураківський Г.Є. «Історія» та «сучасність» у програмах радянської школи. Бюлетень методично-консультаційного бюро при Київському інституті народної освіти. 1927. №2.
5. Жураківський Г. Проблема будування курсу «Система народної освіти» в педвиш’і. Записки Київського інституту народної освіти. 1927. Кн. 2.
6. Жураківський Г.Є. Самоврядування в сучасній школі: Огляд літератури як відповідь на запитання: «Що читати про самоврядування в сучасній школі?» Бюлетень методичного консультаційного бюро при Київському інституті народної освіти. 1927. Ч. 3.
7. Жураківський Г.Є. Закордонна школа сьогоднішнього дня. Бюлетень методичного консультаційного бюро при Київському інституті народної освіти. 1928. Ч. 4.
8. Жураківський Г.Є. На шляхах реформи педагогічної освіти на Україні. Кузня освіти. 1929. №3.
9. Жураківський Г.Є. Напередодні утворення всесоюзної системи освіти: Питання середньої школи. Бюлетень методичного консультаційного бюро при Київському інституті народної освіти. 1929. Ч. 1–2 (5–6).
10. Жураківський Г. До питання про джерела освітньої діяльності старої Київської громади.  Записки Київського інституту народної освіти. 1930. № 4.
11. Жураківський Г. Методика самостійної роботи студентів. ІІІ Всеукраїнська методнарада. Тези. Матеріали. Кн. ІІ. Харків. 1933.
12. Жураковский Г. Методика и организации лекционной работы в условиях Великой Отечественной войны. Советская педагогика. 1943. № 4.
13. Жураковский Г. А. И. Стронин и Полтавская гимназия в конце 50-х годов XIX века. Советская педагогика. 1943. № 10.
14. Жураковский Г. Некоторые вопросы преподавания истории педагогики. Советская педагогика. 1943. № 11–12.
15. Жураковский Г. К вопросу о возникновении первых воскресных школ в Киеве. Советская педагогика. 1944. № 10.
16. Жураковский Г. Академик Е. Н. Медынский. Советская педагогика. 1945. №5-6
17. Жураковский Г. К.Д. Ушинский [К 75-летию со дня смерти]. Вожатый. 1945. №12.
18. Жураковский Г.Е. Проблема гуманизма и общего образования в педагогической системе Н.И. Пирогова. Известия АПН РСФСР. 1946. Вып. 5: Проблемы истории русской педагогики.
19. Жураковский Г. К вопросу об организации подготовки аспирантов по теории и истории педагогики. Советская педагогика. 1947. №8.
20. Жураковский Г. Постановка практических занятий по педагогике в педагогических институтах. Советская педагогика. 1947. №10.
21. Жураковский Г. О развитии истории педагогики как науки и учебного предмета. Советская педагогика. 1948. № 5.
22. Жураковский Г.Е. Очерки по истории античной педагогики. М., 1940; 2-е изд. М., 1963.
23. Жураковский Г.Е. Комсомол в жизни и работе учреждений А. С. Макаренко. Ученые записки Московского областного педагогического института. Труды кафедры педагогики. Т. 25. М., 1953.
24. Жураковский Г. А. С. Макаренко о психологии детства, отрочества, юности, Советская педагогика. 1956. № 6.
25. Жураковский Г. Учение А. С. Макаренко о дисциплине. Ученые записки Московского областного педагогического института. Труды кафедры педагогики. Т. 50. Вып. 4. М.,1957.
26. Жураковский Г.Е. Педагогический талант и педагогическая техника в области педагогики общей, художественной, музыкальной и театральной. Ученые записки Московского областного педагогического института. Труды кафедры педагогики. Т. 68. Вып. 6. М., 1958.
27. Жураковский Г. Е. Педагогические идеи А. С. Макаренко / Под ред. и со вступ, ст. Ш. И. Ганелина. М., 1963.
28. Жураковский Г. Е. Из истории просвещения в дореволюционной России / Сост. П.И. Жураковская; Под ред. и со вступ, ст. Э.Д. Днепрова. М., 1978.

Про Жураківського Г.Є.:

1. Антонець Н. Б. Геннадій Євгенович Жураківський. Українська педагогіка в персоналіях: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Кн. 2: ХХ ст. / За ред. О. В. Сухомлинської. К.: Либідь, 2005. С. 267-274.
2. Бершадская Д.С. Г.Е. Жураковский: К 80-летию со дня рождения. Советская педагогика. 1975. № 2.
3. Ганелин Ш.И. Геннадий Евгеньевич Жураковский: Биографический очерк. Жураковский Г.Е. Педагогические идеи А. С. Макаренко / Под ред. Ш.И. Ганелина. М., 1963.
4. Днепров Э.Д. Проблеми истории отечественной школы и педагогики в исследованиях Г.Е. Жураковского. Жураковский Г.Е. Из истории про­свещения в дореволюционной Рос­сии / Сост. П.И. Жураковская; Под ред. Э.Д. Днепрова. М., 1978.
5. Копиленко Н. Біля витоків педагогіки. Славні імена: Г.Є. Жураковський. Радянська освіта. 1987, 20 жовтня.
6. Кругляк М.І. Життя і науково-педа­гогічна діяльність Г.Є. Жураківського.  Педагогіка. Республіканський науково-методичний збірник. Вип. 7. 1968.
7. Ривес Ю. Вклад в макаренковедение. Народное образование. 1964. №10.

 

Фото з Центрального державного історичного архіву України. Фонд 1720 «Жураковський Геннадій Євгенович (1894–1955) – український викладач, історик педагогіки, професор, доктор педагогічних наук, член-кореспондент АПН РРФСР (1945)»

Валентина Єфімова,
науковий співробітник музею