З 15 вересня 2016 року у Луцьку під час роботи ІХ Міжнародної науково-практичної конференції та ХХІІІ Всеукраїнських педагогічних читань «Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю: Щоб у серці жила Батьківщина», на базі Музею історії освіти Волині вперше в історії сухомлиністики працювала секція «Спадщина Василя Сухомлинського: музейні аспекти» (керівник Міхно О. П., спів керівник Камінська В. В., секретар Янковенко А. А.).

На сьогодні в Україні діє Педагогічно-меморіальний музей В. О. Сухомлинського у Павлиші та інші музеї, музейні кімнати, наукові лабораторії, іменні аудиторії, пов’язані з іменем видатного педагога. Перші системні відомості про них зібрано і представлено на сайті Педагогічного музею України у рубриці «Музеї Педагогів».

    
Організатори зібрання мали на меті: виявити та презентувати музейні колекції, пов’язані життям та діяльністю В.Сухомлинського; обмінятисьдосвідом роботи та визначити стратегію розвитку музеєзнавчих аспектів сухомлиністики.

Учасники заслухали повідомлення:
• Спадщина Василя Сухомлинського у виставковій діяльності Педагогічного музею України (Міхно О. П.).
• Педагогічно-меморіальний музей В. О. Сухомлинського (Ткаченко З. Ю.).
• Виставка «Василь Сухомлинський – дитячий письменник: структура, принцип створення, особливості експонування» (Бондаренко В. В.).
• Музеї, присвячені життю і діяльності Василя Сухомлинського, на його батьківщині – Кіровоградщині (Гайда Л. А.).
• Кімната казок Василя Сухомлинського в освітньому просторі Уманського НВК «ЗОШ І-ІІІст. №7-колегіум» (Зеленська В. Є.).
• Роль шкільного парку імені Василя Сухомлинського у вихованні учнів школи-родини» (Шептицька Н. В.).

У ході дискусії педагоги-музейники обговорили низку проблем, зокрема, оновлення контенту експозицій, запровадження інноваційних освітніх програм у музеях педагогічного профілю. Запропоновано продовжити діяльність тематичної секції під час традиційних щорічних конференцій та педагогічних читань«Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю», визначивши актуальні напрями, а саме: формування сучасного контенту експозицій та виставок; створення тематичних електронних ресурсів; виявлення та презентація інноваційних музейно-освітніх програм; науково-методична комунікація.