Громадська організація «Музей сучасного мистецтва» і Довженко-Центр. Якщо головною міфотворчою формою для пізньої Російської імперії був роман, то для сталінського СРСР 1930-х роках таким консолідуючим народним медіумом було кіно. Українські студії та творці зробили вагомий внесок не лише в художній розвиток раннього радянського кінематографу, але й в формулювання його домінантних міфологем. Короткий ренесанс епохи ВУФКУ та українізації 1920-х було перекреслено важкими сталінськими 1930-ми, коли кіно не лише стало рупором ідей індустріалізації, мілітаризації та ренесансу імперського мислення, але й розважальною формою, що камуфлювала масові злидні, травми Голодомору та тривоги репресій. Розібравши кілька ключових стрічок Довженка, Кавалерідзе, Савченка лекція детально розгляне вузлові повороти й наративи українського кіно 1930-х років. Про лектора. Олександр Телюк – кінознавець, режисер, керівник кіноархіву Національного центру Олександра Довженка – [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.facebook.com/events/156238516912082?ref=newsfeed