Народився в Шрусбері, графство Шропшир, 12 лютого 1809 року в  родині лікаря. Два роки навчався на медичному факультеті в Единбурзі, а потім перейшов до Кембриджського університету, де в 1831 році закінчив богословський факультет. Після чого відправився в навколосвітню подорож на кораблі, де в ході плавання ним були зібрані чудові колекції, а свої враження і спостереження він виклав у двотомнику під назвою "Подорож навколо світу на кораблі "Бігль", який зробив його відомим в науковому співтоваристві. Повернувшись до Англії, Дарвін працював секретарем Лондонського геологічного товариства (1838-1841), в 1839 році одружився з Еммою Веджвут, яка згодом народила йому 10 дітей.

Своєю теорією еволюції органічного світу Землі, яку назвали дарвінізмом, вчений викликав справжній фурор, розколов наукове співтовариство на два протиборчі табори. Його вчення було дуже ретельно розроблено, мало в своїй основі величезну кількість фактичного матеріалу, він пояснював явища, яким до того часу не існувало пояснення.

Чарльз Дарвін помер 19 квітня 1882р.

У фондах Педагогічного музею зберігаються праці Ч.Дарвіна та праці про його вчення, наприклад Альфред Раассел Уоллес "Дарвинизм. Изложение теории естественного подбора и некоторых из ее приложений" (М.,1898); Тимирязев К. "Дарвин и его учение" (Харьков, 1922), Плавальщиков Н. "Чарлз Дарвин" (М.,1934)", Чарлз Дарвин "Сочинения. Том 1 (Путешестивие натуралиста вокруг света)" (М.-Л.,1935), Чарльз Дарвін "Походження видів через природний добір або збереження спритних порід у боротьбі за життя" (Х.,1936), Чарлз Дарвин "Дейстие перекрестного опыления и самоопыления в растительном мире" (М.-Л.,1939) та ін.

Наталія Полонська-Василенко народилася 13 лютого 1884 р. в Харкові, у родині військового Дмитра Меньшова. Закінчила Києво-Фундуклеївську жіночу гімназію, Київські Вищі жіночі курси, історико-філологічний факультет Університету св. Володимира у Києві.

Викладала на Вищих жіночих курсах (1910—1918 рр.), у приватних гімназіях. З 1912 р. Наталія Дмитрівна — асистент історії на Вищих жіночих курсах, згодом  приват-доцент Київського університету. У міжвоєнний та воєнний період — професор Художнього інституту та Київського університету, співробітник Української академії наук, діяльний член багатьох наукових установ, в еміграції - професор Українського вільного університету в Празі та Мюнхені, дійсний член Українського історичного товариства, НТШ та Міжнародної академії наук у Парижі.

Н. Полонська-Василенко прожила довге, нелегке життя, присвятивши весь свій талант справі служіння українській науці. Вона належить до провідних представниць державницької школи в українській історіографії, є автором майже 200 наукових праць в царині історії Запоріжжя та Південної України. Її археографічні студії стали одним з джерел розвитку української історичної науки.

Праці Н. Полонської-Василенко: «Первісна археологія» (1921), історії Південної України — «З історії останніх часів Запоріжжя» (1926), «Історики Запоріжжя» (1927), «Південна Україна року 1787» (1929), «Перші кроки єврейської колонізації в Південній Україні» (1930) та ін.. Перебуваючи в еміграції вона досліджувала питання історії української козаччини — «Палій та Мазепа» (1949), «До історії повстання на Запоріжжі 1768 р.» (1952); «Заселення Південної України в XVIII ст.» (1960), «Запоріжжя XVIII століття та його спадщина» (1967). У Мюнхені в 1969 р. вийшла книга «Видатні жінки України», що присвячена непересічним представницям жіноцтва від часів княжої доби.  Поза сумнівом, одна з головних  праць —  «Історія України». Перший том був виданий у 1972 р., а другий — вже після смерті Наталії Дмитрівни  у 1976 р.

Померла Н. Полонська-Василенко в 1973 р. у м. Дормштадт, похована у м. Новий Ульм, Німеччина.