Борис ГЕРАСИМОВИЧ (1889-1937), український астроном, фахівець із фізики Сонця і зоряної астрономії

Народився Борис Петрович Герасимович 31 березня 1889 в Кременчуці. Після навчання у Полтавській гімназії (1899-1906) стає студентом фізико-математичного факультету Харківського університету (1910-1914). У 1916 проходив стажування в Пулковській обсерваторії. У 1917-1922 – приват-доцент Харківського університету, у 1922-1931 – професор астрономії, старший астроном обсерваторії Харківського університету.

У 1926-1929 мав наукове відрядження в Гарвардську обсерваторію (США), де працював з американськими астрономами О. Струве, Д. Мензелом і П. Меррілом. З 1931 працював у Пулковській обсерваторії завідуючим астрофізичним відділом, а з 1933 – її директор.

Галузь наукових інтересів Б. Герасимовича — астрофізика. Один з перших і видатних астрофізиків-теоретиків, а також фахівців в зоряній астрономії. Вивчав природу планетарних туманностей, застосував оригінальний метод оцінки міжзоряного поглинання з допомогою цефеїд, розробив теорію іонізації в зоряних атмосферах і в міжзоряному газі. Уперше розглянув важливі питання астрофізики космічних променів. У 1927 спільно з В.Лейтеном визначив відстань Сонця від Галактичної площини, у 1928 спільно з Д.Мензелом виконав піонерську роботу, присвячену джерелам зоряної енергії. Також приділяв багато уваги вивченню Сонця, брав участь у декількох експедиціях для спостереження сонячних затемнень.

Широкою популярністю користувалася монографія Б.Герасимовича «Фізика Сонця», видана у 1933 українською і у 1935 російською мовами.

Автор понад 170 робіт. Його наукова діяльність була відзначена преміями в СРСР (1924, 1926, 1936), США (1928), Франції (1934). О. Струве згодом про нього писав: «Через те, що більшість проблем, які він вивчав, були в його час новими, багато з його результатів були потім перевершені іншими, але його праці стимулювали дослідження і часто були вихідними точками для наступних дослідників».

Був членом Німецького, Французького і Американського астрономічних товариств, Королівського астрономічного товариства в Лондоні, Американської асоціації спостерігачів змінних зірок і Американського географічного товариства.

За звинуваченням у організації контрреволюційної групи пулковських астрономів арештований 28 червня 1937 і 30 листопада того ж року розстріляний.
Реабілітований (посмертно) у 1956.