На 2022 рік заплановано проведення чергового Всеукраїнського огляду музеїв при закладах освіти. Проблема подальшої долі багатьох із них актуальна і, водночас, складна й багатоаспектна, адже в умовах реформи децентралізації та реалізації положень Нової української школи музеям доведеться швидко переосмислювати своє призначення у соціумі та шукати нові форми комунікації. Можливо, що багатьох за 3-4 роки ми і не дорахуємось…

Ці вкрай важливі питання ми обговорили під час методичних діалогів, учасницями яких стали:

• Лариса Гайда, провідна наукова співробітниця Педагогічного музею України.
• Ірина Скриль, завідувачка відділу краєзнавства комунального закладу «Харківська обласна станція юних туристів» Харківської обласної ради; багато років займається організаційно-методичним супроводом учнівського краєзнавчого руху та діяльністю музеїв у закладах освіти.
• Ірина Пушкар, методист комунального закладу «Харківська обласна станція юних туристів» Харківської обласної ради, відповідальна за організацію методичного забезпечення діяльності музеїв закладів освіти.

Харківщина – одна з областей України, яка має не тільки значну кількість таких музеїв, але й системно працює над їх збереженням та розвитком. Так, у закладах освіти області на 1 вересня 2021 р. діє 341 музей, з них – 214 у сільській місцевості. До краєзнавчо-музейної діяльності залучені учні різних закладів освіти: при дошкільних закладах освіти працює 5 музеїв, при закладах загальної середньої освіти – 300, при позашкільних – 18, при професійно-технічних – 18.

Аналіз мережі освітянських музеїв засвідчує і досить широку палітру профілів: у навчальних закладах Харківщини діють музеї історичного профілю – 249 (з них: широкого історичного профілю – 118; військово-історичного – 85; історії освіти (навчального закладу) – 46); археологічного – 1; краєзнавчого – 8; природничого – 5; літературного – 10; етнографічного – 52; галузевого  – 3; інших профілів: мистецькі – 5; хліба та голодомору – 7,  художні –1.

Зауважимо, що більшість музеїв області на високому рівні здійснює пошукову, дослідницьку діяльність, активно поповнює фонди в експедиціях і походах рідним краєм, створює сучасні експозиції та виставки, популяризує краєзнавство серед дітей та учнівської молоді. 38 музеїв закладів освіти Харківської області мають звання «Зразковий музей».

Очевидним є і значущим є науковий доробок – на музейних матеріалах юні музеєзнавці готують науково-дослідницькі роботи Малої академії наук України, повідомлення і публікації на Всеукраїнські учнівські конференції, які проходять щорічно у Харкові, Миколаєві, Одесі, Черкасах, Слов’янську (Донецька область).

Помітні результати своєї підготовки демонструють юні екскурсоводи Харківщини і на Всеукраїнському конкурсі юних екскурсоводів – п’ять років поспіль стають призерами усіх номінацій на ІІ етапі конкурсу, який проходив у різних містах України (Київ, Чернігів, Тернопіль). Призерами ставали екскурсоводи військово-історичних, загальноісторичних, етнографічних, літературних, краєзнавчих, галузевих музеїв та музеїв історії школи.

Успіхи й здобутки юних музейників у певній мірі залежать від фахової майстерності їхніх керівників. У Харківській області напрацьована система науково-методичної роботи з такими педагогами. Щорічно, у березні, проводиться виїзний семінар керівників музеїв закладів освіти, програма якого складається з двох частин – наукової і практичної. Практична частина включає обмін досвідом між педагогами, знайомство з роботою найкращих музеїв закладів освіти, а також роботою державних музеїв області. А наукову частину семінару проводять працівники кращих державних музеїв Харківщини – Харківського літературного музею, музеїв природи та археології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, Художнього меморіального музею І.Ю. Рєпіна (м. Чугуїв), які знайомлять педагогів з новітніми формами музейної роботи та своїми освітніми програмами.

За підтримки колег, музейних науковців, комунальний заклад «Харківська обласна станція юних туристів» оновлює та видає методичні рекомендації щодо діяльності музеїв закладів освіти. Так, у 2020 р. було підготовлено збірку «Музеї закладів освіти Харківської області», де представлена інформація про кращі музеї закладів освіти краю.

Онлайн-контактування відкриває нам широкі можливості для фахової розмови та обговорення актуальних питань освітянського музейництва. Під час комунікації та обміну думками учасники діалогу висловили власні точки зору з таких питань:

• Чи не найбільша кількість шкільних музеїв створена й діє у сільській місцевості, тож чи можемо ми говорити про особливості діяльності та реорганізації міських і сільських в умовах децентралізації, адже найбільш вразливими є сільські. Чому саме?
• При створенні освітніх округів (навчально-виховних об’єднань, опорних закладів освіти) певна кількість шкіл втрачає автономію і стає структурними підрозділами, скорочується кількість класів, деякі закриваються. Яка подальша музеїв у таких закладах освіти?
• Шкільні музеї в умовах децентралізації шукають нові ролі в сучасних умовах діяльності територіальних громад. Як допомогти музеям знайти своє місце у місцевому культурному середовищі?

Резюмуючи, зазначимо, що під час діалогу відбулось плідне обговорення та озвучені цікаві ідеї і пропозиції:

• Підсумки огляду музеїв закладів освіти 2021-2022 рр. нададуть можливість ретельно проаналізувати і вивчити зміни у діяльності музеїв закладів освіти краю. Це створить умови для подальшого моніторингу та прогнозування.
• Перспективним є визначення цільових категорій педагогів, які опікуються музеями у закладах освіти, та шляхів для адресної організаційної, методичної та вузько фахової допомоги.
• Доцільним є подальший пошук ефективних моделей шкільних музеїв: музей – презентаційний центр громади, музей історії села, музей історії громади, музейний комплекс, музейний туристичний продукт + пам’ятки на території під відкритим небом, комплекс меморіальних кімнат і куточків тощо.
• Актуальним залишається напрацювання досвіду реальної співпраці з музеями-юридичними особами, створення спільних освітніх програм для дітей та учнівської молоді місцевої громади.

Наше спілкування продемонструвало взаєморозуміння, було змістовним і корисним, адже поєднання методичних напрацювань з практичним досвідом, їх переосмислення та сучасне бачення має слугувати подальшому розвитку освітянської музейної сфери.

 

Лариса Гайда, провідна наукова співробітниця
Педагогічного музею України
Ірина Пушкар, методист Комунального закладу
«Харківська обласна станція юних туристів»