Сьогодні – 4 березня 2019 - 160 років від дня народження Кесаря Білиловського (1859-1938), українського поета, доктора медицини і хірургії, журналіста, перекладача

Кесар Олександрович Білиловський народився на Полтавщині у сім`ї фельдшера. Гімназійну освіту отримував у Полтаві та Дерпті, навчався в Лейпцизькому та Віденському університетах.Отримавши ступінь доктора медицини та хірургії, повернувся в Україну. Не змігши дістати посади в Полтаві,з 1885 служить лікарем у різних містах Росії. У 1910  Білиловського направили на боротьбу з епідемією холери в Криму, під час Першої світової війни він був начальником військового госпіталю у Феодосії. У 1925-1932 працював лікарем амбулаторії при радянському консульствіу Персії, а потім переїхав до Сімферополя.

Літературну діяльність розпочав у середині 1870-х.Свої поезії друкував в альманасі «Нива», в галицьких журналах «Світ», «Зоря», в першому українському дитячому журналі «Дзвінок», у віденському літературному збірнику «Славянский альманах». Листувався з видатними діячами української культури, зокрема з Іваном Франком, Панасом Мирним, Миколою Лисенком, Михайлом Старицьким, Дмитром Яворницьким та ін.

Перекладав українською мовою твори Гете, Гейне, Шіллера, німецькою - вірш Тараса Шевченка «Нащо мені чорні брови». Під час революційних подій у 1905 Білиловського заарештували, як написав сам поет в одній з автобіографій,за «заступництво за учнівську молодьі за активну участь у маніфестаціях з приводу оголошення свобод».

Географічні дописи Білиловського розміщено у читанці С. Черкасенка «Рідна школа» 1919 року. Ця читанка зберігається у фондах Педагогічного музею України.

Помер Кесар Білиловський 1938 року. Поховали його на цвинтарі Сімферополя. Також він залишив нам дві пісні «В чарах кохання» і «Моя пісня» (музика Миколи Леонтовича).