Замість «готових рішень» Педагогічний музей України пропонує відеоряд авторських фотографій громадської активістки Тетяни Завойської під загальною назвою «Вільні Змалку – Майдан для всіх поколінь! Історія одного протистояння» для актуалізації питань, що потребують суспільного діалогу, надання поштовху до критичного осмислення історії та її включення у сьогодення.

Слово Тетяні Завойській:

«Діти на світлинах. Діти і батьки разом.

Світлини – вже наше минуле, але і крок в ЩАСЛИВЕ МАЙБУТНЄ!

Історію пишемо ми, кожний з нас, нам доля подарували можливість бути учасниками таких важливих історичних подій. Майдан – це сторінка нашої історії, яка близька нам і зрозуміла. Всі фото підкреслюють що вільні і діти, і батьки, які ще не тільки сміливі, а і герої, бо люди не діляться на домогосподарок і героїв.

Якщо ми говоримо про зв’язок поколінь, то саме ці фото це підкреслюють: Майдан для всіх поколінь! Діти і батьки разом! – це так важливо і  для  дітей, і для батьків. І діти, і дорослі завжди схвильовані, коли бачать себе на публічних фото, коли відчувають причетність до тих чи інших подій.

Виставка приваблює саме тим, що кожен відчуває себе причетним до подій, які відбулися на Майдані. Виставка – не кривава частина подій, а навпаки – надія на наше краще майбутнє, бо вона в надійних руках, в руках саме тих, хто хоче справжніх змін і в свідомості, і в суспільстві.

Із сучасною молоддю треба говорити сучасною мовою, де величезну роль відіграє візуалізація. Сучасним людям мало почути історичні факти, їм хочеться це побачити, відчути, стати частинкою дійства. Тоді історія із сухої дидактики перетвориться на живий процес, який не лишає байдужим.

Виставка дає зрозуміти, що все залежить від нас, від наших бажань і прагнень»

Виставка експонувалась у музеї історії Києва, на Всеукраїнському форумі «ДИТЯЧИМ ДОТИКОМ ПЕРА» («Я САМ(а)») – 20 років для дітей і про дітей» в Київському палаці дітей та юнацтва, а у лютому-березні 2019 – в експозиційній залі Педагогічного музею України.

Виставку відвідали київські вчителі, учні початкових класів, пластуни, команда регбістів, студенти, пересічні громадяни, школярі з різних куточків України, учні Київського військового училища імені Богуна.

Важливо, що відвідувачам, зокрема дітям, запам’ятаються не тільки світлини, а й підписи під ними:

«Вітчизна — це не хто і десь, Я — теж Вітчизна»

«Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину»

«Я — Українець! І це вже назавжди»

Слово Тетяні Завойській:

«ГЕРОЯМИ НЕ НАРОДЖУЮТЬСЯ!

Фотографії поза часом, можуть бути доповненням до різних визначних дат і тем спілкування:

• Про усвідомлення цінності людського життя
• Про проблему морального вибору в екстремальних умовах
• Подумати разом: Як зробити так, щоб цей біль зрозуміли усі, хто торкається історії
• Нагадати про родинні цінності, зрозуміти важливість самої родини, родинної історії, спробувати перетворити спілкування у родинні на свято сімейної історії
• Мій життєвий вибір, громадянська позиція
• Чим я б міг допомогти учасникам Революції Гідності!
• Що таке гідність, чому саме так називались події Майдану: Революція Гідності?
• Як часто ви спілкуєтесь з батьками, на які теми?
• Чому ми говоримо: Герої не вмирають?
• Чому виставка називається Вільні змалку??
• Можемо поговорити про зв’язок поколінь, про те як важливо знати історію свого роду»

Фотовиставка «Вільні змалку!» може надихнути школярів на створення власного шкільного партисипативного музею (музей співучасті, або музей 2.0), доповнюючи фоторяд своїми експонатами, або створюючи свій власний музей на іншу тему.

Партисипативний музей за способом комунікації – це діалог (обмін досвідом для пошуку однодумців: створення і розвиток спільнот).

У навчальному процесі шкільний музей варто використовувати як дієвий інструмент для соціальної комунікації і розвитку навичок, необхідних у ХХІ столітті. Отже, для шкільних музеїв найбільш ефективними є партисипативні практики, або культура участі.

         Довідково: Базове визначення культури участі (UNICEF, 2006). Культура участі працює на встановлення зв’язків між особистостями. Музей культури участі не поширює інформацію та знання, а розвиває здатність працювати з інформацією і креативно мислити. Музеї культури участі орієнтовані на соціально-комунікативні потреби особистості.

Згідно з дослідженнями американського інституту музейних та бібліотечних послуг (Institute of Museum and Library Services, http://www.imls.gov/about/21st_century_skills_home.aspx) базовими навичками ХХІ століття є

• критичне мислення ;
• креативність;
• комунікативні вміння;
• здатність до партнерства, кооперації і продукування нових смислів;
• міждисциплінарне і кросс-культурне мислення;
• візуальна грамотність.