Сьогодні, 9 січня, виповнюється 160 років від дня народження Степана Йосиповича Смаль-Стоцького - видатного вченого в галузі мовознавства та літературознавства, педагога, історика, громадського та політичного діяча, одного з фундаторів Української академії наук, дійсного члена Наукового товариства імені Т. Шевченка, Слов’янського інституту в Празі, професора Чернівецького та Українського вільного університетів.

Народився Степан Смаль-Стоцький 9 січня 1859 року в селі Немилові на Галичині.Навчався в Ставропігійській академії, згодом у Чернівецькому та Віденському університетах. У Віденському університеті Степан Смаль-Стоцький захистив ступінь доктора слов’янської філології.

В історію української мовознавчої науки та шкільництва професор Смаль-Стоцький увійшов як борець за впровадження фонетичного правопису та розбудовник українського шкільництва на західній Україні. Починаючи з 1885 р. вчений разом зі своїм однодумцем Т.Гартнерому своїх мовознавчих розвідках доводитьперевагифонетичного правопису для навчання дітей грамоти та безперспективність використання етимологічного правопису. 1893 р. у Чернівцях С. Смаль-Стоцький та Т. Гарнер видають "Руську граматику" - першу українську граматику, в якій застосовано фонетичний правопис. Граматика докладно висвітлювала особливості звукової системи української мови, брала до уваги історичні зміни. "Руська граматика" витримала чотири видання (останнє – 1928 р.), дістала позитивні оцінки О. Огоновського, О. Партицького – тодішніх метрів мовознавчої науки на Західній Україні, а згодом за офіційним розпорядженням міністерства освіти стала шкільним підручником української мови на Галичині й Буковині.Важливе значення для українського мовознавства мали також праці Смаль-Стоцького про походження української мови. Разом з Ґартнером він доводив, що українська мова постала безпосередньо з праслов’янської, а ідея прасхіднослов’янської мови позбавлена ґрунту.

Чільне місце місце в житті Степана Йосиповича займала також і викладацька робота. З 1885 по 1918 рр. Смаль-Стоцький очолює кафедру та читає лекції в Чернівецькому університеті. З 1921 р. – професор Українського вільного університету в Празі. Паралельно з викладацькою роботою професор редагує низку тогочасних часописів, що виходять на Західній Україні, бере активну участь у створенні та діяльності  товариств «Народний Дім», «Буковинський Боян», «Руська Школа», «Руська Бесіди». Був дійсним членом Слов'янського інституту в Празі.В 1917 році Смаль-Стоцький - голова Бойової Управи Січових Стрільців, 1919 -  посол ЗУНР у Празі. Спільно з М. Васильком та іншими визначними громадськими і політичними діячами Буковини Смаль-Стоцький добивався цілковитої рівноправності українців в адміністрації й політичному житті Буковини.

Ім’я всесвітньо відомого вченого, який все своє життя присвятив боротьбі за долю України, її історію, мову, науку, було незаслужено викреслене з історії вітчизняної освіти в радянську добу, а сам Степан Йосипович дивом лишився живим в роки репресій. Російська розвідка писала про нього в листі під назвою «Петлюровский посол Смаль-Стоцкий о Советской Украине», що він «мислить про майбутнє України як про самостійну державу, яка можлива лише тоді, коли замість УРСР буде Українська Народна Республіка».

У фондах Педагогічного музею України зберігаються два перевидання граматики С.Смаль-Стоцького:

1. Смаль-Стоцький С. і Ґартнер Ф. Граматика руської мови Відень, 1914.
2. Смаль-Стоцький С. і Ґартнер Ф. Руска грамматика, Львів, 1907.