My Calendar

Week of Фев 23rd

Понедельник Вторник Среда Четверг Пятница Суббота Воскресенье
17.02.2020
18.02.2020(1 event)

All day: Алессандро Вольта: 275 років

All day
18.02.2020

18 лютого 2020 - 275 років від дня народження Алессандро Вольти

Сьогодні – 275 років від дня народження Алессандро Вольти/ Alessandro Volta (18 лютого 1745 – 5 березня 1827), італійського природодослідника, фізика, хіміка і фізіолога. Його найважливішим внеском у науку є винахід принципово нового джерела постійного струму, який відіграв визначальну роль в подальших дослідженнях електричних і магнітних явищ.

У 1800 Вольта винайшов так званий Вольтів стовп - перше джерело постійного струму. Цей винахід приніс Вольту всесвітню славу і справиу величезний вплив не лише на розвиток науки про електрику, а й на всю історію людської цивілізації. Вольтів стовп сповістив про настання нової епохи - епохи електрики.

На честь Алессандро Вольти названа одиниця різниці потенціалів електричного поля – вольт.

19.02.2020(1 event)

All day: Веніамін Кордт: 160 років

All day
19.02.2020

Веніамін Олександрович Кордт народився 19 лютого 1860 у м. Дерпт (нині Тарту, Естонія) в німецькій родині гончара. Закінчив у 1885 Дерптський (Юр’євський, тепер Тартуський) університет, потім  працював бібліотекарем університету, досліджував історичну проблематику. У 1894 В.Кордт переїжджає до Києва. Свою діяльність він розпочав на посаді бібліотекаря, а фактично завідуючого бібліотекою Університету Св. Володимира. Під час Першої світової війни в 1915–1916 здійснював спочатку евакуацію до м. Саратов, а потім повернення назад до Києва бібліотеки Університету.

В.Кордт – один з організаторів у 1918 Всенародної бібліотеки України  (нині Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського), протягом 1921–1923 очолював Тимчасовий комітет Бібліотеки. Разом з іншими працював над проектом реорганізації бібліотеки. Розробив головні засади діяльності бібліотеки, опікувався комплектуванням фондів. Першочерговим завданням вважав створення повної колекції книг і брошур надрукованих українською мовою, на основі якої можна створити повну бібліографію українського друку. В 1926 перейшов на постійну роботу до Бібліотеки, працював завідувачем університетського відділу, науковим співробітником, а з 1928 й до кінця життя очолював створений за його ініціативою картографічний відділ.

Веніамін Олександрович – дійсний член Археографічної ко­місії ВУАН (1921–30), у 1920-х рр. також читав лекції з бібліотекознавст­­ва у Київському ІНО, Київському археологічному інституті та ін.. В.Кордт зробив великий внесок у справу вивчення вітчизняної картографії. Він одним із перших в Україні розробив методику і почав досліджувати старі карти України, став автором низки фундаментальних праць з картографії й історико-географічної бібліографії України.

Помер Веніамін Кордт в Києві 24 грудня 1934. 

20.02.2020
21.02.2020
22.02.2020
23.02.2020(2 events)

All day: Кость Кисілевський: 130 років

All day
23.02.2020

Кость Йосипович Кисілевський народився 23 лютого 1890 в с. Рошнів (нині Івано-Франківська обл.). Навчався в Лейпцизькому та Віденському університетах. Працював у гімназіях та вчительських семінаріях Станіслава (тепер Івано-Франківськ), Городка, Львова, Рогатина, а з 1939 –  професор Львівського університету.

Кость Кисілевський – дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка,  автор підручників з української мови, а також дидактичних праць, українсько-польського і польсько-українського словника (спільно з Є. Грицаком). Займався науковими дослідженнями з діалектології, історії української мови, дидактики. Вивчав говірки басейну р. Дністер і Прут, а також Звенигородщини; запропонував класифікацію українських говірок.

З 1944 Кость Йосипович емігрував і в 1945 став профессор Українського вільного університету в Мюнхені. Згодом в 1959 переїхав до США, де займався українознавчими студіями.

Помер Кость Кисілевський 20 вересня 1974 в США.

All day: Юліан Охорович: 170 років

All day
23.02.2020

170 років від дня народження Юліана Охоровича (Julian Ochorowicz; 1850–1917), польського психолога

Юліан Охорович народився 23 лютого 1850 неподалік від Варшави, в м. Радзимін, у родині вчителів. Навчався у гімназіях Варшави та Любліна. У 1866 вступив до Варшавського університету, який закінчив 1872. Того ж року він поїхав за кордон, в Англію і Францію, а на початку 1873 в Лейпцигському університеті розпочав вивчати філософію, природничі науки та психологію. Ю. Охорович повернувся до Варшави в середині 1874 зі ступенем доктора філософії, який отримав на основі роботи «Про умови свідомості. Фізіологічно-психологічне дослідження».

Наприкінці 1875 Ю. Охорович виїхав до Львова. Львівський період життя був найбільш плідним у його кар’єрі: він брав активну участь у громадському та науковому житті Львова, друкувався в газетах і тижневиках, займався літературою (зокрема писав вірші), редагував журнал «Нива», виступав на з’їздах і конференціях. Працюючи у Львові, Юліан Охорович розробив проект програми Першого Міжнародного конгресу психологів, а згодом у серпні 1889 очолив одну з найбільших його секцій – «Гіпнотизм і навіювання», що зібрала на своїх засіданнях більше 100 учасників.

1882 вчений виїхав до Парижа, де продовжив свою наукову діяльність. У французькій столиці Юліан Охорович жив і працював до 1892 р. Там він відвідував лекції відомих тогочасних науковців і продовжував вивчати проблеми гіпнозу, парапсихології та експериментальної фізики. У 1884 він презентував на засіданні Паризького біологічного товариства свої доповіді, в яких вперше познайомив громадськість зі своїм винаходом гіпноскопом – приладом, що дозволяє визначити сугестивність людини.

Вся наукова творчість Ю. Охоровича відзначена яскравим новаторством. Вчений постійно шукав технічний засіб, за допомогою якого можна було б «сфотографувати» думку, однак це стало можливим тільки в 1980-х роках завдяки розвитку комп’ютерної техніки.

У 1906 році у Львові виходять його роботи «Про методи в етиці» та «Бесіди і спостереження в галузі фізіології, психології, педагогіки та природничих наук», що свідчило про його захоплення педагогічною наукою. У цих працях учений висвітлив результати своїх наукових спостережень, запропонував власне бачення шляхів розв’язання актуальних проблем виховання гармонійно розвинутої особистості, зокрема відстоював прикладний характер психологічної науки і максимально тісний її зв’язок з педагогічною підготовкою студентів.

У 1895 році Британське товариство психологічних досліджень прийняло Ю.Охоровича у свої почесні члени. За своє життя він був удостоєний такої ж честі з боку наукових психологічних товариств Нью-Йорка, Берліна, Лейпцига, Кельна і Будапешта, а в 1915-1916 обіймав посаду віце-президента Польського товариства психологів. Останній період свого життя Охорович працював у Варшаві і зосередив свої наукові інтереси у сфері етичних і педагогічних проблем, ставши автором оригінального проекту наукової етики.

Помер Юліан Охорович у Варшаві 1 травня 1917.