My Calendar

Week of Окт 4th

Понедельник Вторник Среда Четверг Пятница Суббота Воскресенье
04.10.2021
05.10.2021(1 event)

All day: Плацид Дзівінський: 170 років

All day
05.10.2021

Плацид Дзівінський народився 5 жовтня 1851 у с. Пеньківці на Тернопільщині У 1869 закінчив вищу гімназію у Тернополі. Одночасно навчався у Львівському університеті на філософському відділенні та відділі інженерії Технічної академії (1870–1874). З 1885 працював приватним доцентом, а з 1887 – професором кафедри математики Політехнічної школи у Львові, у 1893–1894 роках стає її ректором. Був редактором журналу «Czasopisma Technichnego» (1889–1894).

Біографічних відомостей про П. Дзівінського мало. Відомо, що  він працював доцентом нарисної геометрії у Крайовій та Лісогосподарській школі, був керівником метеорологічної станції та обсерваторії Політехніки. Деякий час вчителював у реальній школі в Ярославі (Польща). Плацид Дзівінський - автор багатьох публікацій, серед них: підручник «Основи алгебри для вищих класів гімназій» (1898), монографія «Krótki rys teoryi funkcyi peryodycznych jednej zmiennej» (Короткий нарис теорії періодичних функцій однієї змінної, 1885),  двотомний енциклопедичний посібник «Wykłady matematyki» (Лекції з математики, 1902–1908).

Зберігся будинок, споруджений у 1894 для професора Плацида Дзівінського, який вважають однією з найкрасивіших цивільних будівель Львова. Його ще називають вілла Дзівінського. Сьогодні тут знаходиться Наукове товариство імені Т.Шевченка.

Помер Плацид Дзівінський в 1936  у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.

Детальніше: Бєлоус І.О. Видатні вчені-математики Львівської політехніки (1844-1939): бібліографічний покажчик. Львів: видавництво Львівської політехніки, 2012.  С.37-38 https://www.yumpu.com/xx/document/read/15969385/

06.10.2021(1 event)

All day: Лазар-Іполит Карно: 220 років

All day
06.10.2021

220 років від дня народження Лазара-Іполита Карно (Lazare Hippolyte Carnot; 1801–1888), французького політичного діяча, міністра освіти Франції (1848)

Представник французької сімейної династії державних діячів і вчених кінця XVIII–XIXст. Лазар-Іполит Карно народився 6 жовтня 1801 у Сент-Омері. Завдяки батькові, відомому французькому політичному діячеві Лазару Карно, Лазар-Іполит та його брат Саді (основоположник термодинаміки) отримали гарну класичну освіту, відмінні знання у галузі математики, фізики та механіки. Після остаточної поразки Наполеона в 1815 разом з батькомжив у вигнанні й повернувся до Франції лише в 1823. Готувався стати адвокатом, але незахотів присягати на вірність королю. В 1830-х брав участь у діяльності Товариства дляпоширення початкової освіти, заснованого його батьком.

У 1839 обраний членом палати депутатів від Парижа. Під час Лютневої революції 1848 р. виступив на підтримку республіки. Тимчасовий уряд 1848 р. призначив Лазара-Іполита Карно міністром народної освіти. Він обіймав цю посаду лише з 24 лютого до 5 липня, але і за такий короткий час встиг підготувати законопроект про безкоштовність і обов'язковість початкового навчання; ввів навчання землеробству і фізичні вправи в початкових школах; дбав про організацію середньої жіночої освіти і заснував світський коледж з підготовки вчителів і національну школу управління для підготовки до політичної діяльності – «адміністративну школу».

В 1871 був обраний членом Національних зборів. За конституцією 1875 року Карно був обраний незмінюваним сенатором. Незважаючи на похилий вік, він брав діяльну участь в роботі Сенату, головуючи в ньому на відкритті сесій, як старійшина – востаннє в 1888, через кілька тижнів після обрання його сина, Саді Карно, президентом Франції (1887–1894).

В 1878 видав книгу свого брата Саді Карно (1796–1832) «Роздуми про рушійну силу вогню і про машини, здатні розвивати цю силу», до якої написав біографічний нарис івключив раніше неопубліковані рукописи С. Карно з математики, фізики та інших предметів. Примірник цього видання зберігається в Науково-технічній бібліотеці Національноготехнічного університету «Харківський політехнічний інститут».

У 1887 був обраний в Академію моральних і політичних наук. Незадовго до своєї смерті Карно заснував товариство для вивчення історії французької революції.

Помер Лазар-Іполит Карно 15 березня 1888 в Парижі.

07.10.2021
08.10.2021
09.10.2021
10.10.2021(2 events)

All day: Атена Пашко: 90 років

All day
10.10.2021

Атена #Пашко: 90

10 жовтня виповнюється 90 років від дня народження української поетеси, громадської діячки – Атени Пашко (1931–2012).

Атена Пашко народилася на Львівщині, її батько – учитель німецької мови та історії стародавнього світу, вибрав для доньки нехарактерне для України ім’я. Її назвали Атеною – іменем давньогрецької богині мудрості Афіни, а охрещеною вона була Святомирою. Закінчила середню школу в Самборі, мала неприхований інтерес до мови, літератури, історії. Але батько, знаючи, що більшість гуманітаріїв того часу закінчували життя у сибірських таборах, наполіг на вступі до Львівського лісотехнічного інституту (1949-1953), де Атена здобула фах інженера-хіміка.

Спочатку працювала у Самборі, потім - Бориславі. Переїхавши  до Львова, у 60-х роках починає працювати у Львівському університеті. У Львові товаришує з українською інтелігенцією з-поміж шістдесятників, за свої виступи на оборону репресованих діячів української культури неодноразово зазнавала утисків і мала заборону на друк творів, пережила обшуки, звільнення з університету й ув’язнення. За нею постійно слідкувало КДБ аж до здобуття Україною незалежності.

В гостях у Івана Світличного познайомилася з В’ячеславом Чорноволом, з яким у 1969 році, під час чергового заслання Чорновола у Якутії, вони заключили шлюб. Разом видавали «позацензурний» «Український вісник» – передавали однодумцям у рукавах по одній – дві сторінки, тайкома відносили до друкарки. Коли Чорновола знову арештували, Атена не побоялася видати ще кілька номерів вісника. У 1972 році заарештовано і її на три доби, після звільнення за нею посилено стежить КДБ, доньку Ірину (донька від першого шлюбу Атени) постійно цькують у школі, родина змушена була відмовитися від встановлення телефону, аби уникнути «прослушки». Зрештою, Атена з дочкою перестали навіть розмовляти вдома, тільки листувалися, а потім спалювали записки.

Коли В’ячеслав Чорновіл 1985 року повернувся додому, закипіло нове життя: збори, мітинги, Гельсінська спілка. У цей час Атена особливо переймалася відродженням «Союзу українок». У грудні 1991 року у Києві відбувся установчий з'їзд Союзу українок, головою Союзу обрано Атену Пашко. Атена Пашко - Почесна голова Союзу Українок. Після смерті В’ячеслава Чорновола - 25 березня 1999 року - Президентка Міжнародного благодійного фонду В’ячеслава Чорновола.

З 1980-х років поезії Атени Пашко друкувалися за кордоном. З її книжок – найвідоміші збірки поезій "На перехрестях" (Мюнхен, 1989), "На вістрі свічки" (Балтимор-Торонто, 1991), "Лезо моєї стежки" (Київ, 2007).

Атена Пашко померла  20 березня 2012 року у Києві. Її поховали на Байковому цвинтарі - як вона і просила – поруч з чоловіком.

#ПедагогічнийКалендар2021

All day: Фрітьоф Нансен: 160 років

All day
10.10.2021

"Людина прагне до знань, і як тільки в ній загасає жага до знань, вона перестає бути людиною"

- Фрітьоф Нансен

10 жовтня 1861 народився норвезький полярний дослідник Фрітьоф Нансен - мандрівник, океанограф, біолог, метеоролог та громадський діяч.

У 1880 Нансен вступив до університету в Осло, обравши спеціальністю зоологію, яка приваблювала його можливістю експедиційної роботи. Через два роки він влаштувався на промислове судно «Вікінг», що прямувало в Арктику, і незабаром своїми очима побачив крижані гори Гренландії.

У травні 1888 Нансен і п'ять членів екіпажу почали плавання та першу пішу експедицію Гренландії. Експедиція вимушено затягнулася, і Нансен присвятив свій час вивченню життя ескімосів. Вже в травні 1889 Нансен разом зі своєю командою повернувся в Норвегію. Саме після цієї експедиції мандрівник видав дві книги: «Перший перехід через Гренландію» (1890) та «Життя ескімосів» (1891).

Влітку 1893 на спеціально побудованому кораблі «Фрам» Нансен з 12-ма членами експедиції вийшов із Норвегії. Прагнучи досягти Північного полюса, 14 березня 1895 Нансен у товаристві Ялмара Юхансена покинув корабель на 84° 4´ пн. ш. і рушив на північ з трьома саньми, двома човнами та двадцятьма вісьмома собаками. 8 квітня вони досягли 86° 14´ пн. ш., але через брак харчів змушені були повертатись, розраховуючи вийти на о. Шпіцберген. Однак через вимушені обставини залишились зимувати на невідомому острові. У травні 1896 вони вийшли на Землю Франца-Йосифа, де випадково зустріли британську експедицію під проводом Джорджа Джексона. Звідти Нансен повернувся до Норвегії.

Отриманий досвід пробудив інтерес норвежця до океану, і в 1908 він почав працювати в університеті Осло на щойно створеній кафедрі океанографії.

У 1906-1908  працював норвезьким послом у Лондоні.

У 1913 здійснив плавання уздовж берегів Північного Льодовитого океану до гирла р. Єнісею, потім подорожував півднем Східного Сибіру і Далекого Сходу.

Після закінчення Першої світової війни Нансен був верховним комісаром Ліги Націй у справах військовополонених.

У 1922 був нагороджений Нобелівською премією миру «за багаторічні зусилля з надання допомоги беззахисним».

У кінці січня 1923 Нансен приїздив до Харкова, щоб погодити з урядом УРСР план боротьби з наслідками голоду.

13 травня 1930 Фрітьоф Нансен помер на веранді свого будинку, перед цим він два роки страждав від серцевих захворювань.

2000 року співвітчизники проголосили його «норвежцем тисячоліття», національним героєм Норвегії.