125 років від дня народження Івана Шиманського (1896–1982), українського методиста математики, педагога

Іван Євгенович Шиманський народився 20 січня 1896 в селі Кардани на Київщині. У 1915 вступив на фізико-математичний факультет Київського університету, але наступного року був призваний в армію. Закінчив університет у 1922. Працював сільським учителем, викладав математику у Київському гідромеліоративному та сільськогосподарському інститутах. У 1938-1941 працював доцентом кафедри математики Київського педагогічного інституту. Під час Другої світової війни деякий час перебував у лавах Червоної Армії. В 1942 року звільнений у запас, працював у с. Райгород Сталінградської області вчителем математики у школі, викладав математику в Горьківському інституті інженерів водного транспорту. У 1944 повернувся до Київського педагогічного інституту, де з 1953 по 1971 завідував кафедрою елементарної математики та методики математики У 1947 захистив дисертацію на ступінь кандидата педагогічних наук.

 І.Шиманському належить понад 40 науково-методичних праць. Його наукові інтереси були пов'язані з галуззю математичного аналізу, методикою його викладання в педагогічних вишах та методики викладання математики в школі. В методиці викладання математичних дисциплін в педагогічних інститутах розглядав проблему професійної спрямованості викладання математичного аналізу. Наполягав на тому, щоб майбутні вчителі математики та фізики мають оволодіти знаннями і навичками прийомів роботи з диференціального й інтегрального числень, звертаючи особливу увагу на ті, що відносяться до питань елементарної математики середньої школи.

Як керівник кафедри, дібрав чудовий колектив методистів-математиків, і кафедра стала фактично однією з найкращих кафедр методики математики в СРСР. Насамперед стараннями І. Шиманського у 1964 було організовано друкування щорічника, республіканського науково-методичного збірника статей «Методика викладання математики». Відповідальним редактором перших його випусків був Іван Євгенович. У цей самий період при кафедрі починає діяти Республіканський науково-методичний семінар, активними учасниками якого були викладачі, науковці, вчителі та аспіранти. Під керівництвом І. Шиманського захистили кандидатські дисертації з методики викладання математики 16 осіб.

Помер Іван Шиманський 7 березня 1982, похований на Байковому цвинтарі у Києві.

Іван Павловський народився 21 січня 1851 в с. Боброве Калузької губернії. В 1854 переселився з батьками в Україну, спочатку до містечка Хомутець Миргородського повіту, згодом до Полтави. Закінчив Полтавську чоловічу гімназію та історико-філологічний факультет Київського університету Св. Володимира.
Впродовж 1874–1913 викладав історію в Полтавському кадетському корпусі та одночасно був секретарем Полтавської губернської ученої архівної комісії. Член Полтавського церковного історико-археологічного комітету, організатор та завідувач музею Полтавської битви (1909–1918). Був організатором, учасником народних читань та недільних шкіл на Полтавщині.
І.Павловський – автор понад 150 праць, насамперед студій з історії Полтавщини XVIII-XIX ст., біографічних словників: «Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века» (1912, з доповненням 1913), «Полтавцы. Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители» (1914). Був одним з укладачів систематичного покажчика часопису «Киевская старина» (Полтава,1911).
Помер І.Павловський 14 травня 1922 в Полтаві.