260 років від дня народження Івана Рижського (1759–1811), українського філософа, логіка, професора і першого ректора Харківського університету

Іван Степанович Рижський народився 18 вересня 1759 в Ризі, у родині парафіяльного священника. Восьмирічним хлопчиком він був зарахований до Псковської семінарії. Потім була семінарія при Троїцько-Сергіївській лаврі. Керівництво семінарії звернуло увагу на винятково здібного учня і по закінченні запропонувало йому залишитися викладати у цьому навчальному закладі, де він чи­тав курси історії, риторики, поезії і філо­софії.

Восени 1786 Івана Степановича запрошують на посаду викладача Санкт-Петербурзького гірничого училища, яке невдовзі було перейменовано на Гірничий кадетсь­кий корпус. Майже 17 років він читав лекції з латини, історії, географії, риторики і ло­гіки для студентів старших курсів.

Водночас Іван Степанович приділяв ве­лику увагу навчально-видавничій роботі. Так, підручники І. Рижського з логіки і рито­рики — «Умословие, или умственная философия» та «Опыт риторики...» — нео­дноразово перевидавалися. У 1802 І. Рижський стає членом Імператорської Російської академії наук, а в лютому 1803 його затверджують професором Харківського університету. Ба­гато зусиль, енергії, знань віддав І. Рижський становленню цього навчального зак­ладу, тут надзвичайно яскраво проявилися його якості організатора і педагога.

Урочисте відкриття університету відбулося 29 січ­ня 1805. Наступного дня Івана Рижського обрали ректором. Протягом шести років він був керівником цього закладу. Ректорство І. Рижського припало на досить складні часи — то був нелегкий пері­од становлення університету. Обладнання навчальних приміщень, добір кадрів, сту­дентські справи, різноманітні господарські проблеми, — ось далеко не повний перелік того, чим доводилося займатися ректору. Про його дивовиж­ну працездатність свідчить хоча б те, що протягом семи років І. Рижський брав участь майже у 720 засіданнях правління університету (на рік приблизно 100).

Свою захопленість наукою Іван Степа­нович прагнув передати студентству. Очо­люючи в університеті кафедру красномов­ства, віршування і російської мови, він на­магався не тільки підняти свої лекції до рівня кращих зразків ораторського мистец­тва, а й водночас подати матеріал цікаво і яскраво. Ректор був автором «Науки стихотворства...» (1811).

Іван Степанович був наділений яскравим педагогічним талантом. За роки свого рек­торства він зумів створити в Харківському університеті стиль взаємоповаги, доброзич­ливості і свободи думки. Загальновідомо, що моральні якості людини витримують суворий іспит тоді, коли їй надається влада над іншими людьми. За спогадами сучас­ників, І. Рижський був демократичним і простим у спілкуванні, при цьому тримався з гідністю, але без зверхності і погорди. Ав­торитет його був незаперечним, а чесність і добропорядність викликали щиру пошану колег і студентів.

По­мер Іван Рижський 14 березня 1811 р. у Харкові.