My Calendar

Педагогічний музей України

My Calendar

31.01.2023

Events in Январь 2023

31.01.2023

«Школа – моє життя»

V міський конкурс юних екскурсоводів-музеєзнавців

«Борець за освіту» (до 180-річчя від дня народження Миколи Олександровича Корфа)

КРУГЛИЙ СТІЛ «ШКІЛЬНИЙ МУЗЕЙ: ДОСВІД І ПЕРСПЕКИВИ»

Каталог музеїв при навчальних закладах України

Вебінар «Педагогині: Марійка Підгірянка»

Микола Миронов (1901–1998), український педагог

Педагогічна діаспоріана: періодика

Всеукраїнський круглий стіл «Трансформація спеціальної освіти та реабілітації осіб з порушеннями зору в Україні»

Тамара Цвелих (1910–2010), педагогиня, засновниця наукової школи естетичного виховання

Казки Василя Сухомлинського у виконанні Марини Литовченко

Вебінар «Педагогічна мапа Києва: вулиця Сім’ї Стешенків»

У Центрі туризму діти презентували музеї своїх закладів освіти

Просвітницька інтернет-програма «Молюски»

Відкриття IX Міжнародного фестивалю історичного кіно «Поза часом»

All day: Андрій Сова: 110 років

All day: Михайль Семенко: 130 років

All day: Всеволод Петрів: 140 років

All day: Володимир Сосюра: 125 років

All day: Микола Аркас: 170 років

All day: Семен Шохор-Троцький: 170 років

All day: Історичне товариство Нестора-Літописця: 150 років

Національної академії педагогічних наук України

Popular
Recent
Random

«Школа – моє життя»
Posted on 27 сентября, 2014 Posted by admin
V міський конкурс юних екскурсоводів-музеєзнавців
Posted on 24 ноября, 2016 Posted by Валентина Єфімова
«Борець за освіту» (до 180-річчя від дня народження Миколи Олександровича Корфа)
Posted on 7 июля, 2014 Posted by admin
КРУГЛИЙ СТІЛ «ШКІЛЬНИЙ МУЗЕЙ: ДОСВІД І ПЕРСПЕКИВИ»
Posted on 17 ноября, 2012 Posted by admin
Каталог музеїв при навчальних закладах України
Posted on 17 ноября, 2012 Posted by admin

Вебінар «Педагогині: Марійка Підгірянка»
Posted on 8 мая, 2024 Posted by admin
Микола Миронов (1901–1998), український педагог
Posted on 8 мая, 2024 Posted by admin
Педагогічна діаспоріана: періодика
Posted on 29 апреля, 2024 Posted by Валентина Єфімова
Всеукраїнський круглий стіл «Трансформація спеціальної освіти та реабілітації осіб з порушеннями зору в Україні»
Posted on 26 апреля, 2024 Posted by admin
Тамара Цвелих (1910–2010), педагогиня, засновниця наукової школи естетичного виховання
Posted on 23 апреля, 2024 Posted by admin

Казки Василя Сухомлинського у виконанні Марини Литовченко
Posted on 10 декабря, 2021 Posted by admin
Вебінар «Педагогічна мапа Києва: вулиця Сім’ї Стешенків»
Posted on 9 ноября, 2023 Posted by admin
У Центрі туризму діти презентували музеї своїх закладів освіти
Posted on 11 февраля, 2019 Posted by Валентина Єфімова
Просвітницька інтернет-програма «Молюски»
Posted on 4 февраля, 2016 Posted by admin
Відкриття IX Міжнародного фестивалю історичного кіно «Поза часом»
Posted on 1 мая, 2023 Posted by Валентина Єфімова

2 All day: Всеволод Петрів: 140 років All day 02.01.2023 Військові звитяги Всеволода Петріва досить відомі. Детально описано його участь у змаганнях за волю України у 1917-1921 роках. Відомі також праці воєнної тематики та спогади генерал-хорунжого Всеволода Петріва. У цьому відео ми розкажемо про маловідому сторінку життя професійного військового – його педагогічну та культурно-освітню діяльність. Всеволод Петрів народився 2(14) січня 1883. Постановою Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022-2023 роках» 140 років із дня народження Всеволода Петріва відзначається на державному рівні. Комітет гуманітарної та інформаційної політики #ПедагогічнийКадендар2023 https://youtu.be/Ag-qF964DSE Read more

6 All day: Володимир Сосюра: 125 років All day 06.01.2023 Сьогодні – 6 січня – виповнюється 125 років від дня народження поета Володимира Сосюри (1898–1986). Володимир Сосюра народився на станції Дебальцеве. Його батько, Микола Сосюра, працював сільським адвокатом, шахтарем. Вже з 11 років малий Володимир допомагав батькові на шахті, потім працював в бондарному цеху содового заводу, потім телефоністом, чорноробом. З 1911 до 1918 рік навчався в двокласному міністерському училищі міста Верхнього, трикласному нижчому сільськогосподарському училищі на станції Яма Північно-Донецької залізниці, маркшейдерському бюро Донецького содового заводу (місто Верхнє). Пізніше навчався в Комуністичному університеті в Харкові (1922-1923) і на робфаці при Харківському інституті народної освіти (1923-1925). Володимир Сосюра брав участь в Українській революції в Армії УНР, входив до складу особистої варти Петлюри. Великий вплив на Сосюру як поета склав його дід - Володимир Кирилович: «Дід, як і мій батько, писав вірші, теж із сатиричним уклоном і теж українською й російською мовами. Пам'ятаю зміст його сатиричної поеми українською мовою, датованої 1859 роком. Дід мій був дуже балакучий, натхненний і все мені розповідав про Гарібальді 6 і взагалі всякі інтересні романи. Він розповідав так натхненно, що у мене од захвату серце сіяло, як сонце, і я не міг його наслухатись.». Перший вірш (російською мовою) надрукував у 1917 році. В архівах збереглися недруковані вірші Сосюри (українською мовою), писані за його перебування в Армії УНР. Починаючи вже з раннього періоду творчості, в поезії Сосюри знайшли відображення і суперечності його доби: типова для українського інтелігента 20-х років неможливість поєднати більшовизм з почуттям національного обов'язку: поема про внутрішнє роздвоєння («комунар і націоналіст») «Два Володьки» (1930), відразу після виходу заборонена збірка «Серце» (1931). Попри заборони, у творчості Сосюри того часу потужно пробивається мотив українського патріотизму (недрукована поема «Махно», відома лише в уривках «Мазепа», 1930).На початку 1930-х років це призвело Сосюру до конфлікту з комуністичною партією, членом якої він був з 1920 року. На тлі голодної смерті мільйонів українських селян, і репресій та розстрілів діячів української культури довело Сосюру до межі психічного розладу. Попри ці несприятливі обставини, у 1930-х роках Сосюра майже єдиний в Україні культивував інтимну, любовну лірику: «Червоні троянди» (1932), «Нові поезії» (1937), «Люблю» (1939), «Журавлі прилетіли» (1940) та інші. У 1941 році евакуйований до міста Уфа, працював у редакції фронтової газети «За честь Батьківщини». З повоєнних збірокі: «Зелений світ» (1949), «Солов'їні далі» (1956), «Так ніхто не кохав» (1960). Помітне місце в творчості Сосюри посідають також ширші епічні полотна: поеми «1871» (1923), «Залізниця» (1924), віршований роман «Тарас Трясило» (1926). Він - автор понад 40 збірок поезій, широких епічних віршованих полотен (поем), роману «Третя Рота». Належав до низки літературних організацій - «Плуг», «Гарт», «ВАПЛІТЕ» та ін. У 1948 Сосюру відзначено найвищою тоді нагородою — сталінською премією, але в 1951 він знову зазнав гострих нападів критики, приводом до чого була стаття в газеті «Правда», яка обвинувачувала Сосюру у «буржуазному націоналізмі» за патріотичну поезію «Любіть Україну», написану 1944 року. Його знову перестають друкувати, він живе під прямою загрозою арешту, яка зникає тільки зі смертю Сталіна 1953 року. У 1958 році Володимир Сосюра пережив перший інфаркт, відтоді перестав вживати алкоголь, курити та грати в улюблений більярд. Підкосив його другий інфаркт, після якого він майже не виходив з помешкання. «…вони з мамою поїхали якось у Кончу-Заспу і через день-два тато помер», — згадував син Володимир. 8 січня 1965 року його не стало. Похований Володимир Сосюра у Києві на Байковому цвинтарі. Творчість Володимира Сосюри вивчають за шкільною програмою у 8 класі. Read more

7 All day: Микола Аркас: 170 років All day 07.01.2023 170 років із дня народження Миколи Аркаса (1853–1909), письменника, історика, композитора, діяча культури та освіти Микола Аркас народився в Миколаєві 7 січня 1853 в родині адмірала Чорноморського флоту. Батько його мав грецьке походження, а мати походила з давнього українського козацького роду.У 1870 закінчив приватну одеську гімназію, а в 1875 – Новоросійський університет в Одесі. У 1875–1881 служив у морському відомстві в Миколаєві, а згодом зайняв посаду мирового судді в Херсоні. У вільний від служби час збирав і записував народні мелодії, писав музику, захоплювався мистецтвом кобзарів і бандуристів, вивчав історію України. Юнаком постійно спілкувався з видатним діячем українського театру М. Кропивницьким, брав участь у виставах «Одеського нового театру». Творчий доробок композитора складають солоспіви, вокальні ансамблі й обробки українських народних пісень. Найвідомішим твором Аркаса, який приніс йому визнання, стала опера «Катерина» за поемою Тараса Шевченка (1890). Цей твір започаткував оперну шевченкіану і став першою українською ліричною народно-побутовою оперою. Микола Аркас є автором відомої книги «Історія України-Руси» (С-Петербург, 1908, 2-ге вид., Краків,1912), популярного викладу історії України; поеми «Пилип Орлик» (1907). М. Аркас став засновником, меценатом і керівником миколаївського відділення товариства «Просвіта» (1907). Товариство пропагувало українську мову і культуру, підносило національну свідомість українців через вечори, лекції, виставки, концерти. Відкрив народні школи в маєтках Богданівка та Христофорівка. Підтримував творчі стосунки з М. Грушевським, М. Кропивницьким, М. Лисенком, П. Ніщинським, Лесею Українкою, а також керівниками інших «Просвіт», яким надавав фінансову підтримку. Помер Микола Аркас 26 березня 1909 у розквіті сил, сповнений творчих задумів. Його поховано на міському кладовищі в Миколаєві. На його честь названо вулиці в Києві, Львові, Одесі та інших містах України. У Миколаєві йому встановлено пам’ятний знак, проводяться «Аркасові читання» в Миколаївському національному університеті. 18 квітня 1996 засновано обласну культурологічну премію імені Миколи Аркаса, що присуджується за видатний внесок у розвиток та збереження української національної культури. 21 лютого 2003 випущено поштову марку України «Микола Аркас (1853-1909)». Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 Першій українській гімназії присвоєно ім’я Миколи Аркаса. У закладі встановлено скульптуру М. Аркаса, а в 1999 відкрито музейну експозицію про життя і творчість відомого діяча культури та освіти (В ніч на 1 листопада російські війська влучили ракетами С-300 в історичну будівлю Миколаївського ліцею імені Миколи Аркаса). Постановою Верховної Ради України «Про відзначення пам ’ятних дат і ювілеїв у 2022-2023 роках» 170 років із дня народження Миколи Аркаса відзначається на державному рівні. Read more

14 All day: Семен Шохор-Троцький: 170 років All day 14.01.2023 170 років від дня народження Семена Шохора-Троцького (1853–1923), педагога, методиста-математика 1853, 14 січня у м. Кам’янець-Подільський народився Семен Ілліч Шохор-Троцький – педагог, математик. Рано втративши батька, він залишився зі своєю матір’ю без коштів і вже з 15-річного віку заробляв, даючи приватні уроки. Середню освіту здобув у київській Першій та херсонській гімназіях. Вищу освіту розпочав на фізико-математичному факультеті Новоросійського університету (Одеса) і Петербурзькому інституті шляхів сполучення, де провчився 2 роки, за станом здоров’я залишив його і оселився в Херсоні; навчався самостійно і давав приватні уроки. Продовжив освіту за кордоном (1877—1881) у Берлінському, Гейдельберзькому та Кенігсберзькому університетах, де вивчав математику, фізику та педагогіку.У 1882 переїздить до Петербурга, де викладає у жіночих гімназіях та інститутах, в Кадетському корпусі, на педагогічних курсах військових закладів, у Педагогічній академії Ліги освіти, на Фребелівських педагогічних курсах, у Психоневрологічному інституті, а також у Педагогічній академії.Літературно-педагогічна спадщина вченого багата й різноманітна. Він писав і грубі книжки — підручники з математики, задачники, методичні посібники, і статті на методичні та загально-педагогічні теми, і рецензії. С. Шохор-Троцький був одним з ініціаторів реформи математичної освіти і різко виступав проти панівної тоді системи навчання в гімназіях. Він був переконаний, що неуспішність з математики значною мірою є результатом нехтування вчителів психологією: «Учитель, який не може або не бажає зважати на те, що той, кого навчають математиці, повинен цікавитись предметом та його питаннями, що він повинен радіти подоланню труднощів, повинен відчувати розумове, моральне та естетичне задоволення, повагу до науки, здивування її результатам тощо, — такий учитель, не відповідає вимогам психології. Він не зважає на те, що учень — не бездушна посудина, яку можна наповнювати програмним навчальним математичним матеріалом, а людина у повному сенсі цього слова з нескінченно багатим світом душевних переживань…» Read more

27 All day: Історичне товариство Нестора-Літописця: 150 років All day 27.01.2023 У січні 2023 році виповнюється 150 років із часу утворення Історичного товариства Нестора-Літописця (1873). Історичне товариство Нестора-Літописця – наукове товариство, що об'єднувало дослідників історії, церковної літератури, права, археології, нумізматики та ін. Було засноване у 1872 році в Києві, а офіційно відкрилося в січні 1873 року, проіснувало з перервами до 1931 року. Товариство займалося розробкою підходів до охорони пам'яток, дослідженням історії козацтва, вивченням старожитностей Волині, Поділля, Лівобережної України, Слобідської України, дослідженням археології, топографії, історії Києва та Київської губернії. У 1910 році з ініціативи членів товариства було засновано Київське товариство охорони пам'ятників старовини та мистецтва. Головами товариства в різний час були: Михайло Тулов, Володимир Іконников, Олександр Котляревський, Володимир Антонович, Михайло Володимирський-Буданов, Олександр Лазаревський, Микола Дашкевич, Микола Василенко. За час своєї діяльності Історичне товариство Нестора-Літописця провело 700 засідань, з 1879 по 1914 роки випустило 24 книги «Читання в Історичному товаристві Нестора-літописця». У фондах Педагогічного музею України зберігається 18 випусків «Читання в Історичному товаристві Нестора-літописця» за 1888-1914 роки. Постановою Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2023 році» 150 років із часу утворення Історичного товариства Нестора-Літописця відзначається на державному рівні. #ПедагогічнийКалендар2023 Read more