 |
Педагогічний музей УкраїниНаціональної академії педагогічних наук України |
 |
Буквар – перший путівник, який відкриває дитині дорогу в світ Знань. Мабуть, ні в кого не викликає сумнівів, що буквар – одна з тих книжок, від яких значною мірою залежить ставлення людини до навчання, її успіхи у житті. В Україні склалася довга і цікава історія появи та розвитку букваря.
07.04.2022 директор музею Олександр Міхно взяв участь у вебінарі «Видатні українські педагоги ХХ століття, життя і діяльність яких пов’язана з Києвом», виступивши з повідомленням «Київ Сухомлинського». Зміст повідомлення: Педагогічний музей України у 2018 до 100-річчя В. Сухомлинського створив віртуальну виставка «Київ Сухомлинського». Це спільний проєкт музею та Національного авіаційного університету, який презентує особистостей, місця та […]
У Віснику НАПН України розміщено статтю про діяльність Педагогічного музею України в умовах воєнного стану. Стаття містить основні тези доповіді директора музею Олександра Міхна, яку він виголосив 22 березня 2022 на онлайн-конференції керівників німецькомовних шкільних музеїв Німеччини, Австрії та Швейцарії. Стаття ілюстрована фрагментами з мультимедійного супроводу виступу. Ознайомитися зі статтею можна за посиланнями: https://visnyk.naps.gov.ua/index.php/journal/issue/view/9 https://visnyk.naps.gov.ua/index.php/journal/article/view/243/293 […]
З квітня 2022 українська частина виставки «Шляхи освіти у слов’янському світі» представлена в Любляні в Словенському шкільному музеї (Slovenski šolski muzej) як символічна підтримка Педагогічного музею України в Києві та всієї Україні. Мобільну виставку «Шляхи освіти у слов’янському світі» організували у 2016 Історична асоціація Словенії (ZZDS), Форум слов’янських культур та Словенський шкільний музей. У нашому […]
02.04.2022 директор музею Олександр Міхно взяв участь у науковому онлайн-семінарі «Освітні системи: ретроспектива, інноватика» (до 100-річчя журналу «Рідна школа»), виступивши з доповіддю «Шляхи освіти: рік 1922-й (до 100-річчя журналу «Рідна школа»)». Зміст доповіді: історія створення журналу «Шлях освіти» (1922), структура видання, тематика публікацій, дописувачі журналу. Промовець зазначив, що Педагогічний музей України продовжує естафету заходів до […]
31 березня 2022 р. на провідному іспанському телеканалі Televisión Española (TVE) вийшов сюжет про роботу Педагогічного музею України в умовах воєнного стану. Зміст сюжету: В Україні війна докорінно змінила життя кожного її жителя. Це випадок Олександра Міхна, директора Київського педагогічного музею, який каже, що почувається незвично. Незважаючи на ситуацію, було прийнято рішення відкрити двері закладу […]
Буквар – перший путівник, який відкриває дитині дорогу в світ Знань. Мабуть, ні в кого не викликає сумнівів, що буквар – одна з тих книжок, від яких значною мірою залежить ставлення людини до навчання, її успіхи у житті. В Україні склалася довга і цікава історія появи та розвитку букваря. https://youtu.be/FmtdzMBnGqE
22.03.2022 Олександр Міхно, директор Педагогічного музею України, взяв участь у онлайн-конференції керівників німецькомовних шкільних музеїв Німеччини, Австрії та Швейцарії, виступивши з доповіддю «Педагогічний музей України під час російсько-української війни». Доповідач зазначив, що співробітники музею в умовах воєнного стану працюють дистанційно. Їхня діяльність зараз, це, можна сказати, інформаційний фронт. Триває реалізація онлайн-проєктів, які присвячені історії української […]
Схилімо голови і вшануймо пам’ять наших героїв-захисників та всіх, хто загинув у священній боротьбі за мирне небо над нами, за дитячий сміх, за нашу свободу. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №143/2022 Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України: https://www.president.gov.ua/documents/1432022-41729
Упродовж розвитку нашої мови з’являлося чимало варіантів правопису. Деякі з них, запропоновані відомими людьми, починали асоціюватися саме з ними і часто носили їх імена. До таких правописів відносимо: максимовичівку, шашкевичівку, кулішівку, гатцуківку, драгоманівку, желехівку, грінченківку, скрипниківку та інші. Деякі з них набули широкого вжитку, деякі – використовувалися лише локально. А сьогодні до вашої уваги — […]
