Анна Франк народилася 12 червня 1929 в Франкфурт-на-Майні (Німеччина)в єврейській родині. Вона відвідувала дитячий садок при школі Монтессорі, потім пішла у перший клас цієї школи, де вона провчилася до шостого класу, далі перейшла до Єврейського ліцею. Мати Анни, Едіт Холлендер Франк, була домогосподаркою, а батько, Отто Франк, — офіцером у відставці, також вона мала старшу сестру Марго.

Після приходу Гітлера до влади в 1933, сім’я Анни емігрувала до Амстердама, де її батько став директором акціонерного товариства «Opekta». У травні 1940 Німеччина окупувала Нідерланди і окупаційний уряд почав переслідувати євреїв.

6 липня 1942 родина Анни Франк переселилася в таємно влаштоване сховище, в задню частина офісного будинку, який належав фірмі «Opekta». Вхід був замаскований під шафу з документами. Спеціально напередодні вони поширили чутки, що їдуть до Швейцарії. Через деякий час  до них приєдналася сім'я Ван Пельс у складі Германа ван Пельса, його дружини Августи і сина Петера, а восени ще одна людина —  Фріц Пфеффер. Всього їх було восьмеро.

У сховищі Анна вела щоденник, вона писала вигаданій подрузі про те, що відбувалося з нею і з іншими мешканцями притулку кожен день. Перший запис у щоденнику, Анна зробила в день свого народження, коли їй виповнилося 13 років. Останній запис — 1 серпня 1944. Вона пише в листопаді 1942: «Німці дзвонять у кожні двері і запитують, чи не живуть в будинку євреї ... Увечері, коли темно, я бачу колони людей з плачучими дітьми. Вони йдуть і йдуть, обсипані ударами і стусанами, які майже збивають їх з ніг. Нікого не залишилося — старі, діти, вагітні жінки, хворі — всі рушили в цей смертельний похід»

Вони прожили в сховищі 25 місяців, аж поки нацисти їх не викрили. Анна Франк померла в концтаборі в 1945, незадовго до закінчення війни. Єдиний, хто вижив з родини, це батько, який і опублікував щоденник доньки. Трагічна доля цієї дівчини, її щоденник став одним з символів поневірянь жертв Голокосту.