Марія Монтессорі народилася 31 серпня 1870 в провінції Анкона (Італія) у родині фінансового службовця. У 1886–1890 відвідувала загальноосвітню школу з технічним нахилом. Потім вступила до Римського університету на факультет математики та природничих наук, але незабаром її інтереси змістилися в галузь біології та медицини. У 1892 закінчила медичні підготовчі курси.

У 1895 Марія Монтессорі почала працювати асистенткою у лікарні, а в 1896 захистила дисертацію з психіатрії, ставши першою жінкою в Італії, яка закінчила курс медицини, і першою в Італії лікаркою, яка здобула докторський ступінь. У період 1897 – 1898 рр. вона відвідує лекції з педагогіки і вивчає всі основні роботи з теорії виховання і освіти. У 1898 Монтессорі стала директоркою Римського Ортофренічного інституту, школи для дітей з відсталістю. У 1904 вона стає завідувачем кафедpи антpопологіі в Римському унiвеpситетi.

Світову славу і визнання Марія Монтессорі здобула за розробку педагогічної системи «педагогіка Монтессорі». Першу «школу Монтессорі» вона відкрила 6 січня 1907 в Сан-Лоренцо.  Методика італійської педагогині набула популярності ще у середині ХХ століття та й досі є однією із найпоширеніших у сучасній системі виховання. Методика Монтессорі є моделлю особистісно орієнтованого підходу до навчання і виховання. В її основі лежить ідея про те, що кожна дитина, з її можливостями, потребами, системою стосунків проходить свій індивідуальний шлях розвитку. Вона вважала, що головним завданням освіти є підтримувати спонтанність і творчість дітей, забезпечувати їх всебічний розвиток: фізичний, духовний, культурний і соціальний. 

Під час Другої світової війни Марія Монтессорі змушена покинути Італію і переїхати жити і працювати в Індію. Саме тут вона розвиває свої ідеї та описує їх у численних книгах. Пізніше вона засновує Центр Монтессорі в Лондоні (1947). Вона була номінована на Нобелівську премію світу тричі – у 1949, 1950 і 1951 рр.

Марія Монтессорі померла в Ноордвейку (Нідерланди) у 1952.

 У фондах Педагогічного музею зберігаються публікації та книги Марії Монтессорі, праці дослідників її педагогічної системи. А також хто цікавиться можна ознайомитися із узагальненим досвідом проведення проєкту «Педагогіка дитинства». Тема №1 «Методика Марії Монтессорі» на сайті Педагогічного музею України  http://pmu.in.ua/actual-info/ped_childhood/

#опис_зображень Картинка проекту «Педагогічний календар» присвячена 150 літтю Марії Монтессорі.

Фото її портрет. Текст «Марія Монтессорі, 31 серпня, (1870-1952), італійська педагогиня.

З детальним описом художнього оформлення картинки проекту Педагогічний календар можна ознайомитись за посиланням https://cutt.ly/iymSmUO

Народилася Марія Монтессорі 31 серпня 1870 р. в містечку провінції Анкона (Італія) у родині фінансового службовця. З ранніх років Марія завжди була попереду свого часу. У 1886–1890 вона відвідує загальноосвітню школу з технічним нахилом, у якій навчалися тільки хлопчики, що для того часу було неприпустимим. По закінченню школи Марія вступає на факультет математики та природничих наук Римського університету, але незабаром її інтереси змістилися в царину біології та медицини. У 1892 закінчила медичні підготовчі курси. І хоча жінкам у той час не дозволялося вивчати медицину, Марія все-таки твердо вирішила бути лікарем, і стала студенткою медичного факультету.

З 1895 працює асистентом у лікарні, а в 1896 захищає дисертацію з психіатрії і стає першою в Італії жінкою – доктором медицини. Працюючи в унiвеpситетськiй клініці, Монтессорі отримала приватну практику. Тут відбулася її перша зустріч із дітьми з обмеженими можливостями, для яких Монтессорі створює оточення, відповідне до потреб кожної дитини.

У 1898 Марія Монтессорі стає директором Ортофренічного інституту. З її появою в інституті вона вимагала неодмінно шанобливого ставлення персоналу до хворих. Саме в період з 1898  до 1900  відбувається становлення Монтессорі як педагога. Діти, з якими займалася Марія Монтессорі, за результатами державного іспиту випередили дітей з державних шкіл, і стало зрозуміло, що державна освіта стримує розвиток дітей. У період 1897–1898 Монтессорі відвідує лекції з педагогіки і вивчає всі основні роботи з теорії виховання і освіти. У 1904 вона стає завідувачем кафедpи антpопологіі в Римському унiвеpситетi і проводить антропологічні дослідження в педагогічній галузі.

6 січня 1907 – дата народження педагогіки Марії Монтессорі: тоді в Сан-Лоренцо відкривається перший «Будинок дитини» – дитячий садочок для здорових дітей, вихованцями якого стають 50 дітлахів від 2 до 6 років з найбідніших верств населення найближчих околиць Риму. З цього часу і до кінця життя, тобто впродовж 45 років, Монтессорі займається проблемами виховання і освіти здорових дітей. Усього через кілька місяців неорганізовані дітлахи перетворюються на зосереджених і дисциплінованих вихованців. Монтессорі говорила про те, що в дітях природою закладено все, що їм потрібно для розвитку. Основне завдання дорослого – не заважати. Діти здатні освоювати навколишній світ через самостійну діяльність, діти вміють і люблять вчитися, якщо навчання не стає насильством. «Допоможи мені зробити це самому» – основний девіз Монтессорі-методу.

Під час Другої світової війни Марія Монтессорі з сином Маріо змушена покинути Італію і переїхати жити і працювати в Індію. Саме тут вона розвиває свої ідеї та описує їх у численних книгах. Пізніше вона засновує Центр Монтессорі в Лондоні (1947).

Померла Марія Монтессорі в Нордвейку (Нідерланди) 6 травня 1952 р.