Іван Олексійович Сікорський народився 7 червня 1842 р. в селі Антонове Сквирського повіту Київської губернії в родині священика. Початкову освіту здобув у місцевому духовному училищі, продовжив навчання в Київській духовній семінарії. Після закінчення курсу медичних наук в університеті Св. Володимира отримав звання доктора медцини за спеціальністю паталогія душевних і нервовх хвороб (1872 р).

Цього ж року молодий медик вирушив до Санкт-Петербурга для вивчення душевних хвороб під керівництвом професора Балінського.

Іван Олексійович одним із перших психологів у Європі експериментував, спостерігаючи за розумовою діяльністю учнів. В 1879 р. його обрали членом-кореспондентом Бельгійського королівського медичного товариства, 1882 р. він став іноземним членом-кореспондентом Паризького товариства громадської медицини і професійної гігієни, а також членом Товариства психіатрів і Товариства російських лікарів (Санкт-Петербург).

На початку 1885 р. учений повернувся до Києва і працював екстраординарним професором університету Св. Володимира на кафедрі систематичного і клінічного вивчення нервових і душевних хвороб. У травні 1885 р. його призначили директором Київського попечительського комітету в’язниць.

Іван Сікорський часто виступав з публічними лекціями перед київською інтелігенцією.

У 1896–1905 рр. Іван Олексійович видавав журнал «Вопросы нервно-психической медицины», з його ініціативи в Києві було створено Лікарсько-педагогічний інститут для розумово відсталих та нервових дітей (1904 р.).

Іван Сікорський багато уваги приділяв питанням освіти дітей і молоді. Основним завдання середньої школи, на його думку, є виховане навчання, тому що «…таке навчання розраховане не тільки на повідомлення відомостей, а й на розвиток самих здібностей».

Ученого цікавили різні психолого-педагогічні проблеми, серед них —психологічне значення дитинства, дошкільного віку. Він одним із перших вітчизняних педагогів звернув увагу на дошкільний вік як на окремий період дитинства, присвятивши цьому важливому питанню багато психологічних і педагогічних розвідок. Серед найвідоміших — «Воспитание в возрасте первого детства» (1884 р.), «Душа ребёнка» (1901 р.).

Він не лише опікувався дослідженням фізіологічного та психологічного розвитку дитини, а й брав активну участь у суспільному і педагогічному житті Києва. 30 вересня 1907 р. його обрали директором Київського педагогічного фребелівського інституту і головою Київського фребелівського товариства (1908 р.). 2 січня 1910 р. вченому було присвоєно звання заслуженого професора Київського університету Св. Володимира.

Перелом у житті Івана Олексійовича Сікорського стався в 1913 р., коли він виступив як експерт у справі Бейліса (інспірованого судового процесу проти людини, безпідставно звинуваченої у вбивстві з ритуальною метою православного хлопчика). Сікорський Іван Олексійович висловив припущення, що ці ритуальні дії були здійснені фанатиками-сектантами іудейського віросповідання. Психолога звинуватили в «юдофобстві», від нього почала відвертатися демократично налаштована інтелігенція. Прогресивна преса різко й негативно висловилася на його адресу.

Помер Іван Олексійович Сікорський 14 лютого 1919 р. в Києві.
У фондах Педагогічного музею України зберігаються книги автора та періодичні педагогічні видання кінця XIX- початку XX століття, у яких вміщено рецензії на праці Івана Сікорського (журнали «Вестник воспитания, «Русская школа»), та які є складовою частиною наукового об’єкту «Колекція стародруків Педагогічного музею України (рукописи, стародруки та рідкісні видання 1477-1923 рр.)», що становить національне надбання.

Книги:
1. Сикорский И.А. Сборник научно-литературных статей по вопросам общественной психологии, воспитания и нервно-психической гигиены. Книга IV. Яды нервной системы./ И.А. Сикорский // К.- Харьков: Южно-русское кн-во, 1900 – 278 с. (pdf)

2. Сикорскій И.А. Начатки психологіи. Изд. 2 / И.А.Сикорский // К.: Тип. С.В. Кульженко, 1909 – 144 с. (pdf)

3. Сикорскій И.А. Всеобщая психологія съ физіогномикой въ иллюстрированномъ изложеніи / И.А. Сикорский // К.: Тип. Кульженко С.В., 1912 – 784 с.

Про нього:
1. Українська педагогіка в персоналіях: у 2-х кн. Кн. 1:Навчальнй посібник / За ред. О.В.Сухомлинської // К.: Либідь, 2005 – 624 с.

2.М. И-ъ. Сикорскій А.И. Психологческая борьба сь самоубійствомъ въ юные годы. // Русская школа. – 1913. — №3. – с.28 – 29.

3. В.Яковенко. Сикорскій А.И. Начатки психологіи. // Вестник воспитания. – 1910. — №5. – с.68 – 72 (Критика и библіографія). (pdf)

4. В.Яковенко. Сикорскій А.И. Душа ребенка съ краткимъ описаніемъ души животныхъ и души взрослого человека. // Вестник воспитания. – 1909. — №1. – с.1 – 13 (Критика и библіографія). (pdf)

5.Проф. Иванъ Алексеевичъ Сикорскій [Бібліографічний очерк]. // Вестник воспитания. – 1895. — №3. – с.291 – 295. (pdf)

Підготувала Тетяна Полюхович,

головний зберігач фондів музею.