Олександр Антоновича Захаренко – український педагог та громадський діяч.
Віртуальний музей Олександра Антоновича створено й розміщено на сайті Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників: http://oipopp.ed-sp.net/node/2
Автор ідеї – Наталія Миколаївна Чепурна, директор інституту. Виконавець проекту – Ольга Володимирівна Крутенко, завідувач лабораторії виховної роботи Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників.
Матеріали презентації
Матеріали для Віртуального музею Олександра Захаренка зібрані за сприяння Сергія Олександровича Захаренка, викладача Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького; Валерія Петровича Кочегури, начальника відділу освіти Корсунь-Шевченківської райдержадміністрації;Івана Леонідовича Рибалки, директора Авторської Олександра Захаренка загальноосвітньої школи с.Сахнівки; Олександра Григоровича Гончарика, директора Кам’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 Кам’янської районної ради; членів творчої групи директорів навчальних закладів, які впроваджують ідеї творчої спадщини Олександра Захаренка.
Олександр Антонович Захаренко
Український педагог, громадський діяч, Заслужений учитель УРСР(1974), Народний учитель СРСР(1983), академік Академії педагогічних наук України, директор відомої в Україні авторської школи у селі Сахнівка на Черкащині.
Закінчив фізико-математичний факультет Черкаського державного педагогічного інституту (1959) і отримав призначення на роботу до Сахнівки Корсунь-Шевченківського району Черкаської області. Після служби в Радянській армії повернувся (1964) в село, до школи.До 1966 року працював учителем математики та фізики у Сахнівській школі, а з 1966 року був призначений її директором. На цій посаді О. А. Захаренко пропрацював понад 35 років.
Створив нову систему громадянського, сімейного та трудового виховання, на практиці реалізував ідею школи-родини, школи, життя якої тісно перепліталося з життям села, його історією. Пошукова робота учнів спрямовувалася на дослідження родоводу і результатом цієї роботи стала «Енциклопедія шкільного роду» (в 4-х томах), видана у 2000 році.
Разом з дітьми та їх батьками Олександр Антонович перетворив звичайну сільську школу у школу-комплекс, яка забезпечувала розвиток учня не гірше, а за багатьма показниками і значно краще, в порівнянні з міськими школами.
У Сахнівській школі з ініціативи О. А. Захаренка та завдяки спільним зусиллям батьків і громадськості, були побудовані навчально-спортивний комплекс, танцювальна зала, ігрові кімнати, басейни, культурно-музейний центр, обсерваторія, створено музей села, започаткована шкільна багатотиражна газета.
Визнанням оригінальності і новизни педагогічних ідей О. А. Захаренка стало те, що після його смерті Сахнівській школі було надано офіційний статус «Авторська школа О. А. Захаренка» (2002): – http://korsunosvita.clan.su/index/avtorska_oleksandra_antonovicha_zakharenka_serednja_zagalnoosvitnja_shkola_s_sakhnivka/0-38
2007 року Міністерством освіти і науки України запроваджено нагрудний знак «Олександр Захаренко».
За час трудової діяльності Олександр Антонович неодноразово обирався депутатом різних рівнів— від сільської Ради до Верховної Ради СРСР (1986–1991). Також відзначався державними нагородами: медалями «За трудову відзнаку», «За доблесний труд», медаллю А. С. Макаренка,орденом Леніна, знаком «Відмінник освіти СРСР», орденом «Знак Пошани».
https://uk.wikipedia.org/wiki/Захаренко_Олександр_Антонович
У 1989 р. О. А. Захаренко був обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук СРСР, а через три роки його було призначено академіком-засновником Академії педагогічних наук України (1992).
Згодом директора охопила ідея створення музею села з художньо-меморіальним ансамблем «Криниця совісті» в пам’ять односельців – жертв голодомору 1932–1933 pp. з іменами 1200 загиблих (1990), обладнання місцевої радіо- і телемережі та підготовка й проведення щоденних передач з життя школи й села, випуск шкільної багатотиражної газети «Дівочі гори». Багаторічна дослідницько-пошукова робота і збір матеріалів до чотиритомної «Енциклопедії шкільного роду» стали своєрідним літописом історії села, в тому числі життя школи за останні півстоліття. Створення цих осередків дитячої діяльності відбувалося силами учительського та учнівського колективів, батьків, жителів села, місцевого колгоспу методом народної «толоки», як споконвіку було заведено в Україні.
Девізом Сахнівської школи є слова її директора: «Поспішаймо робити добро. Духовне добро. Воно стократ цінніше від матеріального». На фасаді школи зображено п’ять основних гасел навчально-виховного процесу, а саме:
«Школа – колиска твоєї щасливої долі», «Хай завжди буде мама», «Без праці хліб не родить, не квітнуть троянди», «Людина без захоплення – пуста людина» та «Вибрати не можна тільки Батьківщину»: http://zhashkivschool2.at.ua/load/prezentacija/zakharenko_oleksandr_antonovich/2-1-0-7
