150 років від дня народження Спиридона Кархута (1869–1931), священника УГКЦ, мовознавця, педагога

Спиридон Васильович Кархут народився 30 вересня 1869 в с. Новосілка-Костюкова, нині Новосілка Заліщицького р-ну Тернопільської області. 1887 закінчив Львівську академічну гімназію, а також богословський (1891)  та філософський (1903) факультети Львівського університету.

1892 рукопокладений на священика та скерований на Станіславщину (нині територія Івано-Франківської області). У 1903–1906  – учитель чоловічої гімназії і водночас викладач Українського інституту для дівчат у Перемишлі. Від 1906 – у Львові: викладач катехизму і класичних мов в Українській академічній гімназії, водночас – один із засновників та перший директор і вчитель латинської і грецької мов 1-ї української приватної дівочої гімназії Сестер Василіянок у Львові. Від 1908 – радник Митрополичої греко-католицької консисторії. У жовтні-листопаді 1918 – член Української Національної Ради ЗУНР. Професор (від 1929), декан філософського факультету (1930–1931) Греко-католицької богословської академії.

Спиридон Кархут як представник духовенства сприяв відновленню роботи Українського християнського союзу, який від 1923 р. отримав назву «Українське християнсько-народне сторонництво». У програмі організації говорилося, що поглиблення й утвердження національної самосвідомості може вивести народ із занепаду після війни: «Хочемо політично образувати широкі верстви народні, поглиблювати і утверджувати в них почуття і свідомість української державності, щоби весь народ був у силі берегти своєї державної самостійності і суспільного ладу».

Спиридон Васильович брав активну участь у діяльності «Учительської громади» – одного з провідних учительських товариств Галичини (у 1926–1927 – голова товариства).

С. Кархут – редактор «Служебника» (1925), автор «Граматики української церковнослов’янської мови сучасної доби в зв’язку з старослов’янською мовою: Фономорфологія» (1925). Переклав із давньогрецької мови та видав із власною передмовою «Плютарха життєпись Перікля», упорядкував для учнів гімназій «Вибір з письм римских елєгіків Катулля, Тибулля, Проперція і Овідія» (1911).

Помер Спиридон Кархут 14 березня 1931 у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.

Цього дня, 150 років тому, народився відомий індійський філософ-гуманіст, громадський і політичний діяч, національний лідер Індії - Могандас Ганді.

Могандас Карамчанд Ганді увійшов у світову історію як творець філософії ненасилля, борець за незалежність і права людей мирним шляхом. Індійський лідер визнавав лише один спосіб боротьби – спосіб мирних протестів, громадянської непокори і засуджував будь-які прояви агресії. Махатма Ганді очолив національно-визвольний рух індійського народу за незалежність від Великобританії, який тривав 21 рік, і довів, що мирним способом можливо вирішити будь-яке складне питання. Його тактика ненасильницької боротьби, «Сатьяграха», зробила велечезний вплив на подальше врегулювання міжнародних політичних конфліктів.

М. Ґанді дванадцять разів висували на Нобелівську премію миру, а з 1995 р. індійський уряд заснував Міжнародну премію миру імені Ґанді.

До вашої уваги декілька афоризмів мислителя Могандаса Ганді:

• Якщо ти хочеш зміни у майбутньому — стань цією зміною у сьогоденні.
• Знайди мету — ресурси знайдуться.
• Сила — у відсутності страху, а не у кількості м'язів на нашому тілі.
• Про велич нації і її моральний прогрес можна судити по тому, як вона поводиться з тваринами.
• Любов ніколи не вимагає — вона завжди дає.
• Істинна краса полягає все-таки у чистоті серця.
• Якщо бажаєш, щоб світ змінився, — сам стань цією зміною.