My Calendar

Week of Сен 16th

  • Іван Капустянський: 130 років

    Іван Капустянський: 130 років

    All day
    18.09.2024

    Іван Капустянський (1894–1937), літературознавець, журналіст, критик, бібліограф, педагог

     

    Іван Капустянський народився 18 вересня 1894 в с. Рокити, нині Кременчуцького району Полтавської області. Навчався в Лубенській і Полтавській (1909–12) духовних семінаріях, Ніжинському історико-філологічному інституті (1912–16 ). У серпні 1916 мобілізований до армії і направлений до Київського військового училища, а звідти в званні прапорщика — на Південно-Західний фронт. Після демобілізації у 1918 закінчив лекторські курси при Міністерстві народної освіти, став професорським стипендіатом при Київському університеті.

    У квітні 1919 переїхав до Прилук, викладав історію української літератури в місцевому народному університеті, очолював повітовий комітет охорони пам'яток мистецтва та старовини. Засновник та перший завідувач Прилуцького краєзнавчого музею, ініціатор створення музею у колишньому маєтку Ґалаґанів  у Сокиринцях, водночас  –  викладач української мови та літератури у Прилуцькій гімназії.

    Від 1923  –  у Харкові. Аспірант секції української мови науково–дослідної кафедри ім. О. Потебні при ХІНО (від 1925), водночас викладав на робітничому факультеті при Харківському технологічному інституті (1923–24, 1933). Читав курс лекцій з української літератури. Автор статей у журналах "Шляхи освіти", "Знання", "Плужанин" та ін. Завідувач редакційно–бібліографічного відділу Української книжкової палати (1927). Науковий співробітник Інституту ім. Т. Г. Шевченка. Член літературної організації "Плуг".

    Основні праці: Учительство в українській літературі. 1925; Валеріян Поліщук: Спроба характеристики творчості з портретом, автографом і автобіографією поета та бібліографічним покажчиком. 1925; Плужанська творчість. 1926; Лекції з історії української літератури. 1929 (усі – Харків).

    Заарештований у 1935 за звинуваченням в участі в контрреволюційній терористичній організації та засуджений до 5 років ув'язнення. Помер 24 листопада 1937 у виправно-трудовому таборі й похований поблизу м. Чиб'ю Республіки Комі, РФ. Реабілітований 1989.