Ювілеї існують для того, щоб пригадати щось важливе, сказати вітальні слова, згадати найяскравіші події, вшанувати видатних постатей нашої історії. В історії освіти значущими є також ювілеї книжкових та періодичних видань, які відображають зміст освітнього процесу в різні історичні періоди. Мета цієї виставки – представити електронні копії підручників, навчальних посібників, періодичних видань та творів для дітей, які побачили світ 100 років тому – у 1924 році.
Підручники
Бернашевський О., Васильєв Г. Живий рахунок. Ч. 1. [Катеринослав]: Державне вид-во України, 1924.
Збірник «Живий рахунок» в трьох частинах вперше було видано російською мовою. Для другого, українського, видання збірник значно перероблено і доповнено, пристосовано до умов життя української дитини і потреб української трудової школи 1-го ступеня. Як зазначено в передмові, «зусилля авторів «Живого рахунку» були скеровані на те, щоб зміст задач був, по змозі, більш життьовий, близький дитячій душі і звязаний з иншими уроками. В цьому полягає одна з неодмінних умов успішности навчання аритметиці, її розвивального та практичного значення. «Живий рахунок» — тільки збірник зразкових тем, послідовно збудованих і викладених відповідно до певних умов однієї якоїсь місцевості. Такий збірник аритметичних прикладів конкретного змісту полегшує кожному вчителеві спромогу задавати учням справді цікаві вправи, що відповідають їхнім силам і розвивають їх. В підручнику вміщено багато матеріалу для поступового вироблення в дітях уміння розуміти і навіть складати самостійні задачі: така творча робота – це головний елемент виховального навчання». Підручник надруковано тиражем 200 тис. примірників.
Гельмгольц Г. Закон зберігання енергії. Переклад з німецької мови інж. М. Топоркова. [Миколаїв]. 1924.
Формулювання в точних термінах закону збереження енергії першим дав Герман фон Гельмгольц (1821-1894), німецький фізик, фізіолог та психолог. На відміну від своїх попередників, Гельмгольц пов’язував закон збереження енергії з неможливістю існування вічних двигунів. Підручник містить 6 лекцій, де Герман Гельмгольц подає короткий нарис цілого предмету, характеризує обширні відношення закону зберігання енергії до всіх процесів неорганічної й органічної природи і показує, в якому тісному зв’язку перебуває цей закон з усіма найважливішими питаннями, які висувають природничі науки. Книга була видана тиражем 3 тис. примірників; ціна – 45 коп.
Суховерська О. Рухові забави й гри з мелодіями й примівками. Львів. 1924.
«Добре виховання дає людині можність здобути можливе щастя на землі», — такими словами починається передмова до видання. Далі в передмові читаємо: «Дотеперішня наша система виховання звертала увагу на розвиток ума а по части й характеру дитини, фізичне-ж виховання уважали у нас за непотрібну забавку, якій місце не у школі і яка не лежить у програмі вихователів. Ми не здавали собі справи з того, що інтелектуальне, етичне й фізичне виховання, все це одна нерозривна цілість. Не забуваймо, що тільки в здоровому тілі здорова душа! Учім дітей масово рухатися, бавитися і гратися і знайдемо ключ, що одмикає замок дитячої душі». Книга містить ігри та пісні, багаті на рух та активність, які притаманні дітям.
Авторка – Оксана Суховерська (1891-1977), одна з перших в Україні фахівчинь з фізичного виховання, яка розробила методику і дидактику жіночої гімнастики та ритміки.
Книга надрукована накладом Осипа Суховерського з подякою від авторки Іванові Боберському.
Періодичні видання
Радянська освіта. 1924. №3-4.
«Радянська Освіта» – громадсько-педагогічний місячник, орган Народного комісаріату Освіти УСРР. Виходив у Харкові з 1923 українською мовою, спершу за головного редактора О. Шумського (1925), пізніше М. Скрипника (1928).
№3-4 за 1924 р. містить статті провідних української педагогів та освітніх діячів 1920-х років: Григорія Гринька, Сергія Іваницького, Степана Ананьїна, Якова Чепіги, Володимира Дурдуківського, Григорія Іваниці, Олександра Дорошкевича та ін. З історією журналу можна ознайомитися за посиланням http://pmu.in.ua/virtual-exhibitions/95_rokiv_radianska_osvita/.
Віночок для підкарпатських діточок. 1924. Грудень (децембер).
«Віночок для підкарпатських діточок» – дитячий журнал, що виходив 3 1920 р. в Ужгороді (перший рік двічі на місяць, потім – щомісяця), з 1924 – в Тячеві як додаток до молодіжного журналу «Наш рідний край». В ньому публікувалися твори Т. Шевченка, М. Шашкевича, І. Вагилевича, Ю. Федьковича, Л. Глібова, С. Руданського, Олени Пчілки, Б. Грінченка, І. Франка, Г. Хоткевича, Марійки Підгірянки та ін., а також статтті з питань історії, природознавства, побуту та культури Закарпаття. Друкувалися фольклорні матеріали; окремі стаття передруковувалися з українських радянських та західноукраїнських читанок і дитячих періодичних видань. Журнал використовувався в школах і як читанка.
Дитяча література
Сервантес М. Високодумний лицар Дон Кіхот із Манчі. Том 1. Львів. 1924.
Серія «Бібліотека «Молодої України». Переповів для молодіжи Антін Лотоцький (1881-1949), український громадський діяч педагог, дитячий письменник, видавець, перекладач. А. Лотоцький знайомив українських дітей із кращими зразками світового письменництва та публікував у власному перекладі їхні твори. Так, у часописах друкувалися переклади з болгарської, німецької, іспанської, італійської, хорватської та інших мов.
Це роман що оповідає історію Алонсо Кіхано ─ незаможного дворянина, що прочитав багато лицарських романів. Ці романи так ввійшли в його фантазію, що Кіхано став переконаний, нібито він мандрівний лицар. Разом із простим селянином, «зброєносцем» Санчо Пансою, самозваний Дон Кіхот Ламанчський вирушив на пошуки пригод. Роман було надруковано видавництвом «Молода Україна».
«Дон Кіхот» ─ найвпливовіший літературний твір Іспанської Золотої Доби і вважається одним з найкращих романів в історії світової літератури.
Блажкевич І. Діло в честь Тараса. Репертуар «Діточого театру». Сценічна картина у 2 дії для підготовлення Шевченкових свят. Львів. 1924.
В дитинстві ми часто уявляємо себе героями з казки, а зіграти казкову роль можна за допомогою спеціального твору – п’єси. Дитячі п’єси друкувалися у вигляді невеличких книжечок. У фондах музею зберігається видання такого типу — «Діло в честь Тараса». Репертуар «Діточого театру». Сценічна картина у 2 дії для підготовлення Шевченкових свят. Авторка — Іванна Блажкевич (1886-1977), дитяча письменниця, громадська діячка, просвітниця.
Про Кобзаря ювилей
Прочитав в нім перший Славко;
І до мене каже: «Гей!
До діла беремося шпарко!
Не далеко вже до марта,
Тож нарадитися варта,
Як нам владити се свято
Що до нього так завзято
«Світ дитини» закликає.
Франко І. Казки. Фарбований лис. Війна між псом і вовком. Ч. 1 збірки «Коли ще звірі говорили». Львів. 1924.
Цей твір витримав п’ять прижиттєвих видань (1891, 1896, 1902, 1909, 1914), не враховуючи численних передруків частинами або уривками у шкільних читанках і різних періодичних виданнях.
«Фарбований лис» – літературна казка Івана Франка, яка відзначається динамічністю сюжету, живим гумором і глибиною ідеї. Головним героєм є хитрий лис Микита, який усього в житті досягав обманом. Автор наголошує на тому, що брехнею у світі не проживеш – вона лише погубить.
Автор ілюстрацій – Петро Лапин (1887-1937), обкладинка – Павла Ковжуна (1896-1939).
Тираж 5 тис. примірників.
Франко І. Казки. Лисичка-черничка. Ч. 2 збірки «Коли ще звірі говорили». Львів. 1924.
Це повчальна історія з мораллю про хитру лисичку та селезня, який її перехитрив. Збірка казок Івана Франка під назвою «Коли ще звірі говорили» вперше вийшла ще 1899 р., друге видання з’явилось 1903 р. До цієї збірки І. Франко додав передмову, в якій писав: «Оці байки, що зібрані в тій книжечці, то старе народне добро… Вони найбільше відповідають смакові дітей від 6 до 12 років, заставляють їх сміятися і думати, розбуджують їх цікавість та увагу до явищ природи».
Автор ілюстрацій Петро Лапин (1887-1937), український художник, ілюстратор дитячих книг, обкладинка Павла Ковжуна (1896-1939), українського живописця, графіка, мистецтвознавця; основним напрямком мистецької роботи П. Ковжуна було створення обкладинок та ілюстрацій до книг, зокрема дитячих, і журналів, екслібрисів, плакатів, карикатур; промислова графіка.
Тираж 5 тис. примірників.
Завадович Р. Рицарь Лесь. Сценічна картина для дітей з піснями. Львів. 1924.
Роман Завадович (1903-1985) – український письменник, журналіст, редактор, культурно-освітній діяч. П’єсу «Рицарь Лесь» написав у віці 21 року під час вчителювання. Це повчальна історія про те, що рано чи пізно правда вийде на поверхню, а любов та щирість переможуть будь-яку брехню. У п’єсі читач зустріне короля, котрий любить солодко поспати, королівну, яка не хоче заміж, рицаря, який виявився не таким вже і гідним представником дворянського стану, та Леся – головного (а може, й ні) героя твору. Обкладинка – Антіна Монастирського (1878-1969), українського художника, ілюстратора книг видавництва «Світ дитини».
Королів-Старий В. Зустріч. Львів. 1924.
Ця новорічна п’єса-казка розповідає про зустріч лісових жителів з дітлахами. Ведмідь та зайчик попросили дітей написати листа до пана Нового року, адже самі ще погано володіли грамотою. Дітлахи з радістю погодились допомогти та домовились про нову зустріч. А чим закінчилась та зустріч, ви можете дізнатись, прочитавши п’єсу.
Навчальні посібники
Тутківський П. Катастрофи у Всесвіті і на землі. Їх природа, ймовірність та передбачення. Харків-Київ. 1924.
Павло Тутковський (1859-1930) – український геолог, географ і педагог. Один з основоположників геології й географії України. У посібнику подано основні відомості про ті явища природи, що можуть спричиняти різні лиха населенню Землі і тому звуться катастрофами, а також показано ступінь їх ймовірності для різних країн та континентів. Автор зазначає, «що усі явища в природі завжди підлягають певним законам, що нічого таємничого в явищах природи нема, що ніякого втручання якихсь таємничих могутніх істот (духів або богів) в життя природи не буває і що явища природи, коли вони точно досліджені та науково вивчені, можна передбачити й наперед вираховувати з великою точністю. Що більше ми вивчаємо ці закони, то ясніше повстає перед нами надзвичайно мала ймовірність таких катастроф».
Тираж 3 тис. примірників, ціна 30 коп.
Чепіга Я. Страх і кара та їх вплив на характер і волю дитини. Психо-педагогічний нарис. Київ. 1924.
«Я – педагог, а не вчений. Тож, користуючись по змозі здобутками науки, я маю перш за все на увазі живе життя, питання про правдиве виховання дитини. А зараз я маю на меті тільки спинитись над почуттям страху, розглянути педагогичне прикладання його, щоб вияснити, яка від того користь і шкода у вихованні й розвиткові дитини», — цими словами починає свою працю Яків Чепіга (1875-1937), видатний практик і теоретик української педагогіки. Це невеличка збірка з 5 розділів: зовнішні вияви; два принципи виразу почуттів; спадковий характер страху; розвиток страху; кара. Кожен з розділів описує та характеризує моральний та фізичний стан дитини під час страху та покарання. Автор ділиться своїми думками та досвідом з педагогами, батьками, тими, хто стоїть близько до педагогіки задля кращого розуміння впливу покарання та страху на подальший розвиток та почуття дитини.
На титульній сторінці зазначено, що 20% авторського гонорару відраховується на фонд вшанування пам’яті А.І. Лещенка – одного із співзасновників Товариства шкільної освіти у 1917 році.
Видано видавничим товариством «Час» тиражем 3 тис. примірників; ціна 30 коп.
Панів А.Н. Метрична система мір. З російської переклав М. Чечель. Харків. 1924.
Книжка складається з двох частин: 1) міри взагалі, міри стародавніх та первісних народів, короткі історичні відомості про виникнення метричної системи, пояснення системи та її переваги над іншими система міри, 2) таблиці для переведення російських мір на метричні й метричних на російські.
Переклав з російської Микола Чечель (1891-1937), український політичний діяч, член і секретар Центральної ради, жертва сталінського терору.
Видано видавництвом «Шлях освіти» тиражем 3 тис. примірників; схвалено Всеукраїнською міжвідомчою метричною комісією.
