200 років тому народився Пантелеймон Куліш – український письменник, перекладач, педагог, історик, етнограф, фольклорист, мовознавець, критик, видавець, культурний діяч. Саме Пантелеймону Кулішу українці завдячують першою фонетичною абеткою, «кулішівкою», яка  послугувала основою сучасного українського алфавіту, першим повним перекладом Біблії українською мовою, численними перекладами творів класиків світової літератури та одним з найяскравіших історичних романів в українській літературі – романом «Чорна рада» (1857).

П. Куліш народився в м. Воронежі Чернігівської губернії (нині Сумська обл.) в сім’ї дворянина. Батьки письменника походили з давніх козацьких родів. Вже змалечку Куліш захоплювався українським фольклором, який чув від матері, та виявляв хист до малювання й літератури.

Все своє життя Пантелеймон Олександрович спрямував на розвиток української літератури, історії, мови, культури. Він – упорядник двотомної збірки фольклорно-історичних і етнографічних матеріалів «Записки о Южной Руси» (1856-1857), засновник альманаху «Хата» (1860), активний дописувач журналу «Основа», автор низки повістей, оповідань, п’єс та поетичиних збірок. Окрім літературної, перекладацької та видавничої діяльності, окреме місце в життєписі Пантелеймона Куліш посідає також педагогічна діяльність. Пантелеймон Олександрович працював викладачем в Луцькому дворянському училищі, старшим вчителем 5-ї петербурзької гімназії та лектором Петербурзького університету. Упорядкував український буквар для недільних шкіл «Граматка» (1856), написаний «кулішівкою», що став першим україномовним букварем на Східній Україні.

У фондах Педагогічного музею України зберігаються такі праці П. О. Куліша:

1. «Крашанка русинам і полякам на Великдень 1882 року» (1882);
2. Прижиттєві публікації творів в журналі «Основа»;
3. «Твори і листи П. О. Куліша». Уклад. Куліш А.М. (1908);
4. Твори П. Куліша. Т. 1-6. (1909-1910);
5. «Вибрані твори П. Куліша» за ред. О. Дорошкевича (1930);
6. «Чорна рада» (1944) та ін.