Week of Янв 22nd
ПнПонедельник | ВтВторник | СрСреда | ЧтЧетверг | ПтПятница | СбСуббота | ВсВоскресенье |
---|---|---|---|---|---|---|
21.01.2019
|
22.01.2019(1 event)
All day: Антон Сушкевич - 130 роківAll day: Антон Сушкевич - 130 років All day 22 січня 2019 виповнюється 130 років від дня народження українського математика Антона Казимировича Сушкевича. Народився в Борисоглєбську (нині Воронізька область РФ) в родині інженера-залізничника. У 1906—1911 слухав лекції в Берлінському університеті. У 1913 закінчив Петербурзький університет, у 1917 р. склав магістерські іспити в Харківському університеті. У 1926 р. захистив докторську дисертацію в Харкові. Свою педагогічну діяльність Антон Сушкевич почав з 1916, викладаючи математику в різних гімназіях Харкова. З початку 1918 працює в Харківському університеті приват-доцентом, а з 1920 — ад’юнкт-професором. З 1921 по 1929 — професор Воронізького університету. Наприкінці 1929 був обраний дійсним членом Українського науково-дослідного інституту математики й механіки і переїхав до Харкова. Одночасно працює професором Харківського геодезичного інституту. У 1933—1961 працює в Харківському університеті, де завідував кафедрою алгебри та теорії чисел. Був членом Харківського математичного товариства. Основні праці Сушкевича стосуються алгебри; він є одним з основоположників теорії узагальнених груп (монографія «Теорія узагальнених груп», 1937). Сушкевич — автор навчальних посібників: «Теорія чисел» (1936), «Вища алгебра», «Елементи нової алгебри» (1937), мав праці з історії математики та ін. З оглядом наукового доробку А. Сушкевича та переліком його праць можна ознайомитись за посиланням http://www.mathnet.ru/links/d9e2937d12ae8128397849a2fc56b898/rm7287.pdf |
23.01.2019(1 event)
All day: Михайло Комаров - 175 роківAll day: Михайло Комаров - 175 років All day 23 січня 2019 року виповнюється 175 років від дня народження Комарова Михайла Федоровича - українського бібліографа, лексикографа, літературознавця, перекладача, критика, фольклориста, громадського діяча. Народився Михайло Федорович в слободі Дмитрівні Павлоградського повіту (нині — село Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області). У студентські роки та на початку юридичної карєри приймав у часть у “Київській громаді”. Громадівці організовували недільні школи, видавали українською мовою популярну і дешеву літературу, збирали фольклорний та етнографічний матеріал. В період з 1874 по 1875 роки Михайло Федорович переклав українською мовою та видав брошури історика і громадського діяча Олександра Іванова «Розповіді про небо та землю», «Розмова про земні сили». Під час перебування у Києві Михайло Комаров розпочинає безперервну діяльність як літератор, критик, бібліограф і видавець. У 1881 році була опублікована його перша невелика праця про Т.Шевченка “Кое что о Шевченке” яка стала початком його шевченкіани. Адже Комаров був першим бібліографом творів Т. Г. Шевченка та праць про нього. Займаючись бібліографією, Комаров активно співробітничає з київськими та львівськими часописами і газетами, виступаючи переважно в ролі літературного критика. Його статті, огляди, рецензії охоче друкували “Киевская Старина”, “Рада”, “Зоря” , “Діло”, “Правда”, «По морю и суше» та ін.. |
24.01.2019(1 event)
All day: Станіслав Людкевич - 140 роківAll day: Станіслав Людкевич - 140 років All day Народився в м. Ярославі (нині Польща) у родині вчителя. Навчався на філологічному факультеті Львівського університету (1898 – 1901), згодом у музично-історичному інституті при Віденському університеті. З 1901 року Станіслав Пилипович викладав українську мову та літературу в гімназіях Львова і Перемишля, редагував журнал «Артистичний вісник» (1905 - 1907). Брав активну участь в організації Вищого музичного інституту ім. М.Лисенка у Львові, з 1908 року – його директор, а з 1919 року – викладач теоретичних дисциплін та інспектор філій. Він був головою музикологічної комісії НТШ, професором, завідувачем кафедри теорії та композиції Львівської консерваторії, а також — старшим науковим співробітником Львівської філії Інституту фольклору АН УРСР. Автор підручників «Загальні основи музики: теорія музики» (Коломия, 1921); «Матеріали для науки сольфеджіо і хорового співу» (Л., 1930), а також педагогічних статей у періодичних виданнях. Помер у Львові у 1979р. |
25.01.2019
|
26.01.2019
|
27.01.2019(1 event)
All day: Павло Чубинський - 180 роківAll day: Павло Чубинський - 180 років All day Сьогодні, 27 січня, згадуємо видатного вченого, етнографа, історика, громадського діяча, автора слів Державного Гімну України - Павла Чубинського. Це вчений, який вирізнявся з-поміж своїх сучасників титанічною працездатністю та відданістю своїй справі. За словами його друга, етнографа Ф. Вовка, Павло Платонович за своє коротке життя (45 років) встиг зробити стільки, що його заслуг вистачило б на декількох професійних учених. Павло Платонович Чубинський народився 27 січня 1839 р. на Київщині. Освіту здобув у Другій київській гімназії та в Петербурзькому університеті. 1861 р. захистив дисертацію "Нариси народних юридичних звичаїв і понять з цивільного права Малоросії". У студентські роки брав участь у діяльності петербурзької української громади, товаришував з Т. Шевченком, М. Костомаровим, П. Кулішем, В. Білозерським. У 1961-1962 рр. був активним дописувачем журналу «Основа», одним із засновників товариства «Громада», клопотав про відкриття безкоштовної сільської школи в Борисполі на Київщині. Восени 1862 р. Павло Чубинський написав слова вірша "Ще не вмерла Україна" і того ж року був висланий за українську діяльність в Архангельську губернію під нагляд поліції. У 1869 р. дістає дозвіл про повернення до України й очолює етнографічно-статистичну експедицію Російського географічного товариства в Південно-Західному краї. Блискуче проведення експедиції дало змогу вченому домогтися від уряду створення Південно-Західного відділу Російського Географічного товариства у Києві, який відіграв вагому роль у збиранні, дослідженні, збереженні фольклорних, історичних та етнографічних пам’яток України. За свою наукову діяльність Павло Чубинський був нагороджений найпочеснішими нагородамив галузі етнографії того часу - золотою медаллю Російського географічного товариства (1873), золотою медаллю Міжнародного етнографічного конгресу в Парижі (1875) та Уваровською премією Петербурзької АН (1878). Науковий доробок вченого – це 7 томів «Праць етнографічно-статистичної експедиції в Західно-Руський край», 2 томи «Записок Південно-Західного відділу імператорського РГТ» та кілька монографій. Твори Павла Чубинського, були тривалий час заборонені. І лише з набуттям Україною незалежності творчий доробок вченого був належним чином поцінований, а слова вірша «Ще не вмерла Україна» стали національним гімном держави.
|