My Calendar

Week of Май 3rd

Понедельник Вторник Среда Четверг Пятница Суббота Воскресенье
03.05.2021
04.05.2021
05.05.2021
06.05.2021
07.05.2021(1 event)

All day: Рабіндранат Тагор: 160 років

All day
07.05.2021

160 років від дня народження Рабіндраната Тагора (রবীন্দ্রনাথ ঠাকুর; 1861–1941), бенгальського й індійського пись­менника, філософа, громадського діяча, педагога, автора гімнів Індії і Бангладеш

 Тагор народився 7 травня 1861 у відомій аристократичній сім'ї, навчався у престижних навчальних закладах: спочатку в Східній семінарії у Калькутті, потім – у Бенгальській академії, де він вивчав мистецтво, історію та культуру Індії. У 1878 батько відправив Тагора на навчання до Англії, там він займався літературою та музикою у Лондонському університеті. Проте вже через півтора року Тагор покинув навчання і повернувся додому.

1883 Рабіндранат одружується із Мріналіні Деві, якій було всього 10 років. Однак вона стала для Тагора справжнім другом. Вони мали 5 дітей: двох синів і трьох доньок.

Творчість Тагора відіграла вирішальну роль у становленні сучасної бенгальської мови. Він справив вплив на всі літератури Індії.

Тагор помер 7 серпня 1941 р.

Українською мовою твори Тагора переклали М. Бажан, В. Мисик, Д. Паламарчук.

1913 Тагор отримав Нобелівську премію з літератури «за глибоко відчуті, оригінальні і прекрасні вірші, в яких з винятковою майстерністю відбилося його поетичне мислення, що стало, за його власними словами, частиною літератури Заходу».

Був Рабіндранат і педагогом-просвітником. 1901 у родовому маєтку в Бенгалії, Сантінікетан, він заснував «експериментальну школу». Тагор викладав, писав есе на педагогічні теми. Незважаючи на те, що сам він не отримав академічної університетської освіти, Тагор усе життя стверджував, що «освіта — це ключ до незалежності будь-якої країни».

Педагогічні погляди Тагора в узагальненому вигляді можна представити такими ідеями.

  • Освоєння західного раціонально-наукового знання у всіх сферах і набуття здатності застосовувати його для пізнання власної країни, її природи, історії, культури, життя народу, так само як і пізнання всього світу.
  • Вибудовування моделі навчання в тісному зв'язку з життям і його вимогами, відповідними індійській специфіці.
  • Активне використання індійських освітніх традицій і форм навчання та виховання в процесі освоєння наукового знання; пріоритет освіти рідною мовою на всіх рівнях.
  • Гнучке поєднання самостійності учня з діалогічною взаємодією з учителями; демократичний стиль навчання.
  • Формування вільної творчої особистості, яка, перебуваючи в рідному соціокультурному просторі і усвідомлюючи цінність своєї культурної спадщини, відкрита світовим науковим і культурним досягненням і спілкуванню з іншими народами і цивілізаціями.

 

08.05.2021
09.05.2021(1 event)

All day: Володимир Гнатюк: 150 років

All day
09.05.2021

9 травня відзначаємо 150 років від дня народження класика української етнографії, відомого фольклориста, мовознавця, перекладача ‒ Володимира Гнатюка. Це була непересічна постать в історії української науки та культури. Вчений колосальної працездатності, справжній ентузіаст своєї справи, ерудит, науковець знаний не лише в Україні, а далеко за її межами. Володимир Гнатюк ‒ член Всеукраїнської академії наук, етнографічної комісії НТШ, наукових товариств Чехії, Словаччини, Австрії, Німеччини, Швейцарії та Фінляндії. Його праці публікувалися на сторінках поважних закордонних видань. Автор близько тисячі наукових розвідок. Самих лише етнографічних збірників вчений підготував і видав 58 томів! Володимир Гнаюк вперше в українській фольклористиці та етнографії поставив вивчення фольклору на науково-методологічну основу.

Народився  9 травня 1871 у с. Велеснів (нині Тернопільської обл.). Збирати етнографічні та фольклорні матеріали Гнатюк почав ще учнем Бучацької гімназії (1880).  Серйозне ж зацікавлення українським фольклором виникло вже під час навчання в Львівському університеті (1894) після знайомства з Михайлом Грушевським, Олександром Колесою та Іваном Франком. З Франком мав дружні стосунки і вважав його своїм учителем. Михайло Драгоманов звернув увагу вченого на майже не досліджену етнографами територію – Закарпаття. Результатом вивчення етнографії цього регіону стала фундаментальна праця Гнатюка – шеститомник «Етнографічні матеріали з Угорської Руси» (1898–1912).

Крім українського, Володимир Гнатюк досліджував фольклор та етнографію майже всіх слов’янських народів: білорусів, росіян, поляків, чехів, словаків, болгар, сербів, хорватів. Уважно стежив і за розвитком фольклористики в Західній Європі. Завдяки йому в українському перекладі з’явилися такі шедеври світового фольклору, як фінський епос "Калевала" (1902), арабські казки "Тисяча й одна ніч" (1906), німецькі "Казки братів Грімм" (1899).

Детальніше про накову, культурну та громадську діяльність вченого, його праці можна ознайомитися за покликаннями: http://www.nbuv.gov.ua/node/4764 ;

http://tnpu.edu.ua/volodimir-gnatyuk.php?clear_cache=Y