Сьогодні, 25 липня, виповнюється 150 років від дня народження Михайла Косача. Михайло Петрович Косач (1869 – 1903) – відомий вчений-фізик, метеоролог, письменник та перекладач, громадський діяч, брат Лесі Українки.

Михайло Косач прожив занадто коротке (35 років), але плідне життя й увійшов в історію української науки та культури як талановитий учений, людина енциклопедичних знань. Михайло Косач знаний як приват-доцент, очільник кафедри фізики та географії Харківського університету, завідувач  мереологічної станції при універститеті, викладач Торунської жіночої гімназії (Естонія) та Харківського ветеринарного інституту, засновник літературного моложіжного гуртка «Плеяда»,автор наукових праць з фізики та математики, низки оповідань та перекладів, етнографічної праці «Кобзарські думи» (1905). Сфера зацікавлень Михайла Косача - метеорологія, геофізика, динаміка атмосфери, походження атмосферних електричних явищ, фізика Х-променів. Промовистим є той факт, що перед виїздом Лесі Українки на лікування до Берліна, Михайло Косач сконструював апарат, який виконав рентгенівський знімок її хворих ноги і руки. Відтак зробив відкриття одночасно з Рентгеном. Косач-учений був знаним і шанованим в колі науковців того часу, а відтак був запрошений з доповідями на Всеросійську виставку до Нижнього Новгорода (1896),Всеросійський з’їзд природників і лікарів (1898), працював асистентом професора О. І. Садовського в  Тартуському університеті (Естонія). Паралельно цікавився і гуманітарною сферою – письменництвом, перекладами, етнографією.

Помер передчасно і несподівано від дизентерії на 35-му році життя. Похований в Києві, на Байковому кладовищі.

Цікаві факти про життя М. П. Косача та його дружні стосунки з сестрою Лесею Українкою можна знайти за посиланням: https://www.zwiahel.info/museum/room7/2